ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2024 року
м. Київ
справа № 335/4497/23
провадження № 61-12264св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Краснощокова Є. В.,
учасник справи:
заявник - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 30 травня 2023 року у складі судді Алєксєєнка А. Б. та постанову Запорізького апеляційного суду від 11 липня 2023 року у складі колегії суддів: Дашковської А. В., Кримської О. М., Кочеткової І. В.,
ВСТАНОВИВ:
Зміст вимог заяви
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення юридичного факту, а саме наявності у неї громадянства Союзу Радянських Соціалістичних Республік (далі - СРСР) як соціалістичної держави.
Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 народилася в СРСР, її батьки були громадянами СРСР, тому вона набула громадянство країни за народженням. Стверджувала, що для громадян СРСР не передбачено подання заяв про вихід з громадянства СРСР і заяв про набуття громадянства України. На її переконання, громадянство СРСР - це поєднання громадянства радянської держави (Союз РСР) і громадянства соціалістичної держави/країни (СРСР). Необхідність встановлення зазначеного факту ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що на даний час Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя розглядає справу № 335/6967/22 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Обласний перинатальний центр" Запорізької обласної ради про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи через відмову вакцинуватися, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. Посилаючись на те, що радянська держава (Союз РСР) припинила своє існування у 1991 році, а соціалістична держава (СРСР) існує і досі, ОСОБА_1 просила встановити юридичний факт щодо наявності в неї громадянства СРСР як соціалістичної держави.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 30 травня 2023 року, залишеною без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 11 липня 2023 року, відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту, а саме наявності у неї громадянства СРСР (Союзу Радянських Соціалістичних Республік, як соціалістичної держави).
Відмова у відкритті провадження мотивована тим, що:
01 липня 2014 року ОСОБА_1 отримала паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 ;
неможливим є встановлення факту наявності в особи громадянства наразі неіснуючої держави;
заява не підлягає розгляду не лише в порядку цивільного судочинства, а й у судовому порядку взагалі у зв`язку з неможливістю встановлення в судовому порядку факту, про який просила ОСОБА_1 .
Аргументи учасника
У серпні 2023 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій вона, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення, яким зобов`язати суд першої інстанції відкрити провадження у справі.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що:
ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням частини п`ятої статті 263 і частини п`ятої статті 186 ЦПК України, принципів доступу до правосуддя і справедливості судового розгляду;
суд першої інстанції ототожнив значення слів "визнання" і "встановлення". Україна як юридична особа не має повноважень визнавати громадян України громадянами СРСР, однак Україна як правонаступник Союзу РСР зобов`язана захищати права і свободи громадян СРСР незалежно від місця їх проживання, забезпечувати доступ до суду і за необхідності документально встановлювати їх належність або відношення до громадянства СРСР;
суд першої інстанції допустив пунктуаційні помилки, які фактично змінили зміст заяви;
постанови Верховного Суду, на які послався апеляційний суд, є нерелевантними;
підставою звернення до суду є відсутність аналогічного порядку встановлення необхідного юридичного факту у законодавстві України;
апеляційний суд неправильно застосував норми матеріального права, порушив принципи верховенства права та доступу до суд, не дослідив сутність громадянства СРСР.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 вересня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 30 травня 2023 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 11 липня 2023 року залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліку.
Ухвалою Верховного Суду від 03 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права).
Позиція Верховного Суду
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга статті 2 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У частині сьомій статті 19 ЦПК України передбачено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).
Згідно з частинами першою і другою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами;
2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу;
6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, зокрема, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України).
Вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.