ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2024 року
м. Київ
справа № 2-7772/10
провадження № 61-14837 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВІК",
відповідач - постійно діючий третейський суд при товарній біржі "ДАЛІСА",
третя особа - ОСОБА_1,
представник ОСОБА_1 - адвокат Мамась Максим Олександрович,
особа, яка не брала участі у справі, подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мамася Максима Олександровича, на постанову Дніпровського апеляційного суду у складі колегії суддів: Пищиди М. М., Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М. від 11 жовтня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви/зустрічної позовної заяви
У 2010 році товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВІК" (далі - ТОВ "ІНВІК") звернулося до суду з позовом до постійно діючого третейського суду при товарній біржі "ДАЛІСА", третя особа - ОСОБА_1, в якому просило суд визнати рішення постійно діючого третейського суду при товарній біржі "ДАЛІСА" у справі №08/11/01 недійсним.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4, звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просив суд визнати ОСОБА_1 добросовісним набувачем майна, придбаного за біржовим договором від 01 жовтня 2008 року за № 2-Б, а саме об`єкта нерухомості: 2/4 житлового будинку цегляного, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, жилою площею 235 кв. м та визнання за ОСОБА_1 права власності на вказане нерухоме майно.
Короткий зміст судового рішеннясуду першої інстанції
Рішенням Шахтарського міськрайонного суду Донецької області у складі судді Тимченко О. О. від 06 жовтня 2010 року заяву ТОВ "ІНВІК" залишено без задоволення.
Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано ОСОБА_1 добросовісним набувачем майна, придбаного за біржовим договором від 01 жовтня 2008 року за
№ 2-Б, а саме об`єкта нерухомості: житловий будинок АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно, а саме на об`єкти нерухомості: житловий будинок
АДРЕСА_1 .
Визнано дійсним біржовий договір № 2-Б від 01 жовтня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Вера", яке діяло на підставі доручення ОСОБА_6 та ОСОБА_7, з приводу продажу об`єкта нерухомості - житлового будинку АДРЕСА_1 .
Рішення районного суду мотивовано тим, що позов ОСОБА_1 є обгрунтованим і доведеним, а посилання ТОВ "ІНВІК" на частину сьому статті 6, статтю 51 Закону України "Про третейські суди" є безпідставним.
Короткий зміст судових рішень суд апеляційної інстанції
ОСОБА_6 , яка не приймала участь при розгляді справи, подала апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
У грудні 2018 року ОСОБА_6 подала заяву про відновлення втраченого судового провадження, яка після скасування Верховним Судом ухвали районного суду від 20 грудня 2018 року про закриття провадження у справі про відновлення втраченого судового провадження, було частково відновлено ухвалою районного суду від 30 березня 2021 року.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 15 вересня 2023 року поновлено ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 06 жовтня 2010 року, відкрито провадження за її апеляційною скаргою.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено. Рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 06 жовтня 2010 року скасовано.
Зустрічний позов ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно залишено без задоволення.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції не зазначив, на підставі якого правовстановлюючого документу ОСОБА_1 має право володіти та розпоряджатися вказаним житловим будинком. Районним судом взагалі не було наведено обґрунтованих мотивів ухвалення такого рішення.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що рішення районного суду ухвалене з порушенням виключної підсудності, оскільки вирішено питання про нерухоме майно, а саме житлового будинку АДРЕСА_1, яке знаходиться у Подільському районі м. Києва, тому справа підсудна Подільському районному суду м. Києва.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Мамась М. О., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року, в якій посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Також зі змісту касаційної скарги вбачається, що представник ОСОБА_1 - адвокат Мамась М. О., у порядку частини другої статті 406 ЦПК України наводить свої обґрунтування щодо необхідності скасування ухвали Дніпровського апеляційного суду від 15 вересня 2023 року щодо поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 06 жовтня
2010 року.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 19 жовтня 2023 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мамася М. О., залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків.
У наданий судом строк представник ОСОБА_1 - адвокат Мамась М. О., надіслав матеріали на усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 2-7772/10 з Жовтневого районного суду м. Запоріжжя, у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Мамася М. О., про зупинення дії постанови Дніпровського апеляційного суду
від 11 жовтня 2023 року відмовлено та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У листопаді 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 січня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Мамася М. О., мотивована тим, що ухвала про відкриття апеляційного провадження та постанова суду апеляційної інстанції є незаконними, прийнятими з порушенням норм процесуального права та матеріального права, оскільки суд апеляційної інстанції безпідставно поновив ОСОБА_6 строк апеляційного оскарження через 11 років після ухвалення рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області
від 06 жовтня 2010 року, достатніх правових підстав для цього не було. Більше того, апеляційний суд взагалі не навів жодних мотивів для поновлення строку подачі апеляційної скарги.
Зазначає, що апеляційна скарга ОСОБА_6 надійшла у 2021 рокі через значний пропуск строку на апеляційне оскарження (через 11 років). При цьому, з матеріалів справи, вбачається, що у 2014 році ОСОБА_6 оскаржувала рішення районного суду, у 2018 році повторно оскаржувала рішення районного суду, при цьому було відсутнє будь-яке обґрунтування причин пропуску спливу майже чотирьох років,
у 2021 році втретє звернулася з апеляційною скаргою, через 11 років після прийняття оскаржуваного рішення, із яких більшість часу заявником не вчинялося жодних дій, які унеможливили повернення двох раніше поданих апеляційних скарг, і це є зловживанням стороною процесуальними правами. ОСОБА_6, подавши чергову апеляційну скаргу, фактична намагається порушити принцип правової визначеності та будь-яким способом, ігноруючи розумні строки, домогтися перегляду судового рішення, прийнятого ще у 2010 році, яке її не задовольняє.
Вказує, що судом апеляційної інстанції не враховано правового висновку, викладеного у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду
від 14 грудня 2020 року у справі № 521/2816/15-ц (провадження № 61-14230 сво 18) та інші подібні висновки у відповідних постановах Верховного Суду щодо поновлення строку на апеляційне оскарження та належне наведення такого обґрунтування, чим порушено статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та послався на відповідну судову практику Європейського суду з прав людини щодо справедливого судового розгляду, зокрема підстав для поновлення строку на оскарження, який безпідставно пропущений (принцип правової певності).
Відзиви на касаційну скаргу від учасників справи до суду не надходили.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій
статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: 1) Застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду; 2) Судове рішення ухвалено апеляційним судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції; 3) Апеляційним судом належним чином не досліджено зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Мамася М. О., підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувана постанова апеляційного суду вищезазначеним вимогам закону не відповідає.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.