1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2024 року

м. Київ

справа №520/3467/21

адміністративне провадження № К/990/41413/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Тацій Л.В.,

суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції справу №520/3467/21

за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2023 (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Спаскіна О.А., суддів: Присяжнюк О.В., Любчич Л.В.),-

у с т а н о в и в:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2021 року ОСОБА_1, звернувся через представника Острицького Андрія Олеговича до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 яка полягає у не підготовці та ненадані до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29.01.2020, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2020 основного розміру його пенсії;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1, станом на 29.01.2020, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2020 основного розміру його пенсії.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

06.10.2023 на зазначене рішення суду позивачем подана апеляційна скарга до Другого апеляційного адміністративного суду, одночасно заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2021.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2023 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, та визнано неповажними, зазначені в клопотанні причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення з апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 у справі № 520/3467/21, з огляду на неповажність зазначених підстав.

Зазначена апеляційна скарга залишена без руху та судом встановлений заявнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження. Роз`яснено заявнику, що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги в частині надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, відповідно до статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2023 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 у справі № 520/3467/21.

Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2023 не виконані, позивачем не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження у встановлений судом строк.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та процесуальні дії у справі

Позивач, не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанцій, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2023, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

В апеляційні скарзі заявник покликається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Вказує на те, що судом апеляційної інстанції не враховано, що копія рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 в паперовій формі позивачу вручена не була. Та обставина, що копія рішення суду першої інстанції доставлена до "Електронного кабінету" представника - Острицького А.О. не є свідченням обізнаності про таке судове рішення ОСОБА_1 . У касаційній скарзі заявник також вказує на те, що співпраця позивача ОСОБА_1 із адвокатом Острицьким А.О. у цій справі була припинена ще до ухвалення судом першої інстанції рішення по суті справи. Заявник також акцентує увагу на тому, що він звертався до суду з позовом в паперовій формі, а тому і копія рішення йому мала бути направлена у паперовій формі.

Ухвалою Верховного Суду від 20.12.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Касаційне провадження у справі відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1, яка подана на судове рішення, право на касаційне оскарження якого передбачено частиною 3 статті 328 КАС України.

Підставами касаційного оскарження судового рішення, зазначеного у частині 3 статті 328 КАС України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (абз. 2 п. 4 ч. 4 ст. 328 КАС України).

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала суду апеляційної інстанції відповідає частково, а викладені у касаційній скарзі доводи заявника є необґрунтованими з огляду на наступне.

Статтею 295 КАС України передбачено строки апеляційного оскарження.

Частиною 1 вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.


................
Перейти до повного тексту