ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2024 року
м. Київ
справа № 825/775/18
касаційне провадження № К/9901/61100/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Пасічник С.С., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зорі Обмачева" на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.03.2018 (суддя - Заяць О.В.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2018 (головуючий суддя - Собків Я.М., Петрик І.Й., Сорочко Є.О.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зорі Обмачева" до Державної фіскальної служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління ДФС у Чернігівській області; Прилуцька об`єднана Державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Зорі Обмачева" (далі - позивач, Товариство, платник) звернулось до суду із позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління ДФС у Чернігівській області (далі Управління); Прилуцька об`єднана Державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - Інспекція), в якому просило: визнати незаконними дії ДФС України щодо повторного зменшення платнику в 2017 році реєстраційного ліміту суми податку на додану вартість, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) на суму 1340000,00 грн; зобов`язати ДФС України збільшити позивачу реєстраційний ліміт суми податку на додану вартість, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН у сумі 1340000,00 грн та відобразити відповідне збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ДФС України безпідставно повторно списало реєстраційний ліміт в розмірі 1340000,00 грн, позивач не зобов`язаний здійснювати подвійну сплату податку на додану вартість за однією і тією самою базою оподаткування, а саме: за господарською операцією з реалізації ТОВ "Агротрейд-ЮА" кукурудзи на загальну суму 8040000,00 грн.
Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 20.03.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2018, у задоволені позову відмовив повністю.
Відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що податковими органами не здійснювалось жодних протиправних дій з прийняття та обробки податкових накладних надісланих Товариством, не було допущено також і пов`язаної із цим протиправної бездіяльності, що могла б слугувати підставою для задоволення позовних вимог. Корегування сум ліміту здійснювалось в автоматичному режимі відповідно до внесення податкових накладних/розрахунків коригування. Законодавцем було чітко встановлено строк для реєстрації в ЄРПН податкових накладних складених сільгоспвиробниками за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг до 15.01.2017, відповідно сума ліміту правомірно зменшена з 1487183,52 грн до 147183,52 грн, оскільки, податкова накладна зареєстрована 19.01.2017 (до цього не вистачало реєстраційної суми (ліміту) для реєстрації податкової накладної на суму податку на додану вартість 1340000,00 грн), але без ознаки спеціального режиму. Суди також дійшли висновку про безпідставність тверджень позивача стосовно повторного списання реєстраційного ліміту у розмірі 1340000,00 грн, оскільки такого списання не відбулося, а сума реєстраційного ліміту була знята у загальному режимі оподаткування, а не у спеціальному з причин реєстрації податкової накладної від 27.12.2016 №15 лише 19.01.2017.
Позивач оскаржив судові рішення попередніх інстанцій до суду касаційної інстанції. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм процесуального права, зокрема пункту 8 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, у редакції, чинній на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи), неправильне застосування норм матеріального права, зокрема, статті 200-1, пункту 49 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), незастосування положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, статті 22 Конституції України, статей 4, 22, 23 ПК України, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає про те, що оскаржувані рішення прийняті судами без надання правової оцінки на посилання позивача в позові про порушення відповідачем статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, №4, №7, №11 до Конвенції, зокрема, стосовно порушення права на мирне володіння своїм майном в розмірі 1340000,00 грн. Скаржник вважає, що судами не надано оцінку доводам позивача, що зменшення реєстраційного ліміту податку на додану вартість в Системі електронного адміністрування (далі - СЕА) в січні 2017 року у розмірі 1340000,00 грн та в жовтні 2017 року в розмірі 1340000,00 грн відбулось внаслідок проведення платником однієї і тієї ж самої господарської операції, оскільки 19.01.2017 сума реєстраційного ліміту податку на додану вартість по господарській операції, проведеній 27.12.2016, була знята з електронного рахунку позивача в повному обсязі в загальному режимі оподаткування - у сумі 1340000,00 грн, та 26.10.2017, внаслідок проведення контролюючим органом розрахунку суми перевищення по спеціальному режиму, з електронного рахунку позивача знову за тією ж операцією знято кошти у сумі 1340000,00 грн. Скаржник доводить, що ним своєчасно виписано податкову накладну від 27.12.2016 №15 по спеціальному режиму оподаткування податком на додану вартість діяльності у сфері сільського та лісового господарства, діючому станом на момент здійснення господарської операції, водночас зазначена податкова накладна була зареєстрована лише 19.01.2017 з підстав відсутності у позивача коштів в СЕА для здійснення реєстрації цієї накладної, оскільки сума реєстраційного ліміту податку на додану вартість по даній господарській операції 19.01.2017 була знята з електронного рахунку позивача в повному обсязі в загальному режимі оподаткування в сумі 1340000,00 грн.
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу позивача залишити без задоволення.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 11.09.2018 відкрив касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою позивача та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 24.01.2024 прийняв касаційну скаргу до провадження, визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 25.01.2024.
Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що 27.12.2016 позивач реалізував ТОВ "Агротрейд ЮА" (код ЄДРПОУ 40466551) кукурудзу 3 класу 2000000 кг на загальну суму 8040000,00 грн, у тому числі податок на додану вартість у розмірі 20% в сумі 1340000,00 грн.
Податкова накладна №15 виписана платником 27.12.2016 по спеціальному режиму оподаткування податком на додану вартість діяльності у сфері сільського та лісового господарства, діючому станом на той момент і відповідно дана сума була включена до податкової декларації з податку на додану вартість в спеціальному режимі оподаткування діяльності у сфері сільського господарства та реєструвалася 19.01.2017 із запізненням з підстав відсутності у платника коштів для реєстрації цієї накладної. Зазначена податкова накладна зареєстрована без ознаки застосування спеціального режиму оподаткування сільгоспвиробниками.
Контролюючим органом проведено камеральну перевірку з питань дотримання строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), за результатами якої складено акт від 12.06.2017 №3/25-01-12-05/40141589 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення вимог пункту 201.10 статті 201 розділу V ПК України (порушення термінів реєстрації).
На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України нараховано штраф за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН у розмірі 10 відсотків в сумі - 134 000,00 грн, яка була у подальшому перерахована платником до бюджету 20.06.2017.
На дату реєстрації податкової накладної (27.10.2017) сума податку, на яку позивач мав право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в єдиному реєстрі податкових накладних в СЕА ПДВ, становила 949002,44 грн, а 30.10.2017 ця сума становила 390997,00 грн.
Реєстраційний ліміт суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зменшився на суму 1340000,00 грн.
ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Законом України від 28.12.2014 №71-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" було запроваджено систему електронного адміністрування податку на додану вартість (пункт 35 підрозділу 2 розділу XX Кодексу): з 1 січня до 1 липня 2015 року (або до дати, визначеної в окремому рішенні Верховної Ради України про скорочення терміну перехідного періоду відповідно до пункту 7 Прикінцевих положень Закону №71) - у тестовому режимі; з 1 липня 2015 року - на постійній основі.
Згідно з пунктами 200-1.1, 200-1.2 статті 200-1 ПК України (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 2001.3 статті 2001 цього Кодексу. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України. Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Відповідно до пункту 200-1.5 статті 200-1 ПК України кошти з електронного рахунка платника податку на додану вартість перераховуються Казначейством в автоматичному режимі виключно до: державного бюджету; на рахунок, відкритий у банку та/або органі Казначейства сільськогосподарськими підприємствами - суб`єктами спеціального режиму оподаткування, визначений статті 209 Податкового кодексу України, для акумулювання сум податку, що нараховуються на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів (послуг), у порядку, передбаченому статтею 209 Податкового кодексу України; на поточний рахунок платника податку за його заявою у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань.
Положеннями пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України регламентовано, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою: SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах + SОвердрафт - SНаклВид - SВідшкод - Sперевищ.