ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2024 року
м. Київ
справа № 240/12508/21
касаційне провадження № К/990/17660/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Пасічник С.С.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області
на рішення Житомирського окружного адміністративного суд від 19 листопада 2021 року (головуючий суддя - Попова О.Г.)
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2022 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Сапальова Т.В.; судді: Капустинський М.М., Ватаманюк Р.В.)
у справі № 240/12508/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігнет-Центр"
до Головного управління ДПС у Житомирській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У червні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сігнет-Центр" (далі - ТОВ "Сігнет-Центр", позивач, платник, товариство) звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області (далі - ГУ ДПС у Житомирській області, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29 грудня 2020 року № 00023960703 (у повному обсязі), № 00023970703 (в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 2 101 346,53 грн).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, платник зазначив, що господарські операції позивача з визначеними в акті перевірки контрагентами підтверджені належними первинними документами, які свідчать про формування показників податкової звітності та відображають реальність господарських операцій.
Рішенням від 19 листопада 2021 року Житомирський окружний адміністративний суд позов задовольнив частково.
Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 29 грудня 2020 року № 00023970703 в частині зменшення від`ємного значення, що зараховується до податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 346 204,20 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Постановою від 09 червня 2022 року Сьомий апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог.
Прийняв в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги задовольнив.
Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 29 грудня 2020 року № 00023960703, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, у розмірі 952 149,00 грн та визначені штрафні санкції у розмірі 476 075,00 грн.
Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 29 грудня 2020 року № 00023970703 в частині зменшення від`ємного значення, що зараховується до податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 1 755 142,33 грн.
В іншій частині рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року залишив без змін.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог, ГУ ДПС у Житомирській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, покликаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судових інстанцій в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
Мотивуючи касаційну скаргу, відповідач наголошує на фіктивному характері господарських операцій платника з його контрагентами.
Ухвалою від 24 жовтня 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційної скаргою контролюючого органу.
29 листопада 2022 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що оскаржувані судові рішення в частині задоволення позовних вимог відповідають нормам матеріального та процесуального права, при цьому доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків судових інстанцій.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судовими інстанціями встановлено, що податковим органом проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Сігнет-Центр" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт від 18 грудня 2020 року № 2494/06-30-07-03/38180739.
Відповідно до висновків акта перевірки відповідачем встановлено порушення платником вимог пункту 200.1 статті 200, підпунктів "б", "в" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до завищення суми податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодування, на 952 149,00 грн та завищення від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації за вересень 2020 року), на 2 320 366,00 грн.
На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом 29 грудня 2020 року прийняті податкові повідомлення-рішення:
№ 00023960703, яким платнику зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платнику у банку, у розмірі 952 149,00 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 476 075,00 грн;
№ 00023970703, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 2 320 366,00 грн (оскаржується в частині зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 2 101 346,53 грн).
Надаючи оцінку правомірності прийняття податковим органом названих актів індивідуальної дії в оскаржуваній частині, Верховний Суд зазначає таке.
Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
За приписами пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг (пункт 198.3 статті 198 ПК України).
Згідно із пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
За приписами статті 1 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
За правилами частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Аналіз вказаних норм свідчить, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та його подальше бюджетне відшкодування наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
У разі, коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими первинними документами, такі суми не можуть бути віднесені до податкового кредиту.
Таким чином, формування та відшкодування податкового кредиту можливе лише у разі підтвердження фактичного здійснення господарських операцій належно оформленими первинними документами.
Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій платника з Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАЙФ БІОХЕМ", Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз", Товариством з обмеженою відповідальністю "ТСК ГРУПП Україна", Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ КОНСАЛТІНГ", Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕНЕСАНС ДНІПРО", Товариством з обмеженою відповідальністю "СПЕЦ-МОНТАЖ-ГРУП", Товариством з обмеженою відповідальністю "КРАЯН-БАРТЕР", Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНПРО ГРУП", судовим розглядом встановлено, що вони є реальними та підтверджуються долученими платником до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій і господарський характер понесених за ними витрат.
Так, судовим розглядом встановлено, що між позивачем та Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" 15 жовтня 2019 року було укладено договір № 03А210-12997-19, відповідно до умов якого оператор забезпечує приєднання об`єкта замовника за адресою: Козятинський район с. Козятин, вул. Покровська, 78, до газорозподільної мережі (будівництво та введення в експлуатацію газових мереж зовнішнього газопостачання від місця забезпечення потужності до точки приєднання).
На підтвердження виконання умов вказаного договору до суду було надано копії: акта надання послуг; платіжних доручень; податкових накладних; акта звірки взаєморозрахунків.
Також, між позивачем (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТСК ГРУПП Україна" (Підрядник) 29 квітня 2020 року було укладено договір № 29/04/2020, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов`язання своїми та залученими силами виконати комплекс робіт з виготовлення та монтажу безкаркасного аркового ангару (надалі металоконструкція або об`єкт) на фундамент Замовника, за адресою: Вінницька область, Козятинський район, с. Козятин, розміром 20*50*9м (ширина, довжина, висота) з холодногнутого листового профілю товщиною 1,2 мм, за допомогою машини з виготовлення профілю, одношаровому виконанні (холодного типу), загальною площею 1000 м. кв. з влаштуванням: