ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2024 року
м. Київ
справа № 265/6093/19
провадження № 51-2941км23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча ОСОБА_1,
судді: ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
секретар судового засідання ОСОБА_4,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 06 квітня 2023 рокупро повернення апеляційної скарги у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_6 .
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення кримінального процесуального закону, яке перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, виклав вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суду) про скасування ухвали суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
За твердженням прокурора, суд апеляційної інстанції безпідставно повернув подану ним апеляційну скаргу на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 лютого 2022 року, мотивуючи тим, що матеріали провадження, за яким подано апеляційну скаргу, не перебували в розпорядженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська та Дніпровського апеляційного суду, оскільки не були передані з Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя, а питання про їх відновлення не було ініційовано сторонами і прокурором заяви в порядку ст. 525 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) не подавались, що є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.
Зазначає, що апеляційна скарга подана до належного суду апеляційної інстанції в межах строку на апеляційне оскарження особою, яка має право подавати апеляційну скаргу, а підстав, передбачених ч.3 ст. 399 КПК України не було встановлено.
Зміст судових рішень, у тому числі оскаржуваного
Вироком Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 лютого 2022 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 Кримінального Кодексу України (далі - КК України) та призначено покарання за ч. 2 ст. 186КК України - у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців, за ч. 1 ст. 357 КК України - у виді обмеження волі на строк 1 рік, за ч. 2 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 2 роки, зач. 3 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено остаточне покаранняу виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 06 квітня 2023 року апеляційну скаргу прокурора на цей вирок повернуто особі, яка її подала.
Позиція інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор підтримала касаційну скаргу, просила скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Відповідно до ч.2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
За правилами ч.1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно із ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
Право особи на апеляційне оскарження спрямовано насамперед на реалізацію права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.