ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2024 року
м. Київ
справа № 260/2878/20
адміністративне провадження № К/990/36669/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Західного міжрегіонального Управління Державної служби з питань праці
на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.08.2022 (суддя Калинич Я.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2022 (колегія у складі суддів Пліша М.А., Ніколіна В.В., Гінди О.М.)
у справі № 260/2878/20
за позовом ОСОБА_1
до Управління Держпраці у Закарпатській області
про визнання дії та бездіяльності протиправними.
І. РУХ СПРАВИ
1. У 2020 році ОСОБА_1 (далі також - позивачка) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області, у якому просила визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗК 367/7/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-128 від 29.10.2019 про накладення штрафу у розмірі 500760 гривень.
2. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.08.2022, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2022, позов задоволено.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
3. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до наказу управління Держпраці у Закарпатській області від 30.09.2019 №184 "Про проведення інспекційних відвідувань" на підставі службової записки головного державного інспектора Севча В.Є., листа ГУ ПФУ в Закарпатській області №29808 від 27.09.2019; інформації ГУ статистики у Закарпатській області №2188 від 26.09.2019; переліку платників податків для спільних перевірок ГУ ДПС у Закарпатській області та Управління Держпраці у Закарпатській області, листа ГУ ПФУ в Закарпатській області №27278 від 19.09.2019; листа ДП "Мукатекс" наказано головному державному інспектору Бернику З.П. за участю головного державного інспектора Сумари А.Ф. та заступника начальника відділу Штерна В.З. провести інспекційне відвідування ОСОБА_1 за місцем здійснення діяльності - АДРЕСА_1 (кафе, автомийка) керуючись п.п. 3 п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю щодо дотримання трудового законодавства при оформленні трудових відносин.
4. 01.10.2019 управління Держпраці у Закарпатській області видало направлення №823 на проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 . Строк дії направлення з 04.10.2019 по 07.10.2019.
5. За результатами інспекційного відвідування було складено акт від 07.10.2019 №ЗК367/7/АВ в якому зазначено, що в ході проведення 04.10.2019 інспекційного відвідування на об`єкті відвідування були присутні чотири особи, які здійснювали трудові функції, від яких отримано усні пояснення, зафіксовані засобами відеотехніки.
ОСОБА_2, мешканець м. Ужгорода повідомив, що працює перший день, стажується, трудовий договір не підписував і прізвища роботодавця не знає.
ОСОБА_3 повідомив, що безоплатно стажується другий тиждень, договір буде підписуватися після проведеного стажування. Прізвища роботодавця не знає.
ОСОБА_4 повідомив, що допомагає сторожу у ремонті приміщення, трудовий договір та цивільно-правовий договір з ним не укладався.
ОСОБА_5 повідомив, що працює в ОСОБА_1 близько місяця.
Після опитування працівників, на об`єкт відвідування телефоном було запрошено ФОП ОСОБА_1 і після прибуття їй вручено копію направлення на проведення інспекційного відвідування та лист про надання документів, необхідних для проведення інспекційного відвідування та отримано усні пояснення, які було зафіксовано засобами відеозв`язку.
ФОП ОСОБА_1 повідомила, що має одного найманого працівника. Підтвердила, що орендує автомобільні бокси, автомийку, а хлопці, які присутні на автомийці, в неї стажуються. На час стажування кошти їм вона не платить, цивільно-правові договори не укладала.
Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 19.09.2019 № 27278/06.02 згідно даних, які містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, фізична особа-підприємець ФОП ОСОБА_1 не використовує працю найманих працівників. Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не сплачується, цивільно-правові угоди не укладались.
Таким чином, ОСОБА_1 04.10.2019 фактично допустила працівників ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до роботи без оформлення з останніми трудового договору, чим порушила вимоги ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України.
6. 07.10.2019 інспектор Управління Держпраці у Закарпатській області виніс припис про усунення виявлених порушень №ЗК 367/7/АВ/П. Примірник позивач отримала.
7. Того ж дня інспектор Управління Держпраці у Закарпатській області склав протокол про адміністративне правопорушення №ЗК 367/7/АВ/П/ПТ.
8. 21.10.2019 начальник Управління Держпраці у Закарпатській області Дорош Б.В. постановив рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №ЗК367/7/АВ/П/ПТ-ТД, яким вирішено, що справа підлягає розгляду відповідно до ст. 265 Кодексу Законів про працю України (далі - КЗпП України) 29.10.2019 в Управлінні Держпраці у Закарпатській області.
9. 29.10.2019 перший заступник начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Грицик В.І. виніс постанову №ЗК367/7/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-128, якою накладено на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 500760,00 грн.
10. Позивач з постановою не погодилася і звернулася до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
11. Позивач вважає, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки її винесено без повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, з грубим порушенням норм законодавства.
12. Відповідач проти позову заперечив. Зазначив, що під час інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 посадовими особами управління Держпраці у Закарпатській області було виявлено чотирьох осіб, що здійснювали трудові функції, з якими не укладено ні трудові договори, ні договори цивільно-правового характеру, що свідчить про порушення абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України. З огляду на це, фінансові санкції застосовано правомірно.
IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що, враховуючи розмір штрафних санкцій, посадові особи відповідача як при проведенні інспекційного відвідування, так і при прийнятті постанови про накладення штрафу зобов`язані були встановити наявність беззаперечних доказів допуску позивачем працівників до роботи без оформлення трудових договорів. Проте, такі докази відсутні в матеріалах справи.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
14. 23.12.2022 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, у якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2021, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
15. У касаційній скарзі відповідач посилається на те, що справа підлягає касаційному оскарженню на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, з огляду на те, що судами попередніх інстанцій проігноровані висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 21.02.2022 у справі № 420/401/20, від 17.02.2022 у справі № 280/1515/19, від 31.08.2018 у справі № 815/1553/17, від 27.08.2020 у справі № 821/1574/17; від 31.08.2019 у справі № 809/799/17 та від 23.12.2020 у справі № 806/2255/17.
16. Відповідач вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду з адміністративним позовом та не навів суду обґрунтованих доводів на підтвердження поважності пропущення строку звернення до суду з адміністративним позовом. Зазначені позивачем підстави для поновлення строку звернення до суду є неповажними, а тому адміністративний позов слід залишити без розгляду. Таким чином, у позові та в ухвалі суду не наведено поважної причини пропуску позивачем строку подання адміністративного позову.
Суди першої та апеляційної інстанцій не надали жодної оцінки відео-фіксації інспекційного відвідування, а лише обмежилися твердженням про те, що диск з відеозаписом не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем порушень трудового законодавства, оскільки немає відомостей про технічний засіб, яким здійснено такий відеозапис.
17. Ухвалою від 29.12.2022 Верховний Суд відкрив провадження у справі.
18. У зв`язку зі звільненням судді Мороз Л.Л. (рішення Вищої ради правосуддя від 08.06.2023 №622/0/15-23), розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13.06.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 15.06.2023 вказану справу передано на розгляд колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Кравчук В.М. - головуючий суддя, судді: Єзеров А.А., Стародуб О.П.
19. У відзиві позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення. Покликається на правомірність висновків судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на те, що строк звернення до суду пропущено не було, адже відповідач не довів обізнаність позивача з оскаржуваною постановою.
Також зазначає, що незгода представника відповідача з показаннями свідків не може бути підставою для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Позивач також покликається на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.12.2019 у справі №308/13024/19, відповідно до якої закрито провадження справі про притягнення до адміністративної відповідальності ФОП ОСОБА_1 на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.3 ст.41 КУпАП.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги, відзиву на неї та дійшов такого висновку.
21. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877-V, дія якого поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон №877-V).
22. Згідно з ч. 4 ст. 2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
23. Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому Законом №877-V порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
24. Відповідно до ч. 5 ст. 2 Закону № 877-V органи Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), забезпечують дотримання принципів державного нагляду (контролю); вимог щодо місця здійснення державного нагляду (контролю); вимог щодо врегулювання окремих питань виключно законами; обмежень у проведеннях заходів нагляду контролю в разі наявності конфлікту інтересів; трактувань норм на користь суб`єкта господарювання у разі їх неоднозначного трактування; заборони на вилучення оригіналів документів та техніки; обов`язку збереження комерційної та конфіденційної таємниці; умов проведення планових заходів, розробки методики для визначення критерій ризику; права суб`єкта господарювання на ознайомлення з підставами заходу та отримання посвідчення (направлення) на проведення заходу; вимог до складення наказу, посвідчення (направлення) на проведення заходу та акту за результатами заходу; відповідальності посадових осіб органу державного нагляду (контролю); прав суб`єктів господарювання; права на консультативну підтримку суб`єктів господарювання; громадський захист; оскарження рішень органів державного нагляду (контролю) та умов віднесення суб`єктів господарювання до незначного ступеня ризиків у разі незатвердження відповідних критеріїв розподілу.
25. Спеціальним законом, який відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону №877-V повинен враховуватися органами Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), є КЗпП України, зокрема, Глава XVIII "Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю".
26. Частиною 1 ст. 259 КЗпП України передбачено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
27. Пунктом 2 Порядку №823 передбачено, що заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
28. Заходи контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад) у формі, визначеній абзацом першим цього пункту.
29. Пунктом 3 Порядку №823 визначено, що інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад, посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та які пройшли перевірку знань у порядку, визначеному Мінекономіки.
Контрольні повноваження інспектора праці підтверджуються службовим посвідченням встановленої Мінекономіки форми, що видається Держпраці та її територіальними органами.
30. Отже, інспектори праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад за наявності відповідного посвідчення мають право на проведення заходів державного контролю.
31. Як зазначено в пункті 11 Порядку №823, інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право:
під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;
ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги;
наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;
за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;
на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;
фіксувати проведення інспекційного відвідування, у тому числі з питань виявлення неоформлених трудових відносин, засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;
отримувати від органів державної влади, об`єктів відвідування інформацію та матеріали, необхідні для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.
32. Згідно з п. 19 Порядку № 823 матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акту у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер і дата складення акту.
(а) щодо строку звернення до суду
33. Частиною 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
34. Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
35. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.3 ст. 122 КАС України).
36. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.