ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2024 року
м. Київ
справа № 522/20021/18
провадження № 61-10430св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна",
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 04 червня 2019 року у складі судді Науменко А. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 16 травня 2023 року у складі колегії суддів: Цюри Т. В., Комлевої О. С., Сєвєрової Є. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (далі - ТОВ "ОТП Факторинг Україна") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, у якому з урахуванням уточнень просило звернути стягнення на предмет іпотеки: - трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 на праві власності згідно договору купівлі-продажу, серіі та номер 274, виданого 10 лютого 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Образцовою Т. А., шляхом продажу на електронних торгах за початковою ціною, визначеною на підставі оцінки майна на рівні, не нижче за звичайних ринкових цін, з метою задоволення вимог ТОВ "ОТП Факторинг Україна" за кредитним договором від 25 лютого 2008 року № ML-502/023/2008 у загальному розмірі 1 149 256,39 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 25 лютого 2008 року між Закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" (далі - ЗАТ "ОТП Банк"), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариств "ОТП Банк" (далі - ПАТ "ОТП Банк"), та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит на споживчі потреби в розмірі 117 148,40 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом за плаваючою процентною ставкою, яка визначається як фіксований відсоток +FIDR, де фіксований відсоток дорівнює 4,49 %, та кінцевим терміном повернення до 06 червня 2023 року.
На забезпечення виконання кредитних зобов`язань 25 лютого 2008 року ОСОБА_2 передав в іпотеку банку на підставі договору іпотеки належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_2 .
У зв`язку з посвідченням іпотечного договору нотаріусом накладалась заборона відчуження зазначеного в договорі нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2, яка була зареєстрована в реєстрі за № 34.
На підставі укладеного між ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 29 червня 2010 року та договору про відступлення права вимоги від 01 липня 2010 року до ТОВ "ОТП Факторинг Україна" перейшли всі права вимоги до ОСОБА_2 за кредитним та іпотечним договорами.
Оскільки 10 лютого 2011 року ОСОБА_2 відчужив спірну квартиру на користь ОСОБА_1, вищезазначений договір іпотеки є дійсним для набувача відповідного нерухомого майна, а тому ОСОБА_1 набула статусу іпотекодавця і несе всі обов`язки за іпотечним договором на тих самих умовах, що існували до набуття нею права власності на предмет іпотеки.
У зв`язку з наявністю у боржника непогашеної кредитної заборгованості, розмір якої становить 1 149 256, 39 грн та яка складається з суми основного боргу за кредитом - 922 981,18 грн, заборгованості за відсотками - 189 655,43 грн, пені -34 499,78 грн, штрафних санкцій - 300,00 грн, судових витрат, понесених за подання позову про стягнення заборгованості, - 1 820,00 грн, позивач просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 04 червня 2019 року у задоволенні позовних вимог ТОВ "ОТП Факторинг Україна" відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що в матеріалах відсутні докази щодо державної реєстрації відступлення права вимоги за договором іпотеки, а тому ТОВ "ОТП Факторинг Україна" не набуло право за договором іпотеки від 25 лютого 2008 року у встановленому законом порядку. Тому позивач не є іпотекодержателем за договором іпотеки, а, відтак, у нього відсутні правові підстави для звернення стягнення на спірну квартиру. Суд також зазначив, що за виконавчим написом нотаріуса від 12 листопада 2008 року у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 753 099,93 грн звернуто стягнення на предмет іпотеки, а отже ПАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є позивач ТОВ "ОТП Факторинг Україна", використав наявне у нього право на погашення заборгованості, що виникла у зв`язку з невиконанням умов кредитного договору, та звернув стягнення на іпотечне майно. На час укладення 01 липня 2010 року договору відступлення права вимоги до ОСОБА_2 за договором іпотеки запис про іпотеку вже був вилучений і ОСОБА_2 вже не був власником квартири, а ОСОБА_1, у свою чергу, не мала договірних відносин ані з ПАТ "ОТП Банк", ані з ТОВ "ОТП Факторинг Україна". Водночас суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для застосування наслідків спливу позовної давності до вимог позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки, що відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України є підставою для відмови в задоволенні позову.
Короткий зміст постанови апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 16 травня 2023 року за наслідками розгляду апеляційної скарги ТОВ "ОТП Факторинг Україна" рішення Приморського районного суду від 04 червня 2019 року змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
В решті судове рішення залишено без змін.
Постанова апеляційного суду аргументована тим, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про недоведеність та необґрунтованість позову ТОВ "ОТП Факторинг Україна", оскільки:
відповідно до договору про відступлення прав вимоги від 29 червня 2010 року, який є чинним, ПАТ "ОТП Банк" передало право вимоги ТОВ "ОТП Факторинг Україна" за кредитним та забезпечувальним договором, укладеними між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_2, що підтверджується Витягом з додатку № 1 до договору про відступлення права вимоги;
виконавчий напис нотаріуса є невиконаним, іпотечне майно за ним не є реалізованим та кошти від продажу відповідного майна кредитор не отримував.
При цьому, апеляційний суд погодився з висновком суду про наявність підстав для застосування наслідків спливу позовної давності до вимог позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
10 липня 2023 року ТОВ "ОТП Факторинг Україна" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог..
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 31 жовтня 2018 року в справі № 644/1793/16-ц, від 06 червня 2019 року в справі № 727/1990/18, від 14 липня 2021 року в справі № 522/866/17, від 08 вересня 2018 року в справі № 921/107/15-г/16, від 21 квітня 2021 року в справі № 296/12109/18, від 01 червня 2022 року в справі № 148/1805/20 та постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року в справі № 6-63цс15 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні спору.
Заявник зазначає, що заборгованість за кредитним договором самостійно боржник не погасив, у примусовому порядку виконавча служба жодних стягнень не здійснювала, кредитний договір та договір іпотеки недійсними не визнані.
Перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи регулюється статтею 23 Закону України "Про іпотеку", якою передбачено, що у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки. Відтак, іпотека залишається дійсною незалежно від зміни власника майна.
ОСОБА_1, як новий власник об`єкта нерухомого майна, є іпотеколавцем за іпотечним договором від 25 лютого 2008 року і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття нею права власності на предмет іпотеки.
Окрім того, вважає, що позовна давність має бути поновлена, оскільки до того моменту як ТОВ "ОТП Факторинг Україна" стало відомо про незаконний перехід прав власності на предмет іпотеки до іншої особи, право вимоги стягувана було захищено наявністю рішення суду про стягнення боргу у справі № 2-7242/10 та виконавчим написом нотаріуса.
Доводи інших учасників справи
Представник ОСОБА_1 - адвокат Івкова Л. В. подала відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що перебіг позовної давності розпочався пред`явленням вимоги від 04 липня 2008 року, перервався пред`явленням позову 22 жовтня 2010 року, почався заново 23 жовтня 2010 року та сплив 22 жовтня 2013 року. У той час з цим позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки ТОВ "ОТП Факторинг Україна" звернулося до суду 14 листопада 2018 року, з пропуском позовної давності.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у даній справі.
Витребувано з Приморського районного суду міста Одеси цивільну справу № 522/20021/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Суди встановили, що 25 лютого 2008 року між ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк", та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит на споживчі потреби в розмірі 117 148,40 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом за плаваючою процентною ставкою, яка визначається як фіксований відсоток +FIDR, де фіксований відсоток дорівнює 4,49 %, з кінцевим терміном повернення до 06 червня 2023 року.
На забезпечення виконання цього договору 25 лютого 2008 року ОСОБА_2 передав в іпотеку банку на підставі договору іпотеки належне йому на праві власності нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2 .
У зв`язку з посвідченням іпотечного договору нотаріусом накладалась заборона відчуження зазначеного в договорі нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2, яка була зареєстрована в реєстрі за № 34.
12 листопада 2008 року за виконавчим написом нотаріуса стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 753 099,93 грн шляхом звернення стягнення на іпотечне майно.
04 лютого 2010 року приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Федоренко О. І. вилучив запис від 25 лютого 2008 року про обтяження - іпотеку, іпотекодержатель - ЗАТ "ОТП Банк".
Також установлено, що 16 лютого 2010 року приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Гурська О. В. посвідчила договір купівлі-продажу, за умовами якого ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_3 придбав квартиру АДРЕСА_2 .
29 червня 2010 року ПАТ "ОТП Банк" уклало з ТОВ "ОТП Факторинг Україна" договір купівлі-продажу кредитного портфелю, за умовами якого ПАТ "ОТП Банк" відступило, а ТОВ "ОТП Факторинг Україна" прийняло право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором від 25 лютого 2008 року.
01 липня 2010 року між ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" укладено договір про відступлення права вимоги до ОСОБА_2 за договором іпотеки від 25 лютого 2008 року.
11 лютого 2011 року ОСОБА_4 відчужив спірну квартиру на користь ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу.
Окрім того, встановлено, що 30 серпня 2010 року ТОВ "ОТП Факторинг Україна" зверталося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 25 лютого 2008 року, за наслідками розгляду якого 22 жовтня 2010 року Малиновський районний суд м. Одеси ухвалив заочне рішення про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_5 у солідарному порядку на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованості за кредитом в сумі 143 385,65 дол. США, що еквівалентно 1 147 436, 39 грн.