ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2024 року
м. Київ
справа № 640/11331/20
адміністративне провадження № К/990/6584/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Ханової Р.Ф., Гончарової І.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2020 року (суддя Пащенко К.С.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2023 року (судді: Мельничук В.П. (головуючий), Лічевецький І.О., Оксененко О.М.) у справі № 640/11331/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
І. Суть спору
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" (далі - позивач, платник податків, Товариство, ТОВ "Укрбуд Девелопмент") звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДПС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: форми "Р" № 02032615050105 від 06.02.2020, форми "Р" № 02012615050105 від 06.02.2020, форми "В4" № 02022615050105 від 06.02.2020.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДПС у м. Києві не було дотримано вимог чинного податкового законодавства щодо умов, підстав та порядку прийняття рішення про проведення перевірки, оскільки ТОВ "Укрбуд Девелопмент" не було включено до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік затвердженого та опублікованого на сайті ДПС України, тоді як позивача було включено до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік лише в жовтні 2019 року шляхом коригування плану-графіка, що порушує положення статті 77 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а також не відповідає правовим висновкам викладеним у постановах Верховного Суду щодо застосування вказаної норми права у подібних правовідносинах. Також позивач вказав, що акт перевірки, на підставі якого були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення є недопустимим доказом, оскільки відсутність підпису посадової особи контролюючого органу в акті перевірки, яка її проводила, робить такий акт нечинним, а тому останній не може слугувати підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень щодо нарахування платнику податків податкових зобов`язань. Крім того, позивач зазначає, що висновки контролюючого органу викладені ним у акті перевірки не відповідають фактичним обставинам та ґрунтуються на припущеннях контролюючого органу про порушення позивачем положень чинного податкового законодавства.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2020 року у справі № 640/11331/20 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві форми "Р" № 02032615050105 від 06.02.2020, форми "Р" № 02012615050105 від 06.02.2020, форми "В4" № 02022615050105 від 06.02.2020. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ТОВ "Укрбуд Девелопмент" виходив з того, що акт перевірки від 18.12.2019 № 215/26-15-05-01-05/32920218, на підставі якого були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення у даному випадку, є недопустимим доказом, оскільки відсутність підпису посадової особи контролюючого органу у акті перевірки, яка її проводила, робить такий акт нечинним, а тому останній не може слугувати підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень щодо нарахування платнику податків податкових зобов`язань. Також суд першої інстанцій зазначив про необґрунтованість висновків відповідача викладених у вказаному акті щодо порушення позивачем вимог чинного законодавства.
4. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просило скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2020 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Укрбуд Девелопмент" у повному обсязі.
5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2023 року апеляційну скаргу ГУ ДПС у м. Києві задоволено частково. Змінено мотивувальну частину рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2020 року та зазначено, що підставами для задоволення адміністративного позову ТОВ "Укрбуд Девелопмент" до ГУ ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень є доводи, викладені у цій постанові. В решті рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2020 року залишено без змін. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що ГУ ДПС у м. Києві не було дотримано встановлених чинним податковим законодавством умов та порядку прийняття рішення про проведення відповідної перевірки платника податку, оскільки ТОВ "Укрбуд Девелопмент" було включено до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік лише в жовтні 2019 року шляхом коригування плану-графіка, чим порушено вимоги статті 77 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Суд апеляційної інстанції зазначив, що положення статті 77 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не передбачають можливості коригування (оновлення) вже оприлюдненого плану-графіка із внесенням до них нових платників, тоді як терміни "оновлення" та "коригування" плану-графіку, які вживаються у Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків (Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 2 червня 2015 року № 524, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24 червня 2015 року за № 751/27196 (далі - Порядок № 524; у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин)) вживаються у розумінні уточнення, виправлення помилки стосовно вже включених до оприлюдненого плану-графіка платників податків.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, ГУ ДПС у м. Києві подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2023 року та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Укрбуд Девелопмент".
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ГУ ДПС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Укрбуд Девелопмент" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2018 по 30.06.2019, валютного законодавства за період з 01.04.2018 по 30.06.2019, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2018 по 30.06.2019, за результатами якої складено акт від 18.12.2019 № 215/26-15-05-01-05/32920218, в якому вказано про наступні порушення вимог податкового законодавства з боку ТОВ "Укрбуд Девелопмент": п. 44.1, 44.7 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2016 рік на загальну суму 17 303 614,00 грн в тому числі за період з 01.04.2018 по 31.12.2018 в сумі 6 913 682,00 грн, за півріччя 2019 року в сумі 10 389 932,00 грн; п. 192.2 ст. 192 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 52 475 221,00 грн, в тому числі за грудень 2018 року в сумі 49 052 504,00 грн, за січень 2019 року в сумі 1 471 061,00 грн, за червень 2019 року в сумі 1 951 656,00 грн, та завищена сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 10 002 612,00 грн за червень 2018 року; р. 3 "Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 та пп. "б" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України щодо подання податкових розрахунків за формою № 1-ДФ, за 4 квартал 2018 року з помилками.
На підставі висновків викладених у вказаному акті перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 6 лютого 2020 року: № 02012615050105, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 21 629 518,00 грн (17 303 614,00 грн нараховано за податковими зобов`язаннями та 4 325 904,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)), № 02022615050105, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 10 002 612,00 грн, № 02032615050105, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 65 594 026,00 грн (52 475 221,00 грн нараховано за податковими зобов`язаннями та 13 118 805,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)).
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій положень чинного податкового законодавства, зокрема, положень пунктів 77.1, 77.2 статті 77 Податкового кодексу України щодо порядку формування та затвердження плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків, наявності правових підстав для проведення такої перевірки позивача у жовтні 2019 року, які відповідач обґрунтовує службовим листом ГУ ДПС у м. Києві від 29.05.2020 № 1374/26-15-05-05-01-18, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення. Крім того, відповідач вказує на необхідність відступу від правових висновків викладених у постановах Верховного Суд щодо застосування вказаних положень податкового законодавства у подібних правовідносинах.
9. Позивачем відзиву на касаційну скаргу надіслано не було.
10. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
11. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
12. Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у м. Києві, виходячи з наступного.
13. Так, у справі, що розглядається суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі, оскільки, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, зокрема, не було дотримано встановлених чинним податковим законодавством умов та порядку прийняття рішення про проведення відповідної перевірки платника податку, оскільки ТОВ "Укрбуд Девелопмент" було включено до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік лише в жовтні 2019 року шляхом коригування плану-графіка, чим порушено вимоги статті 77 Податкового кодексу України (далі - ПК України; у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Суд апеляційної інстанції зазначив, що положення статті 77 ПК України не передбачають можливості коригування (оновлення) вже оприлюдненого плану-графіка із внесенням до них нових платників, тоді як терміни "оновлення" та "коригування" плану-графіку, які вживаються у Порядку № 524 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вживаються у розумінні уточнення, виправлення помилки стосовно вже включених до оприлюдненого плану-графіка платників податків, що відповідає правовим висновкам викладеним у постановах Верховного Суду щодо застосування вказаних положень чинного податкового законодавства у подібних правовідносинах.
У справі, що розглядається позивач щодо наявності правових підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень неодноразово зазначав (зокрема, і у позовній заяві), що відповідачем не було дотримано вимог чинного податкового законодавства щодо умов, підстав та порядку прийняття рішення про проведення перевірки, оскільки ТОВ "Укрбуд Девелопмент" не було включено до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік затвердженого та опублікованого на сайті ДПС України, тоді як позивача було включено до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік лише в жовтні 2019 року шляхом коригування плану-графіка, що порушує положення статті 77 ПК України.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України).
Глава 8 розділу ІІ ПК України визначає види перевірок, які можуть бути проведені контролюючими органами, а також порядок та процедуру їх проведення. Зокрема, встановлюється чітке розмежування щодо порядку допуску до виїзних та невиїзних перевірок, а також щодо місця проведення зазначених перевірок.
При цьому приписи ПК України в цій частині установлюють і певні правила поведінки при здійсненні перевірки як для суб`єкта владних повноважень, так і для платника податків, чітке дотримання яких вимагається задля забезпечення балансу між публічними і приватними інтересами.
У відповідності до положень статті 81 ПК у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог ПК України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).
Положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).
Право на судовий захист відображене і у частині першій статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.