УХВАЛА
22 січня 2024 року
м. Київ
справа № 1-80
провадження № 13-6 зво 24
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20,
перевірила заяву засудженого ОСОБА_21 про перегляд за виключними обставинами ухвали судової колегії по кримінальним справам Верховного Суду України від 15 червня 2000 року на підставі п. 3 ч. 3 ст. 459 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і
в с т а н о в и л а:
Як убачається зі змісту заяви, вироком судової колегії по кримінальним справам Київського міського суду від 30 липня 1999 року ОСОБА_21 засуджено за п. "а" ст. 93 КК України (в ред. 1960 року) до смертної кари - розстрілу, з конфіскацією всього належного йому майна; за ч. 3 ст. 142 КК України (в ред. 1960 року) до покарання у виді позбавлення волі на строк тринадцять років з конфіскацією всього належного йому майна. На підставі ст. 42 КК України за сукупністю злочинів визначено остаточне покарання у виді смертної кари - розстрілу, з конфіскацією всього належного ОСОБА_21 майна.
Ухвалою судової колегії по кримінальним справам Верховного Суду України
від 15 червня 2000 року вирок судової колегії по кримінальним справам Київського міського суду від 30 липня 1999 року щодо ОСОБА_21 змінений у частині призначеного покарання у виді смертної кари - розстрілу на довічне позбавлення волі.
Засуджений ОСОБА_21 звернувся до Касаційного кримінального суду Верховного Суду з питанням перегляду ухвали судової колегії по кримінальним справам Верховного Суду України від 15 червня 2000 року за виключними обставинами на підставі п. 3 ч. 3 ст. 459 КПК (встановлення вини судді у вчиненні кримінального правопорушення або зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження, внаслідок якого було ухвалено судове рішення).
Колегія суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду, пославшись на положення ч. 5 ст. 33 КПК, які регулюють інстанційну підсудність, ухвалою
від 17 січня 2024 року передала заяву ОСОБА_21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата).
Перевіривши матеріали провадження й наведені в ухвалі від 17 січня 2024 року підстави для передачі заяви засудженого, Велика Палата вважає, що зазначене звернення підлягає поверненню до Касаційного кримінального суду Верховного Суду, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 459 КПК виключними обставинами визнаються: 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність, конституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом; 3) встановлення вини судді у вчиненні злочину або зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження, внаслідок якого було ухвалено судове рішення.
Згідно з приписами ч. 5 ст. 33 КПК кримінальне провадження за виключними обставинами здійснюється з підстав, визначених пунктами 1, 3 ч. 3 ст. 459 цього Кодексу, судом, який ухвалив рішення, що переглядається, а Великою Палатою - на підставі п. 2 ч. 3 ст. 459 КПК. Наведене узгоджується з іншими положеннями глави 34 вказаного Кодексу "Провадження за нововиявленими або виключними обставинами".