ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2024 року
м. Київ
справа № 144/736//22
провадження № 51-3291км23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6,
в режимі відеоконференції
захисника ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на вирок Теплицького районного суду Вінницької області від 29 вересня 2022 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 07 квітня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022020110000047, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Христинівка Черкаської області, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 309 КК України.
Вступ
ОСОБА_6 18 січня 2022 року, будучи в стані алкогольного сп`яніння, спричинив потерпілому ОСОБА_8 умисне тяжке тілесне ушкодження, що призвело до смерті останнього.
Крім того, ОСОБА_6 у вересні 2021 року придбав та зберігав за місцем свого проживання наркотичний засіб - канабіс без мети збуту у великому розмірі.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень:
Вироком Теплицького районного суду Вінницької області від 29 вересня 2022 року ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено за:
- ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років 6 місяців.
- ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років 6 місяців.
Вирішено питання речових доказів.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 07 квітня 2023 року вирок суду першої інстанції залишено без змін.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
18 січня 2022 року ОСОБА_6 приблизно о 19:00, будучи у стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи у житловому будинку ОСОБА_9, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, з мотиву особистих неприязних відносин, умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, наніс невстановлену кількість ударів в область голови ОСОБА_8, після чого, взявши в руку сковорідку, яка була в кімнаті будинку, наніс невстановлену досудовим розслідуванням кількість ударів останньому в область голови, у результаті чого ОСОБА_8 отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток склепіння та основи черепа, а саме: перелом правої та лівої тім`яних кісток, перелом лівої та правої скроневої кісток, від яких останній ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.
Крім того, у вересні 2021 року (точної дати та часу не встановлено) ОСОБА_6 на своїй земельній ділянці, що розташована на АДРЕСА_1, побачив кущі рослин схожих на рослини дикорослої коноплі. У цей час у нього виник протиправний умисел, спрямований на незаконне придбання для особистого вживання, без мети збуту, особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу. Реалізуючи свій протиправний умисел, перебуваючи на тому ж місці, ОСОБА_6, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з метою незаконного придбання особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, для особистого вживання, руками зірвав рослини схожі на рослини дикорослої коноплі, таким чином незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс.
Одразу після цього ОСОБА_6, зберігаючи при собі рослини дикорослої коноплі, переніс частину рослин до сараю свого домоволодіння, а іншу частину до свого житлового будинку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та заховав. Таким чином, останній із того часу став незаконно зберігати, без мети збуту, особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс.
У подальшому, 18 травня 2022 року працівниками поліції за місцем проживання ОСОБА_6 проведено обшук житлового будинку та господарських будівель, під час якого у житловій кімнаті будинку, підсобному приміщенні та на горищі, виявлено та вилучено рослини зеленого кольору, які зовні схожі на рослини коноплі, які згідно висновків експертиз матеріалів, речовин та виробів є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, загальна маса якого (у перерахунку на висушену речовину) становить 1416, 04 г.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
У касаційній скарзі засуджений, не оспорюючи винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначене покарання за вказаною нормою закону, вказує на недоведеність його винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. При цьому стверджує, що обвинувачення ґрунтується виключно на показаннях свідка ОСОБА_9 . Причина смерті ОСОБА_8 судово-медичною експертизою не встановлено, а лікарське свідоцтво про смерть останнього вважає неналежним доказом.
У свою чергу ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 370 КПК України та у ній всупереч вимогам ст. 419 КПК України, не надано належну оцінку доводам його апеляційної скарги.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник та засуджений підтримали касаційну скаргу, прокурор заперечувала проти її задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Межі розгляду матеріалів кримінального провадження в касаційному суді
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також наявність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як установлено частинами 1, 2 ст. 438 КПК України, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
При цьому колегія суддів виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій, неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження не є предметом перегляду в касаційному суді. Разом з тим суд касаційної інстанції здійснює перевірку того, чи додержалися суди попередніх інстанцій процесуальної вимоги про доведення винуватості поза розумним сумнівом.
Висновки судів про винуватість засудженого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначене за вказаною нормою статті засудженому покарання, у касаційній скарзі не оспорюються.
Мотиви Суду
Що стосується доводів засудженого про недоведеність його винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, то колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положеннями ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно зі ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Положення ст. 94 КПК України передбачають, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Відповідно до ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, форма вини, мотив і мета його вчинення.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, вказаних вимог закону при розгляді кримінального провадження щодо ОСОБА_6 дотримано в повному обсязі.
У касаційній скарзі засуджений не заперечує конфлікту з потерпілим, проте стверджує, що він не завдавав йому тілесних ушкоджень від яких останній помер. Разом з тим, колегія суддів, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин, доходить висновку, що судом першої інстанції належним чином доведено винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину.
Касаційним судом установлено, що свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та правильність кваліфікації його дій за даною нормою кримінального закону судом першої інстанції зроблено на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, про що у судовому рішенні наведено докладні мотиви. Зокрема, свої висновки про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення за викладених у вироку обставин, суд першої інстанції обґрунтував показаннями свідків: