ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2024 року
м. Київ
справа № 300/766/22
адміністративне провадження № К/990/181/23
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №300/766/22
за позовом ОСОБА_1 до Богородчанської селищної ради Івано-Франківської області про визнання незаконним та скасування рішення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 червня 2022 року (суд у складі головуючого судді Могили А.Б.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2022 року (колегія суддів у складі головуючого судді Шинкар Т.І., суддів Іщук Л.П., Обрізка І.М.) у справі №300/766/22
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Богородчанської селищної ради Івано-Франківської області (далі - відповідач), якому просила визнати незаконним та скасувати рішення відповідача від 18 жовтня 2011 року №401 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель смт. Богородчани".
В обґрунтування позову зазначено, що спірне рішення відповідача є нормативно-правовим актом регуляторного характеру, проте всупереч законодавству України, повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акту, відповідний аналіз регуляторного впливу розробником проекту оприлюднений не був.
Позивач стверджує, що про існування оскаржуваного рішення дізналась з листа архівного відділу Богородчанської РДА від 17 листопада 2021 року, у якому повідомлялось про нарахування податкового зобов`язання з земельного податку за 2019, 2020, 2021 роки, згідно податкових повідомлень-рішень від 25 серпня 2021 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що затверджена рішенням ради від 18 жовтня 2011 року технічна документація з нормативної грошової оцінки земель смт. Богородчани без встановлення цим рішенням базової вартості 1 кв. м. землі, містить лише розрахунки (формули та коефіцієнти), які в подальшому будуть застосовуватися при розрахунках земельних платежів.
Спірне рішення не має такої обов`язкової ознаки для віднесення його до регуляторного акта, як неодноразове застосовування, фактично це рішення ради є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом його виконання. Оскаржуване рішення прийняте регуляторним органом - Богородчанською селищною радою, та стосується невизначеного кола осіб, однак застосовується одноразово.
Суди дійшли висновку, що відсутність повної сукупності ознак регуляторного акту, передбачених статтею 1 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". Тому таке рішення не є регуляторним актом, до якого мають бути застосовані вимоги Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" в частині обов`язкового оприлюднення проекту такого акта в друкованих засобах масової інформації з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань, та здійснення аналізу його регуляторного впливу тощо.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
3. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 червня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2022 року по справі №300/766/22, та прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження. Порушення норм пункту 1 частини четвертої статті 12 та частини восьмої статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як на підставу касаційного оскарження ОСОБА_1 посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки судами попередніх інстанцій не враховано висновок Верховного Суду викладений у постанові від 14 травня 2020 року по справі №280/2100/19 та від 01 червня 2022 року по справі №280/5928/19.
Крім того, скаржниця вказує, що судові рішення у цій справі оскаржуються на підставі підпункту "г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, оскільки суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
В обґрунтування доводів касаційної скарги позивач зазначає, що оскаржуване рішення є регуляторним актом, який спрямований на правове регулювання господарських відносин, і який встановлює, змінює норми права, і який застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб, та на нього розповсюджується дія Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Касатор зазначає, що на дату прийняття оскаржуваного рішення, був відсутній позитивний висновок державної експертизи технічної документації з нормативної грошової оцінки земель смт. Богородчан.
4. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 січня 2023 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді ОСОБА_2., суддів Бучик А.Ю., Рибачука А.І.
Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 червня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2022 року по справі №300/766/22.
На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13 червня 2022 року №907/0/78-23, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 08 червня 2023 року № 622/0/15-23 "Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку", що унеможливлює її участь у розгляді касаційних скарг, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 червня 2023 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., Тацій Л.В., Стеценка С.Г.
5. Позивач відзиву на касаційну скаргу до суду не надав.
6. Верховний суд ухвалою від 23 січня 2024 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу та призначив до розгляду в порядку письмового провадження з 24 січня 2024 року.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. 18 жовтня 2011 року на сьомій сесії шостого демократичного скликання Богородчанської селищної ради Богородчанського району Івано-Франківської області прийнято рішення №401 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель смт. Богородчани".
Пунктами 1, 2 вказаного рішення затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель смт. Богородчани Богородчанського району Івано-Франківської області, яка включає: схему прояву локальних факторів оцінки та картограму розповсюдження агровиробничих груп ґрунтів. Дане рішення введено в дію з 01 січня 2012 року.
Оскаржуване рішення офіційно оприлюднено в місцевих засобах масової інформації - часописі Богородчанської районної ради "Слово народу" номер 44 (1601) за 29 жовтня 2011 року.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
9. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів КАС Верховного Суду дійшла таких висновків.
Статтею 1 Закону України "Про оцінку земель" від 11 грудня 2003 року №1378-IV визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами; рентний дохід - дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки.
Частиною п`ятою статті 5 Закону №1378-IV встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Відповідно до статті 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.
Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено перелік питань, які відносяться до виключної компетенції сільських, селищних та міських рад, до яких, серед іншого, належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин та затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України (пункти 34-35 частини першої).