ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2024 року
м. Київ
справа № 640/15485/19
провадження № 61-11736св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, товариство з обмеженою відповідальністю "Фінанс Проперті Групп",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Коваля Андрія Миколайовича на постанову Полтавського апеляційного суду від 06 липня
2023 рокуу складі колегії суддів: Дряниці Ю. В., Пилипчук Л. І., Триголова В. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанс Проперті Групп" (далі - ТОВ "Фінанс Проперті Групп") про визнання договору відступлення прав за кредитним договором недійсним та скасування рішення державного реєстратора.
2. Позовна заява мотивована тим, що 03 серпня 2005 року між АТ "Всеукраїнський акціонерний банк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №88, за умовами якого кредитор надав боржнику грошові кошти в розмірі 210 000,00 доларів США з кінцевим терміном повернення - 03 серпня 2015 року.
3. У 2015 році банк звернувся до Московського районного суду м. Харкова з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за вказаним кредитним договором. В процесі розгляду справи до суду звернулась ОСОБА_2 із заявою про заміну сторони у справі, оскільки вважала, що вона є новим кредитором у зобов`язанні, оскільки між нею та ТОВ "Фінанс проперті груп" було укладено договір про відступлення права вимоги №б/н від 02 серпня 2018 року.
4. Вважає, що договір №б/н від 02 серпня 2018 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ "Фінанс Проперті Групп", на момент укладення не відповідав вимогам ЦК України, оскільки за його умовами відповідач, як фізична особа, є кредитором у кредитному договорі, що передбачає порядок виконання зобов`язань в іноземній валюті, що суперечить чинному законодавству України. З огляду на це, до ОСОБА_2 не можуть перейти права кредитора у кредитному договорі №88 від 03 серпня 2005 року, оскільки остання не є спеціальним суб`єктом, який визначений статтею 1054 ЦК України, як кредитор.
5. Крім того, ОСОБА_2 фінансувала ТОВ "Фінанс Проперті Групп", надавши грошові кошти за відступлення їй права грошової вимоги, що є факторинговою операцією, якою фізичні особи займатись не мають права.
6. Вважає, що укладений 02 серпня 2018 року договір відступлення права вимоги за кредитним договором між ТОВ "Фінанс Проперті Групп" та
ОСОБА_2 є договором факторингу та таким, що не відповідає вимогам статей 203 та 215 ЦК України, а тому є недійсним з моменту укладення.
7. З урахуванням уточнених позовних вимог позивач просила суд визнати договір про відступлення прав вимоги за кредитним договором №88 від 03 серпня 2005 року недійсним та скасувати рішення державного реєстратора Дунаєвої О. В., індексний номер: 46703838 від 02 травня 2019 року про набуття ОСОБА_2 права власності на предмет Іпотеки на підставі договору про відступлення права вимоги за кредитним договором №88 від 03 серпня 2005 року та договором іпотеки від 04 серпня 2005 року, серія та номер: 1279.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
8. Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги за кредитним договором від 02 серпня 2018 року, укладений між ТОВ "Фінанс Проперті Групп" та ОСОБА_2 .
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
9. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що якщо попередній кредитор (банк) не перебуває у процедурі ліквідації, фізична особа не може бути стороною договору про переуступку права вимоги за кредитним договором. Суд врахував, що ПАТ "ВіЕйБі Банк" перебуває у процесу ліквідації, тому відступлення права вимоги ТОВ "Фінанс Проперті Групп", в тому числі за кредитним договором №88 від 03 серпня 2005 року, укладеного між ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" та ОСОБА_1, та Іпотечним договором від 04 серпня 2005 року, є правомірним. Протематеріали справи не містять доказів перебування попереднього кредитора ТОВ "Фінанс Проперті Групп" у процедурі ліквідації. Таким чином, суд дійшов висновку, що відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням частини третьої статті 512 та статті 1054 ЦК України, оскільки для зобов`язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме кредитор - банк або інша фінансова установа.
10. Також, враховуючи, що відповідно до частини другої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"у разі скасування на підставі рішення суду документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав, а тому суд першої інстанції відмовив у позові в частині вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Дунаєвої О. В. про набуття ОСОБА_2 права власності на предмет іпотеки на підставі договору про відступлення прав вимоги за кредитним договором №88 від 03 серпня 2005 року та договору іпотеки від 04 серпня 2005 року, серія та номер:1279.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
11. Постановою Полтавського апеляційного суду від 06 липня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задоволено. Рішення Київського районного суду міста Харкова від 26 листопада 2021 року скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
12. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що як первісне, так і наступне відступлення права вимоги за кредитним та забезпечувальним договорами є можливим не тільки на користь фінансової установи за обставин, коли первісний кредитор (банк) відчужує активи у процедурі ліквідації та позбавлений банківської ліцензії.
13. Оскільки договір про відступлення прав вимоги, укладений із ТОВ "Фінанс Проперті Групп", не є договором факторингу, а стороною цього договору могла виступати будь-яка особа, апеляційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову,
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
14. У серпні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Коваля А. М. на постанову Полтавського апеляційного суду від 06 липня 2023 року.
15. Ухвалою Верховного Суду від 11 серпня 2023 рокувідкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
16. Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
17. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Коваль А. М., посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
18. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16, від 31 жовтня 2018 року у справі № 465/646/11 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
19. Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував, що ОСОБА_2 купила майнові права не у процедурі ліквідації банку, не на конкурсних засадах і це був актив не банку, який ліквідується, а фінансової установи - ТОВ "Фінанс Проперті Групп".
20. Також суд не звернув увагу на доводи позивача, що ТОВ "Фінанс Проперті Групп" уступив ОСОБА_2 грошові вимоги до ОСОБА_1 в сумі 5 463 349,53 грн в обмін на грошові кошти в сумі 1 865 206,22 грн, тобто фактично відбулося фінансування однієї особи іншою за рахунок передачі останній грошової вимоги до третьої особи (боржника), що є основною ознакою договору факторингу. Отже спірний договір відступлення права вимоги містить умови, притаманні договору факторингу.
21. З укладанням договору про відступлення права вимоги у договорах (кредитних, іпотеки) відбулася заміна кредитодавця - ТОВ "Фінанс Проперті Групп", який є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, на фізичну особу ОСОБА_2, яка у будь-якому статусі не наділена правом надавати фінансові послуги, у тому числі у формі факторингу, оскільки такі надаються лише або спеціальними установами, якими є банки, або іншими установами, які мають право на здійснення фінансових операцій та внесені до реєстру фінансових установ.
22. Вважає, що оспорюваний правочин суперечить приписам цивільного законодавства України щодо суб`єктного складу договору факторингу, а тому він підлягає визнанню недійсним.
23. У жовтні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Коваль А. М. подав до суду клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду у зв`язку із неоднаковим застосуванням та невизначеністю у застосуванні правових позицій, які викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2018 року у справі №909/968/16, постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №465/646/11, постанові від 16 березня 2021 року у справі №906/1174/18 та у постановах Касаційного цивільного суду від 25 січня 2023 року у справі №638/18879/18 та від 08 лютого 2023 року у справі №761/11546/21.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
24. У листопаді 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Мазепа Г. Б. подав до Верховного Суду правову позицію по справі, яка фактично за змістом є відзивом на касаційну скаргу, в якому зазначав, що доводи касаційної скарги є безпідставними й необґрунтованими, апеляційний суд дійшов правильних висновків стосовно відсутності підстав для віднесення спірного договору до договору факторингу, що повністю відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду.
25. Також у листопаді 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат
Мазепа Г. Б. подав до Верховного Суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
26. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03 серпня 2005 року між ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого остання отримала у тимчасове користування грошові кошти у розмірі 210 000,00 доларів США, терміном користування до 03 серпня 2015 року.
27. Згодом додатковим договором №6 до кредитного договору № 88
від 03 серпня 2005 року сторони продовжили строк повернення кредитних коштів до 03 серпня 2025 року.
28. В забезпечення виконання умов кредитного договору в іпотеку банку відповідно до договору іпотеки від 04 серпня 2005 року, нотаріально посвідченого приватним нотаріусом ХНОХО Колядою Т. Г., реєстраційний № 1274, передано нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з усіма його приладдями, яке належить
ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО 04 серпня 2005 року, реєстраційний №1274, зареєстрованого в реєстрі правочинів за №751991, згідно із витягом з Державного реєстру правочинів, виданого Колядою Т. Г. приватним нотаріусом ХМНО за №1311509 від 04 серпня 2005 року.
29. У зв`язку із неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором у вересні 2015 року ПАТ "ВіЕйБі Банк" звернувся до суду з позовом про стягнення з неї заборгованості.
30. Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 21 вересня 2018 року залучено ОСОБА_2 до участі у справі № 643/15382/15-ц як правонаступника позивача ПАТ "ВіЕйБі Банк".
31. Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 21 жовтня 2019 року у справі № 643/15382/15-ц, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року, позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без задоволення.
32. Також судами установлено, що 01 серпня 2018 року між ПАТ "ВіЕйБІ Банк" та ТОВ "Фінанс Проперті Групп" відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених Протоколом електронних торгів №UA-EA-2018-05-22-000306-b від 09 липня 2018 року, було укладено договір про відступлення прав вимоги, згідно з яким банк відступив товариству свої права вимоги у тому числі і до ОСОБА_1 .
33. Тобто договір було укладено на підставі електронних торгів з продажу активів банку, що ліквідується.
34. 02 серпня 2018 року між ТОВ "Фінанс Проперті Групп" та ОСОБА_2 було укладено договір про відступлення права вимоги №б/н, в тому числі за кредитним договором №88 від 03 серпня 2005 року, укладеним між ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" та ОСОБА_1, та Іпотечним договором
від 04 серпня 2005 року.
35. Згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Дунаєвої О. В. від 02 травня 2019 року ОСОБА_2 набула права власності на предмет іпотеки на підставі договору про відступлення прав вимоги за кредитним договором №88 від 03 серпня 2005 року та договору іпотеки
від 04 серпня 2005 року, серія та номер: 1279.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
36. Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.
37. Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
38. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
39. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
40. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.