ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2024 року
м. Київ
справа № 359/4547/20
провадження № 51-5306км23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
представника
потерпілої ОСОБА_7,
розглянув у відкритомусудовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вироки Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 вересня 2021 року та Київського апеляційного суду від 12 червня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110100000943, за обвинуваченням
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Республіки Узбекистан, уродженця м. Самарканд Республіки Узбекистан, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком суду ОСОБА_8 засуджено за ч. 1 ст. 152 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки та на підставі статей 75, 76 КК останнього звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки і покладено на нього певні обв`язки.
Згідно з вироком суду ОСОБА_9 з 7 по 22 квітня 2020 року за допомогою смс-повідомлень та телефонних дзвінків систематично спілкувався з ОСОБА_10, та на прохання останньої допомагав її родині у вирішенні фінансових проблем, а саме передавав грошові кошти, які переказував на його банківську картку батько ОСОБА_10
22 квітня 2020 року приблизно о 16:30 ОСОБА_8 на власному автомобілі "БМВ" (державний номерний знак НОМЕР_1 ) прибув до с. Вишеньки Бориспільського району Київської області, де за попередньою домовленістю зустрівся з ОСОБА_10, котрій передав грошові кошти батька та запропонував відвезти її до місця проживання, на що вона погодилась.
Далі, ОСОБА_8 без згоди ОСОБА_10 виїхав за межі с. Вишеньки і зупинився у лісосмузі зазначеного населеного пункту, де в салоні автомобіля із застосуванням насильства, всупереч волі ОСОБА_10, примусово зняв з неї одяг і нижню білизну та вчинив дії сексуального характеру, пов`язані із вагінальним проникненням в тіло потерпілої з використанням геніталій, без її добровільної згоди (зґвалтування).
Вироком апеляційного суду задоволено апеляційну скаргу прокурора, частково задоволено скаргу представника потерпілої та залишено без задоволення скаргу засудженого. Вирок районного суду скасовано в частині призначеного покарання і ухвалено в цій частині новий вирок, яким призначено ОСОБА_11 за ч. 1 ст. 152 КК покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. Виключено з вироку посилання про внесення відомостей відносно ОСОБА_8 до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи. В решті вирок залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. На думку захисника, судові рішення є незаконними і необґрунтованими, оскільки докази, які покладено в основу обвинувачення є недопустимими (зокрема висновок експертизи, показання потерпілої та свідка). Стверджує, що вказаним доказам було надано неправильну оцінку та вони не підтверджують винуватість засудженого у вчиненні зґвалтування потерпілої. Зазначені порушення залишились поза увагою суду апеляційної інстанції, який не дослідив повністю обставини, що були досліджені судом першої інстанції, не перевірив усіх доводів скарги сторони захисту та залишивши її без задоволення, не зазначив підстав, з яких визнав скаргу необґрунтованою. Також захисник зазначає про відсутність в матеріалах справи звукозапису судового засідання суду апеляційної інстанції.
У запереченнях на касаційну скаргу захисника, представник потерпілої просить залишити її без задоволення, а судові рішення без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Захисник підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити. Представник потерпілої та прокурор заперечували проти задоволення цієї скарги.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК та на які є посилання в касаційній скарзі захисника, не є відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК предметом дослідження та перевірки касаційним судом.
Відповідно до ст. 94 КПК оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суди дотримались вимог зазначеного закону.
Висновок суду першої інстанції, з чим погодився і суд апеляційної інстанції, про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, відповідає встановленим обставинам та підтверджується безпосередньо дослідженими і оціненими доказами.
Як убачається з вироку суду, сам засуджений ОСОБА_9 у суді підтвердив, що з потерпілою він познайомився у соціальній мережі та на її прохання погодився допомогти, а саме зняти готівку, яку перешлють йому на карту та привезти ОСОБА_10 . При цьому зазначив, що під час другої зустрічі потерпіла вказала дорогу куди саме їхати, потім попросила зупинитись і вони почали цілуватись і обійматись. Потім вона почала роздягатись, а також роздягати його. Вона була збуджена, а тому зрозумівши її наміри, він відштовхнув потерпілу та сказав заспокоїтись. Пояснив, що спершу потрібно познайомитись з її матір`ю, оскільки їх традиції не дозволяють такої поведінки до весілля. Після цього підвіз її додому, а хвилин через двадцять йому зателефонувала мати потерпілої та почала кричати, що він образив та зганьбив її доньку.