ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2024 року
м. Київ
справа №П/811/1532/17
касаційне провадження № К/9901/46947/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.,
розглянув у письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління ДФС у Кіровоградській області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2018 (суддя - Чепурнов Д.В. судді - Сафронова С.В., Мельник В.В.) за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
Фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень - рішень.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.01.2018 позовні вимоги задоволено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, яку ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2018 залишено без руху та надано апелянту десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зокрема, надати суду докази сплати судового збору у розмірі 960,00 грн.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2018 апеляційну скаргу повернуто позивачу з підстав неусунення ним недоліків апеляційної скарги.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанцій виходив з того, що позивачем в установлений судом строк не усунуто недоліки апеляційної скарги (не надано доказів сплати судового збору у розмірі 960,00 грн).
Не погодившись з цією ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач 30.03.2018 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2018 повністю та передати справу на новий розгляд до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, яке полягає у тому, що судом не враховано, як належну, часткову сплату судового збору у розмірі 788, 60 грн позивачем, а також те, що судом апеляційної інстанції повертається апеляційна скарга Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 18.01.2018, а апеляційна скарга датована - 23.01.2018.
Верховний Суд, переглянувши ухвалу апеляційного суду в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з таких мотивів.
Спірним питанням є правомірність повернення апеляційної скарги скаржнику з підстав неусунення апелянтом недоліків апеляційної скарги, а саме: ненадання доказів сплати судового збору, що регулюється положеннями Кодексу адміністративного судочинства України.
До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається, зокрема документ про сплату судового збору.
За змістом пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Закон України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VІ (у редакції Закону, чинній на час подання позовної заяви, далі - Закон № 3674-VI) визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Згідно з приписами частини першої статті 4 Закону №3674-VІ, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розміру.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 статті 4 Закону №3674-VІ, за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.