ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2024 року
м. Київ
справа № 480/2681/20
адміністративне провадження № К/9901/37292/21
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №480/2681/20
за позовом Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" до Головного управління Держпраці в Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Управління Держпраці у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року (суд у складі головуючого судді Воловика С.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2021 року (колегія суддів у складі головуючого судді Бартош Н.С., cуддів Подобайло З.Г., Григорова А.М.) у справі №480/2681/20
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2020 року Дочірнє підприємство "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" (далі по тексту - позивач, ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб") звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Сумській області (далі по тексту - відповідач, ГУ Держпраці у Сумській області), у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу №СМ309/185/АВ/П/ТД-ФС від 17 березня 2020 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки ГУ Держпраці у Сумській області про порушення частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України є необґрунтованими, оскільки перелічені в акті перевірки 47 осіб виконували конкретно визначену роботу відповідно до укладених цивільно-правових угод, не підпорядковуючись правилам внутрішнього трудового розпорядку і отримуючи обумовлену договорами винагороду на підставі актів виконаних робіт. Тобто, ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" не вчиняло фактичного допуску працівників до роботи без укладання трудових договорів (контрактів), що свідчить про відсутність підстав для притягнення до відповідальності, встановленої статтею 265 Кодексу законів про працю України.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року позовну заяву задоволено частково.
Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу №СМ309/185/АВ/П/ТД-ФС від 17 березня 2020 року в частині накладення на ДП "Завод обважених бурильних та ведучих труб" штрафу в сумі 283 380, 00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 283 380,00 грн., оскільки відносинам між підприємством та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 притаманний цивільно-правовий характер, а не трудовий.
Натомість, оскільки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46 та ОСОБА_47 фактично виконували роботи/надавали послуги відповідно до вказівок та під контролем ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб"; їх виконання передбачало інтеграцію в організаційну структуру позивача; роботи/послуги виконувались/надавались особисто, відповідно до графіка та на робочому місці, яке вказувалось позивачем; мали характерну тривалість; вимагали особисту присутність; передбачали надання інструментів, матеріалів та механізмів підприємства, а особи за виконання робіт періодично отримували винагороду в залежності від відпрацьованого часу та не мали фінансових ризиків, суд першої інстанції дійшов висновку про трудовий характер відносин між позивачем та вказаними особами; доведеність факту допуску цих осіб до роботи без укладання трудових договорів та наявність підстав для застосування штрафу, передбаченого статтею 265 КЗпП України.
3. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2021 року апеляційну скаргу Управління Держпраці в Сумській області залишено без задоволення.
Апеляційну скаргу ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" задоволено.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу №СМ309/185/АВ/П/ТД-ФС від 17 березня 2020 року в частині накладення на ДП "Завод обважених бурильних та ведучих труб" штрафу в сумі 1 936 430,00 грн. та прийнято в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу №СМ309/185/АВ/П/ТД-ФС від 17 березня 2020 року в частині накладення на ДП "Завод обважених бурильних та ведучих труб" штрафу в сумі 1 936 430,00 грн.
В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року по справі №480/2681/20 залишено без змін.
Задовольняючи позов суд апеляційної інстанції зазначив, що укладені цивільно-правові договори не визнані недійсними в судовому порядку, не мають ознак нікчемного правочину, водночас суб`єкт владних повноважень не надав доказів та не довів що угоди є удаваними. Отже, у цій справі інспектори праці не мали підстав на власний розсуд робити висновки про наявність фактичних трудових відносин.
Колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що відносини між фізичними особами та позивачем відповідають ознакам цивільно-правового договору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ Держпраці у Сумській області звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій при прийнятті рішення не врахували висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 13 червня 2019 року по справі №1840/2507/18, від 26 вересня 2018 року по справі №822/723/17, від 04 липня 2018 року по справі №820/1432/17, від 04 вересня 2019 року по справі №480/4515/18.
На обґрунтування доводів касаційної скарги відповідач зазначає, що інспекційним відвідуванням ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" встановлено фактичний допуск 47 робітників без належного оформлення трудової діяльності, чим порушено вимоги частини третьої статті 24 КЗпП України.
Вказує, що надані цивільно-правові договори не відповідають ознакам, які розмежовують цивільно-правові договори від трудових, зокрема: не визначено обсяг (об`єм) робіт, які підлягають виконанню; роботи щодо нагляду за технікою безпеки в підрозділах позивача, передбачають дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку, що притаманне трудовим відносинам.
Оскільки робота виконувана фізичними особами згідно укладених договорів збігається з видом економічної діяльності позивача та здійснювалась в межах його господарської діяльності, то така робота повинна виконуватись на умовах трудового договору.
Скаржник наголошує, що фізичні особи за цивільно-правовим договором не можуть бути допущені до виконання робіт підвищеної небезпеки, дозвіл на виконання яких має позивач.
5. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 листопада 2021 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів ОСОБА_48, Тацій Л.В.
Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Управління Держпраці у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2021 року по справі №480/2681/20.
На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 23 січня 2024 року №98/0/78-24, у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_48, яка входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справи, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 січня 2024 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценка С.Г., Тацій Л.В.
5. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
6. Верховний суд ухвалою від 23 січня 2024 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу та призначив до розгляду в порядку письмового провадження з 24 січня 2024 року.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. На підставі статті 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), підпункту 3 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №823 від 21 серпня 2019 року, наказом №103 від 23 січня 2020 року призначено проведення інспекційного відвідування ДП "Завод обважених бурильних та ведучих труб" з питань належного оформлення трудових відносин з найманими працівниками, у тому числі з неповнолітніми, та видано відповідне направлення №22/СМ 309 від 23 січня 2020 року.
У період з 24 січня 2020 року по 31 січня 2020 року посадовими особами Управління Держпраці проведено інспекційне відвідування ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб", за результатами якого складно акт №СМ 309/185/АВ від 31 січня 2020 року (далі по тексту - Акт інспекційного відвідування).
Згідно з висновками Акта інспекційного відвідування, відповідач встановив порушення ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" частини третьої статті 24 КЗпП України, у зв`язку з допущенням до роботи 47 працівників без належного оформлення трудових відносин, а саме: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_3, ОСОБА_34, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_4, ОСОБА_57, ОСОБА_5, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_6, ОСОБА_60, ОСОБА_43, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_46 та ОСОБА_63 .
Листом від 03 лютого 2020 року акт направлено на адресу позивача для ознайомлення та підписання.
Позивач повернув Управлінню Держпраці підписаний акт інспекційного відвідування разом із зауваженнями.
За наслідками розгляду справи про порушення трудового законодавства, 17 березня 2020 року Управління Держпраці прийняло постанову №СМ309/185/АВ/П/ТД-ФС про накладення на ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" штрафу у розмірі 2 219 810,00 грн.
Вважаючи протиправною вказану постанову про накладення штрафу, позивач звернувся до суду із даним позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
9. Колегія суддів Верховного Суду, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, у відповідності до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.
Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.
Посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
За змістом абзацу 2 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що оспорювану постанову про накладення на позивача штрафу прийнято відповідачем за порушення вимог частини третьої статті 24 КЗпП України, а саме за допуск 47 працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
11. Для правильного вирішення справи, Суду слід відповісти на такі ключові питання:
1) чим відрізняються цивільно-правові відносини від трудових?;
2) чи підпадають під ознаки цивільно-правових відносини, які виникли між позивачем та працівниками, з якими були укладені цивільно-правові договори?
12. Згідно статті 6 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 ЦК України, якою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.