ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2024 року
м. Київ
справа № 193/1132/22
провадження № 61-10406св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - адвокат Пізняк Віктор Іванович,
відповідач - Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області
на постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 червня 2023 року у складі колегії суддів: Хейло Я. В., Мірути О. А., Тимченко О. О. та додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 липня 2023 року у складі колегії суддів: Хейло Я. В., Мірути О. А., Тимченко О. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - ГУНП
в Дніпропетровській області) про відшкодування шкоди, завданої незаконною бездіяльністю органу досудового розслідування.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що в провадженні слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області перебувало кримінальне провадження
№ 12017040000000106 від 03 лютого 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 190 КК України (шахрайство), в якому він визнаний потерпілим. Процесуальне керівництво
в цьому кримінальному провадженні здійснювалося прокурором відділу нагляду
за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю прокуратури Дніпропетровської області, Шестопаловим Р. М.
Постановою старшого слідчого в органах внутрішніх справ слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області Кукуш А. В. від 09 червня 2017 року вказане кримінальне провадження закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Мотивуючи закриття кримінального провадження,
слідчий вказав, що склад кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 190 КК України, є матеріальним складом, тобто обов`язкова наявність суспільно небезпечних наслідків. У даному випадку неможливо встановити, чи завдані йому збитки, не провівши з ним комплекс слідчих дій. Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду
м. Дніпропетровська від 12 жовтня 2017 року його скаргу задоволено,
скасовано постанову від 09 червня 2017 року про закриття кримінального провадження № 12017040000000106 (справа № 200/16632/17, провадження
№ 1-кс/200/10026/17).
З моменту скасування постанови до теперішнього часу, тобто за понад п`ять років, не проведено жодних слідчих дій, що свідчить про порушення розумних строків досудового розслідування. З моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) (03 лютого 2017 року) до дня подання позову минуло майже шість років, що свідчить про затягування досудового розслідування. Протягом усього цього часу він неодноразово звертався до слідчих суддів із відповідними скаргами, більшість яких була задоволена (справи
№ 200/16632/17, № 202/7242/18, 201/12556/20), до прокурора з відповідними клопотаннями.
Позивач зазначав, що внаслідок затягування досудового розслідування йому спричинена шкода, оскільки у зв`язку з відмовою у розслідуванні кримінального провадження винні особи, які під впливом погроз та шахрайських дій змушували його укладати кредитні договори, за якими техніку та кошти він не отримував
(у деяких випадках про договори йому взагалі не було відомо), до відповідальності не притягнуті. Натомість, фінансові установи звертаються до нього із відповідними позовами на загальну суму 140 962,28 грн, приватним нотаріусом вчинено виконавчий напис. Це все супроводжується постійними телефонними дзвінками від колекторських організацій, надходженням на адресу підприємства, в якому він працює, постанов про здійснення відрахування із його доходів, незаконним стягненням із нього коштів. Розмір моральної шкоди оцінено в 1 000 000,00 грн.
Крім того, позивач зазначав, що попередній (орієнтований) розрахунок витрат,
які він поніс і які очікує понести складає 80 000,00 грн.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив суд стягнути з ГУНП
в Дніпропетровській області на його користь 1 000 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої протиправною бездіяльністю органу досудового розслідування, а також витрати на професійну правничу допомогу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 06 березня 2023 року у складі судді Кравченко Н. О. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що як на підставу відшкодування моральної шкоди позивач указував на надмірну тривалість кримінального провадження, тому відсутні спеціальні підстави для застосування статті 1176
ЦК України. Така шкода може бути відшкодована на загальних підставах
(статті 1173, 1174 ЦК України). Однак, позивач не довів належними
та допустимими доказами факт заподіяння йому шкоди внаслідок надмірної тривалості здійснення кримінального провадження з вини відповідача, причинний зв`язок між діями слідчого та настанням негативних наслідків. Необхідність звернення до суду для реалізації позивачем свого процесуального права
на оскарження рішень, дій та бездіяльності слідчого чи прокурора не може бути належною правовою підставою для відшкодування моральної шкоди.
Районний суд уважав, що права позивача, як потерпілого у кримінальному провадженні, у зв`язку із його закриттям були відновлені ухвалою слідчого
судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 жовтня
2017 року, якою скасовано постанову слідчого від 09 червня 2017 року
про закриття кримінального провадження (справа № 200/16632/17, провадження № 1-кс/200/10026/17), а також ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2019 року, якою зобов`язано прокурора вчинити певні дії (справа № 200/7242/18, провадження № 1-кс/202/10266/2019). Указане, на думку суду, є достатньою сатисфакцією із урахуванням обставин даної справи.
Оскільки суд відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1, понесені ним витрати на професійну правничу допомогу також не підлягають стягненню.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 06 березня 2023 року скасовано. Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ГУНП в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1
на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконною бездіяльністю органу досудового розслідування, у розмірі 10 000,00 грн.
Суд апеляційної інстанції, застосувавши до спірних правовідносин положення Конституції України, ЦК України, прецедентну практику ЄСПЛ, а також урахувавши відповідну судову практику Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду
у подібних справах, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову ОСОБА_1, оскільки досудове розслідування
у кримінальному провадженні № 12017040000000106, в якому позивач
є потерпілим, триває з 2017 року, тобто більше шести років.
Відповідними ухвалами слідчих суддів неодноразово встановлена бездіяльність відповідача в частині невиконання своїх службових обов`язків. При цьому апеляційний суд виходив із того, що бездіяльність посадових осіб відповідача
у кримінальному провадженні є тривалою й такими діями ОСОБА_1 завдано моральну шкоду, розмір якої, із урахуванням засад справедливості, добросовісності та розумності, визначено в 10 000,00 грн.
29 червня 2023 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Пізняка В. І., про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат, в якій просив ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну
правничу допомогу, понесених позивачем у зв`язку з розглядом справи у розмірі 55 000,00 грн, надавши до заяви відповідні докази.
Додатковою постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 липня 2023 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Пізняка В. І., задоволено частково.
Стягнуто з ГУНП в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.
Додаткове судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим,
що заявлений представником позивача розмір витрат на професійну правничу допомогу (55 000,00 грн) є неспівмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, крім того, позов задоволено частково. Зокрема, протягом розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій позиція позивача
не змінювалася; у суді першої інстанції представник позивача подавав заяви
про розгляд справи за його відсутності; апеляційна скарга на рішення суду аргументована аналогічними доводами, що позовна заява; адвокат не надав договір про надання юридичної допомоги. Урахувавши надані докази (акт прийому-здачі наданих послуг від 26 червня 2023 року за договором про надання юридичної (правничої) допомоги від 01 жовтня 2020 року, додаткова угода
від 09 грудня 2022 року до договору про надання юридичної (правничої) допомоги від 01 жовтня 2020 року), відповідні норми ЦПК України та Закону України
"Про адвокатуру та адвокатську діяльність", відповідну судову практику Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, суд апеляційної інстанції вважав
за необхідне стягнути з ГУНП в Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та їх надходження до суду касаційної інстанції
У касаційних скаргах, поданих відповідно у липні та серпні 2023 року
до Верховного Суду, ГУНП в Дніпропетровській області, посилаючись
на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права
та порушення норм процесуального права, просить: 1) скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 червня 2023 року та залишити в силі рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 06 березня 2023 року; 2) скасувати додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду
від 19 липня 2023 року.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень апеляційного суду заявник посилається на те, що судом застосовано норми права
без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а також належним чином не досліджено зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 01 вересня 2023 року, після усунення недоліків, визначених в ухвалі від 21 липня 2023 року, відкрито касаційне провадження
у вказаній справі за касаційними скаргами ГУНП в Дніпропетровській області
на постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 червня 2023 року
та додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 липня 2023 року.Витребувано дану цивільну справу із суду першої інстанції. Відмовлено
у задоволенні клопотань заявника про зупинення виконання постанов апеляційного суду. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги
та доданих до неї документів. Роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У вересні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотань ГУНП в Дніпропетровській області про повідомлення дати, часу та місця розгляду справи. Справу призначено до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційні скарги
Касаційні скарги ГУНП в Дніпропетровській області мотивовані тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою
і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіюванні. Позивач не довів належними та допустимими доказами факт заподіяння йому моральної шкоди, внаслідок тривалого кримінального провадження, причинно-наслідкового зв`язку між протиправними діями слідчих, його звернень до суду
та моральною шкодою, що є його процесуальним обов`язком.
Реалізація позивачем свого процесуального права на оскарження рішень, дій
та бездіяльності слідчого під час досудового розслідування не є підставою для відшкодування моральної шкоди, на чому зауважив суд першої інстанції, проте апеляційний суд безпідставно скасував правильне та законне рішення суду.
Крім цього, суд апеляційної інстанції не врахував положення статті 1174
ЦК України, а саме, що шкода відшкодовується державою. Органом, який здійснює функції держави у подібних правовідносинах є Державна казначейська служба України, яка не була залучена позивачем в якості відповідача до участі в справі.
Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відшкодування моральної шкоди за недоведеності позивачем завдання йому моральної шкоди діями відповідача, висновки апеляційного суду
в частині відшкодування судових витрат на правничу допомогу також
не відповідають обставинам справи й нормам права.
Відзиви на касаційні скарги до суду касаційної інстанції не надійшли.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У провадженні слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 12017040000000106 від 03 лютого 2017 року в якому ОСОБА_1 визнаний потерпілим. Відповідно до фабули з витягу з указаного кримінального провадження зазначено: "19 лютого 2016 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та інші невстановлені особи за попередньою змовою між собою, знаходячись по АДРЕСА_1, шляхом обману та зловживання довірою, заволоділи чужим майном потерпілого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме грошима в сумі 20 600,00 грн, спричинивши йому матеріальних збитків
на вищевказану суму" (а. с. 7).
Постановою старшого слідчого в органах внутрішніх справ слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області Кукуш А. В. від 09 червня 2017 року кримінальне провадження № 12017040000000106 від 03 лютого 2017 року закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська
від 12 жовтня 2017 року, з урахуванням ухвали цього самого суду від 19 грудня 2017 року про виправлення описки, скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову слідчого від 09 червня 2017 року про закриття кримінального провадження № 12017040000000106 скасовано (справа № 200/16632/17, провадження № 1-кс/200/10026/17) (а. с. 17, 18).
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська
від 16 жовтня 2019 року у справі № 202/7242/18 скаргу ОСОБА_1
на бездіяльність прокурора задоволено частково. Зобов`язано уповноважену особу прокуратури Дніпропетровської області розглянути в порядку статті 220
КПК України клопотання потерпілого ОСОБА_1 про проведення слідчих дій, отримане 01 серпня 2019 року (а. с. 20-21).
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська
від 05 січня 2021 року у справі № 201/12556/20 скаргу адвоката Пізняка В. І., який діє в інтересах ОСОБА_1, на бездіяльність прокурора щодо нерозгляду клопотання від 27 листопада 2020 року про недотримання розумних строків
під час досудового розслідування задоволено. Зобов`язано керівника Дніпропетровської обласної прокуратури розглянути відповідно до положень статті 308 КПК України клопотання адвоката Пізняка В. І., який діє в інтересах ОСОБА_1, від 27 листопада 2020 року про недотримання розумних строків прокурором під час досудового розслідування, про що повідомити заявника
(а. с. 28-29).
У матеріалах справи наявні листи-відповіді, надані Дніпропетровською обласною прокуратурою на неодноразові звернення ОСОБА_1 та його адвоката Пізняка В. І., а саме: від 07 березня 2018 року № 21-5178-17, від 15 серпня
2019 року № 21-5178-17, від 02 квітня 2020 року № 21-5178-17, від 16 жовтня
2020 року № 21-5178-17, від 07 грудня 2020 року № 21-5178-17, від 18 лютого
2021 року № 31/2-5496-20, від 19 жовтня 2022 року № 09/6-5178-17, від 22 жовтня 2022 року № 21-5178-17 (а. с. 8-15), в яких, серед іншого, зазначено, що:
- "кримінальне провадження № 12017040000000106 від 03 лютого 2017 року
під час досудового розслідування 09 лютого 2017 року об`єднано із кримінальним провадженням № 12015230100000663 від 27 серпня 2015 року. За результатами слідства 14 червня 2017 року обвинувальний акт у цьому провадженні в порядку пункту 3 частини другої статті 283, статей 291, 293 КПК України направлено
до суду";
- "ухвали слідчих суддів Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська
від 12 жовтня 2017 року та від 19 грудня 2017 року не містять будь-яких даних щодо відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні, продовження у ньому строків проведення досудового розслідування, виконання конкретних слідчих (розшукових) дій, порядку і способу внесення відповідних відомостей до ЄРДР";
"будь-які слідчі дії в рамках кримінального провадження № 12017040000000106
від 03 лютого 2017 року з часу винесення слідчим постанови від 09 червня
2017 року про закриття вказаного кримінального провадження не проводились, процесуальні рішення не приймались";
"…слідчим управлінням ГУНП в Дніпропетровській області не розслідується,
а обласною прокуратурою не здійснюється процесуальне керівництво
у кримінальному провадженні № 12017040000000106, а жодна особа з числа працівників прокуратури, у розумінні ухвал слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2019 року та від 26 листопада 2019 року на даний час не є процесуальним керівником у кримінальному провадженні № 12017040000000106, оскільки це провадження 09 лютого 2017 року об`єднано із кримінальним провадженням № 12015230100000663 від 27 серпня 2015 року, обвинувальний акт в якому 14 червня 2017 року, в порядку пункту 3 частини другої статті 283, статей 291, 293 КПК України направлено до суду.
У даному провадженні триває судовий розгляд";
- "прокуратурою області внесено відомості до ЄРДР за № 42019040000000757
від 13 грудня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 190 КК України, за фактом заволодіння…коштами ОСОБА_1 в сумі 20 600,00 грн";
- "Дніпропетровською обласною прокуратурою на виконання ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 листопада
2020 року у справі № 202/6578/20 внесено відомості до ЄРДР
за № 42020040000000760 за фактом невиконання ухвали Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2019 року…із попередньою правовою кваліфікацією, передбаченою частиною третьою статті 382 КК України".
Згідно з довідки слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області про хід досудового розслідування кримінального провадження № 12015230100000663
від 27 серпня 2015 року вбачається, що:
"у період 2014-2015 років на території м. Кривого Рогу Дніпропетровської області під керівництвом ОСОБА_5 і ОСОБА_3 було створено організовану групу,
до якої увійшли ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, а також ОСОБА_2,
що увійшов пізніше до складу організованої групи, тим самим організувалося стійке об`єднання для вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, поєднане єдиним планом відомим учасникам групи, з розподілом функцій учасників групи, спрямоване на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи. Організована та під керівництвом ОСОБА_5, ОСОБА_3 організована група
в складі ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_6, діючи у складі організованої групи, з єдиним злочинним умислом, з корисливих мотивів, об`єднані спільністю дій і єдиним злочинним наміром, у період з вересня 2014 року по 20 грудня 2016 року заволоділи майном (грошовими коштами) громадян: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17,
ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22,
ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47,
ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57,
ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61,
ОСОБА_62 …шляхом грабежів, шахрайств та розбійного нападу, завдавши шкоди потерпілим на загальну суму 1 045 326,35 гривень.
У ході проведення досудового розслідування після повідомлення про підозру ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_2 та іншим були встановлені факти злочинної діяльності членів організованої групи, відомості про які були внесені до ЄРДР за відповідними номерами (36 кримінальних проваджень),
які були об`єднані в одне провадження № 12015230100000663.
03 лютого 2017 року до ЄРДР внесені відомості за № 12017040000000106
за ознаками кримінального правопорушення, передбачених частиною другою статті 190 КК України за заявою ОСОБА_1, матеріали яких об`єднані в одне провадження з № 12015230100000663…При виконанні доручення оперативним підрозділом було встановлено, що ОСОБА_1 після подачі заяви до органу досудового розслідування виїхав за кордон на територію Європейського Союзу
і в подальшому на виклики слідчого не з`являвся, що унеможливлює виконання завдань кримінального провадження в контексті швидкого та повного досудового розслідування а також встановлення суб`єкта кримінального правопорушення, який вчинив кримінальне правопорушення відносно ОСОБА_1, суми завданого збитку ОСОБА_1 та інших обставин кримінального правопорушення та неможливості проведення всіх необхідних слідчих дій.
09 червня 2017 року, враховуючи строки досудового розслідування
та вищевикладене кримінальне провадження № 12017040000000106, внесене
за заявою ОСОБА_1, яке було об`єднано з кримінальним провадженням
№ 12015230100000663, закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 284
КПК України.
14 червня 2017 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні
№ 12015230100000663 від 27 серпня 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_2 за частиною третьою статті 146, частиною п`ятою статті 186, частиною четвертою статті 187,
частиною другою статті 190, частиною четвертою статті 190, частиною першою статті 263 КК України направлено до суду та знаходиться на розгляді
у Жовтневому районному суді м. Кривого Рогу.
Після направлення обвинувального акта у кримінальному провадженні
№ 12015230100000663 від 27 серпня 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_2 за частиною третьою статті 146, частиною п`ятою статті 186, частиною четвертою статті 187,
частиною другою статті 190, частиною четвертою статті 190, частиною першою статті 263 КК України…до слідчого управління не надходила ухвала слідчого судді та постанова прокурора про скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження № 12017040000000106, яке було об`єднане
з кримінальним провадженням № 12015230100000663 та скеровано
з обвинувальним актом до суду, а також відомості про скасування закриття кримінального провадження і поновлення досудового розслідування не були внесені до ЄРДР, згідно з частиною третьою статті 214 КПК України здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається…". (а. с. 75-79).
З вищевикладеного вбачається, що слідчі дії в рамках кримінального провадження № 12017040000000106 від 03 лютого 2017 року, де потерпілим визнаний ОСОБА_1, із часу винесення слідчим постанови від 09 червня 2017 року
про закриття вказаного кримінального провадження не проводились, процесуальні рішення не приймались
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій
статті 389 ЦПК України.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.