ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2024 року
м. Київ
справа № 320/3339/23
адміністративне провадження № К/990/24317/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2023 року (суддя: Марич Є.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2023 року (судді: Костюк Л.О., Бужак Н.П., Кобаль М.І.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа - приватне акціонерне товариство "Дніпрометалсервіс" про визнання протиправним та скасування наказу,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних- вимог та їх обґрунтування
У лютому 2023 року, ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії Міністерства юстиції України щодо видання наказу від 16 серпня 2019 року № 2576/5;
- скасувати наказ Міністерства юстиції України від 16 серпня 2019 року № 2576/5.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у 1997 році в с. Красилівка Броварського району Київської області Броварською РДА зареєстровано ТОВ "Фермой КІ" зі 100% іноземними інвестиціями, засновниками якого виступила належна громадянину Польщі. Ірландська компанія "Клан вест лімітед" з часткою в статутному капіталі 99,95 % і ТОВ "Магнет" Республіки Польща з часткою в статутному капіталі 0,05%. Для виконання договору "Про діяльність підприємства з іноземною інвестицією", будівництва і введення в експлуатацію в с. Красилівка заводу з виробництва морозива та налагодження мережі збуту продукції ТОВ "Фермой КІ" внесло до статутного фонду товариства промислове й торгівельне обладнання, транспортні засоби та інше майно. У подальшому для формування в повному обсязі статутного капіталу і завершення будівництва заводу протягом 2000-2001 років підшукував стратегічних партнерів, які змогли б профінансувати завершення будівництва заводу, при цьому був введений в оману службовими особами ТОВ "КІБ-Сервіс", ПП "Європа Плюс", представниками в Україні компанії "AVANGO ENTERPRISES LIMITED" Республіки Кіпр, тому підписав декілька документів щодо змін до вищевказаного договору і статуту ТОВ "Фермой КІ", які ще в 2002 році оскаржив до суду (справа № 22а-2567). Не дочекавшись остаточного рішення у справі №22а-2567, актом приймання- передачі майна від 01 липня 2002 року спірне майно незавершене будівництвом комплекс, що розташований за адресою Київська обл., Броварський р-н, с. Красилівка, вул. Київська, 2, незаконно передано ТОВ "Фермой-Кі" як внесок до статутного фонду ТОВ "Інкон", а саме ТОВ "Фермой-Кі" було припинено новими власниками. Крім того, рішенням Господарського суду Київської області від 09 серпня 2006 року по справі № 278/20-06 позов задоволено повністю та визнано за ЗАТ "Інкон" право власності на об`єкт незавершеного будівництва, що розташований за адресою Київська обл., Броварський район, с. Красилівка, вул. Київська, 2 та складається з "А-1" - промислового корпусу; "Б" - КНС; "В" - водонапірної башні; "Г" - водонапірної башні, "К" - огорожі; зобов`язано ДКП "Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації" здійснити у встановленому законом порядку реєстрацію права власності ЗАТ "Інкон" на вказаний об`єкт незавершеного будівництва. Майно неодноразово було об`єктом купівлі-продажу. Так, ТОВ "Інкон" 21 грудня 2006 року його продало ЗАТ "Ерлан", а 17 грудня 2007 року за договором купівлі - продажу ЗАТ "Ерлан" продало його ПРАТ "Дніпрометалсервіс" у власності якого перебуває на даний час. Не погоджуючись з рішенням суду у справі № 278/20-06, ТОВ "Фермой-КІ", яке було поновлено в Реєстрі юридичних осіб лише у грудні 2017 року, оскаржило його в апеляційному порядку та просило скасувати повністю як незаконне. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21 лютого 2019 року апеляційну скаргу підприємства з іноземними інвестиціями у формі ТОВ "Фермой-КІ" задоволено, рішення Господарського суду Київської області від 09 серпня 2006 року у справі №278/20-06 скасовано та прийнято нове рішення. В задоволенні позову ЗАТ "Інкон" до ДКП "Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації" та Красилівської сільради Броварського району про визнання права власності відмовлено повністю. 25 липня 2019 року позивач звернувся до державного реєстратора Броварської міськради Київської області із заявою про реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно, надавши відповідні документи, а саме: технічну документацію (технічний паспорт з додатками) та завірену його копію, постанову Північного апеляційного господарського суду від 21 лютого 2019 року з відміткою про набрання нею законної сили, дозвіл на проведення будівельних робіт, документ, що підтверджує оплату послуг, повноваження представника. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29 липня 2019 року №175453612 нерухоме майно, незавершене будівництво, розташоване за адресою: Київська область, Броварський район, с. Красилівка, вул. Київська, 2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 15892825, з 29 липня 2019 року на праві приватної власності належала ТОВ "Фермой-Кі" (ЄДРПОУ 20048150), юридична адреса: Київська область, Броварський район, с. Красилівка, вул. Київська, 2. ПрАТ "Дніпрометалсервіс" звернулося зі скаргою на дії реєстратора до Мінюсту, який у прийняв її до розгляду і розглянув, як стверджує позивач, за 3 дні. У скарзі зазначено, що скаржник також звертався до правоохоронних органів з метою внесення до ЄРДР запису про кримінальне провадження. В такому випадку, за твердженням позивача, скарга взагалі не підлягала розгляду Міністерством юстиції України. За даними ДП "Національні інформаційні системи" оголошення про засідання комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації щодо розгляду скарги ПрАТ "Дніпрометалсервіс" від 08 серпня 2019 року з доповненнями до неї від 09 серпня 2019 року, яке відбулося 15 серпня 2019 року, розміщене на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України 13 серпня 2019 року. Таким чином, за твердженнями позивача, він був позбавлений можливості підготувати обґрунтовані заперечення, через ретельність проведення засідання комісії та неможливість надати будь-які пояснення, оскільки за 2 дні до засідання було лише повідомлено на електронну адресу позивача, без врахування, що він постійно мешкає за кордоном. У висновку комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 15 серпня 2019 року щодо даного питання вказано, що реєстратор не мав права виконувати таким чином чинне рішення суду, а однією з підстав стало відсутність скан-копії статуту товариства, що не передбачено законом.
Наказом Міністерства юстиції від 16 серпня 2019 року № 2576/5 задоволено скаргу ПрАТ "Дніпрометалсервіс" від 08 серпня 2019 року з доповненнями до неї від 09 серпня 2019 року, яким скасовано державну реєстрацію права власності за ТОВ "Фермой-Кі" на спірне майно незавершене будівництвом комплекс, що розташований за адресою Київська обл., Броварський район, с. Красилівка, вул. Київська, 2, та анульовано доступ реєстратора до Держреєстру нерухомого майна.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Наказом Міністерства юстиції України "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" від 16 серпня 2019 року № 2576/5:
1) задоволено скаргу ПрАТ "Дніпрометалсервіс" від 06 серпня 2019 року у повному обсязі;
2) скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25 липня 2019 року № № 47935681, 47936011, від 29 липня 2019 року № 47985092, прийняті державним реєстратором виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Мурашко Ольгою Володимирівною;
3) анульовано доступ державному реєстратору виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Мурашко О.В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Не погоджуючись з діями Міністерства юстиції України щодо видання наказу від 16 серпня 2019 року № 2576/5 та прийнятим наказом, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2023 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2023 року відмовлено у відкритті провадження у справі за цим позовом.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, в частині позовних вимог про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25 липня 2019 року № № 47935681, 47936011, від 29 липня 2019 року № 47985092, що прийняті державним реєстратором виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Мурашко Ольгою Володимирівною, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, адже вказаний спір є спором про цивільне право і має приватно-правовий характер.
Такого висновку суди дійшли, виходячи з того, що внаслідок прийняття відповідачем оскаржуваного наказу позивач втратив право власності на спірний об`єкт нерухомого майна і таке право набули інші особи.
З посиланням на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі №826/9341/17 дійшли висновку, що в даному випадку спір за суб`єктним складом сторін спір має розглядатися за правилами господарського судочинства.
Мотивів та підстав відмови у відкриття провадження в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Міністерства юстиції України щодо видання наказу від 16 серпня 2019 року № 2576/5 оскаржувані рішення не містять.
Також оскаржувані рішення не містять мотивів та підстав відмови у відкриття провадження щодо спірного наказу в частині анулювання доступу державному реєстратору виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Мурашко О.В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також в частині задоволення скарги ПрАТ "Дніпрометалсервіс" від 06 серпня 2019 року у повному обсязі.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням суддів попередніх інстанцій позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2023 року і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій помилково посилались на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 826/9341/17.
Натомість, на переконання скаржника, суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 22 листопада 2022 року у справі № 29/5005/6325/2011 (904/7806/21), від 9 листопада 2022 року у справі № 183/3701/16, від 11 лютого 2020 року у справі № 915/572/17, від 04 червня 2019 року у справі № 815/5049/17, від 20 травня 2019 року у справі № 826/9046/16, постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 910/8424/17.
За позицією скаржника, застосованим до спірних правовідносин підлягає рішення Конституційного Суду України від 16 листопада 2022 року № 9-р, яким визнано про невідповідність Конституції України (є неконституційними) приписи пункту 1 частини 7 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року № 1952-ІV в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству" від 12 травня 2022 року № 2255-IX, а саме "скасування рішення державного реєстратора" то права власності, як наслідок неправомірних дій саме відповідача, позивач позбавлений незаконно, оскільки відповідач керувався приписом пункту 1 частини сьомої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року № 1952 в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству" від 12 травня 2022 року, а саме "скасування рішення державного реєстратора", який визнаний неконституційним.
Також стверджував, що відповідно до практики Верховного Суду, зокрема правового висновку, викладеного у постанові від 20 травня 2019 року у справі № 826/9046/16, та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 910/8424/17, справи щодо оскарження рішень Міністерства юстиції України, прийнятих за наслідками розгляду скарг на дії державних реєстраторів, підлягають розгляду за правилами адміністративної юстиції.
При цьому зауважив, що Міністерство юстиції України виступає у спірних правовідносинах як суб`єкт владних повноважень, спір в цій частині пов`язаний з оскарженням дій суб`єкта владних повноважень, не стосується порушеного права позивача, а стосується публічно - правових відносин і ґрунтується виключно на непогодженні з управлінськими функціями Міністерства юстиції України, тому за суб`єктним складом і характером правовідносин позов у цій частині належить до розгляду судами адміністративної юрисдикції.
Позиція інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу відповідач та третя особа заперечувала проти задоволення касаційної скарги на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2023 року, вважали рішення судів попередніх інстанцій законними і обґрунтованими.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 липня 2023 року (судді: Загороднюк А,Г., Соколов В.М., Калашнікової О.В.) відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2023 року.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 січня 2024 року визначено склад колегії суддів для розгляду цієї справи (судді: Загороднюк А.Г., Єресько Л.О., Соколов В.М.).
Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2024 року призначено справу до розгляду.
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
Згідно з частинами першою, другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Перевіряючи у межах повноважень, встановлених процесуальним законом, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, висловленим у касаційній скарзі та відзиві на неї, Верховний Суд виходить з такого.
Згідно з статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
За приписами пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.