ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2024 року
м. Київ
справа № 380/9537/21
провадження № К/990/28047/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23.05.2023 (головуючий судді Потабенко В.А.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2023 (колегія суддів у складі головуючого судді Шавеля Р.М., суддів Бруновської Н.В., Хобор Р.Б.)
у справі №380/9537/21
за позовом ОСОБА_2
до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області
про зобов`язання вчинити дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. У 2021 році ОСОБА_2 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якому просив:
- визнати дії відповідача протиправними та зобов`язати здійснити з 01.03.2018 перерахунок пенсії позивача згідно оновленої довідки, наданої ІНФОРМАЦІЯ_1.
2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13.09.2021 позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії відповідача щодо непроведення перерахунку та виплати пенсії позивача з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 30.04.2021 №С/706 про розмір грошового забезпечення відповідно до статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-XII), положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 (далі - Постанова №704);
- зобов`язано відповідача провести з 01.04.2019 перерахунок пенсії позивача на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 30.04.2021 №С/706 про розмір грошового забезпечення, виданої станом на 05.03.2019 відповідно до вимог до статей 43 і 63 Закону №2262-XII, положень Постанови №704, та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням вже виплачених сум;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3. Зазначене рішення набрало законної сили і в апеляційному порядку не переглядалось.
4. Згодом, у зв`язку зі смертю позивача, ОСОБА_1, звернулась до суду першої інстанції з заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні.
5. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23.05.2023, яка залишена без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2023, у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні відмовлено.
6. Не погодившись з указаними ухвалою та постановою, ОСОБА_1 оскаржила їх у касаційному порядку, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, натомість, ухвалити нове судове рішення, яким її заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні задовольнити.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13.09.2021 у справі № 380/9537/21 позов ОСОБА_2 задоволено частково; визнано протиправними дії відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо непроведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 № С/706 від 30.04.2021 про розмір грошового забезпечення відповідно до статей 43 і 63 Закону №2262-XIІ, положень Постанови № 704; зобов`язано ГУ ПФ України у Львівській області провести з 01.04.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 № С/706 від 30.04.2021 про розмір грошового забезпечення, виданої станом на 05.03.2019 відповідно до вимог до статей 43 і 63 Закону №2262-XIІ, положень Постанови № 704, та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням вже виплачених сум; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
8. 21.10.2021 Львівський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист у справі.
9. 01.05.2023 від адвоката Дзіся А.Р., діючого від імені та в інтересах ОСОБА_1, до Львівського окружного адміністративного суду надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження. В обґрунтування заяви заявник зазначав, що ОСОБА_2 помер; наведена обставина підтверджується свідоцтвом про смерть. ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження. Під час життя ОСОБА_2 відповідач ГУ ПФ України у Львівській області рішення суду від 13.09.2021 у справі № 380/9537/21 не виконав. Оскільки заявник прийняла спадщину, тому відповідно до статті 1227 Цивільного кодексу України та статті 52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", вона набула право на отримання суми пенсії, нарахованої ОСОБА_2 на виконання рішення суду, проте не виплаченої за життя.
10. Вважаючи себе правонаступником ОСОБА_2 у адміністративній справі №380/9537/21, заявник наполягає на одночасному застосуванні положень статей 52 та 379 КАС України.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Відмовляючи у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні, суди виходили з того, що Закон №2262-XIІ визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
12. Тобто, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
13. У своїй касаційній скарзі позивач зазначає, що станом на день подання скарги відсутня стала практика Верховного Суду у подібних правовідносинах, а практика апеляційний судів є неоднорідною.