ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2024 року
м. Київ
справа № 703/754/18
адміністративне провадження № К/9901/2613/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
суддя-доповідач - Стародуб О.П.,
судді - Кравчук В.М., Тацій Л.В.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10.08.2018 (суддя - Гарань С.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2018 (судді - Степанюк А.Г., Губська Л.В., Епель О.В.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" до Виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області та зобов`язати відшкодувати йому з відповідного місцевого бюджету різницю між встановленим розміром тарифу та економічно обґрунтованими витратами на теплову енергію та послуги з централізованого опалення за серпень - грудень 2017 року.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ "Сміла Енергоінвест" є теплопостачальною організацією, яка здійснює виробництво, транспортування та постачання теплової енергії для об`єктів житлового фонду, бюджетних установ та організацій у м. Сміла.
11.08.2017 листом № 1700 позивач звернувся до Виконавчого комітету з розрахунками на тарифи для їх затвердження та встановлення (а.с.25-27).
У зв`язку з включенням позивачем до наданих розрахунків витрат на покриття втрат, що не відповідало вимогам Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, постачання гарячої води, затвердженого постановою КМУ від 01.06.2011 № 869, Виконавчий комітет Смілянської міської ради листом від 22.08.2017 № 1467/01-01-52 запропонував ТОВ "Сміла Енергоінвест" виключити вказані витрати на покриття втрат та здійснити економічно-обґрунтований розрахунок тарифів на теплову енергію, повторно подавши його на розгляд Виконавчому комітету (а.с.28).
Врахувавши зауваження Виконавчого комітету Смілянської міської ради, позивач усунув вказані недоліки, виключивши втрати, що не входять до витрат передбачених законодавством із складової тарифу та повторно надав розрахунки тарифів (а.с.29-31).
14.09.2017 міською комісією з питань тарифів, утвореною рішенням Виконавчого комітету Смілянської міської ради від 28.09.2016 № 416, у присутності посадових осіб позивача погоджено тарифи на послуги з централізованого опалення та теплову енергію для позивача (протокол № 25, а.с.32-34). Вказаним протоколом визначено, що плановий рівень рентабельності закладений в тарифах складає - 5%.
Рішенням Виконавчого комітету Смілянської міської ради від 02.11.2017 № 487 (на підставі протоколу засідання комісії від14.09.2017) встановлені тарифи на послуги з централізованого опалення та теплову енергію для ТОВ "Сміла Енергоінвест" на 2017 рік.
Оскільки, на думку позивача, вказані тарифи унеможливлювали отримання ним прибутку або оплату дійсних обґрунтованих та підтверджених витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії та послуг з центрального опалення, то листами від 19.01.2018 № 88 та від 20.02.2018 № 142 ТОВ "Сміла Енергоінвест" звернулось до відповідача з проханням сприяти у вирішенні питання про компенсацію різниці між встановленим розміром тарифу та економічно обґрунтованими витратами на теплову енергію та послуги з централізованого опалення для товариства за серпень-грудень 2017.
Оскільки відповіді на свої листи позивач не отримав, це спонукало останнього звернутись з відповідним позовом до суду, за захистом порушених прав та інтересів зі сторони суб`єкта владних повноважень.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10.08.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2018, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Виконавчий комітет Смілянської міської ради встановив ТОВ "Сміла Енергоінвест" економічно обґрунтовані тарифи з рівнем рентабельності 5 %, що виключає виникнення у позивача права на відшкодування йому з місцевого бюджету різниці між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами цих послуг та відповідно виключає і виникнення у органу місцевого самоврядування обов`язку, передбаченого ч.4 ст.31 Закону № 1875-IV щодо відшкодування зазначеної різниці за серпень-грудень 2017 року.
Також суди виходили з того, що у своїх листах від 19.01.2018 № 88 та від 20.02.2018 № 142 позивач просив секретаря Смілянської міської ради "сприяти у вирішенні питання про компенсацію різниці між встановленим розміром тарифу та економічно обґрунтованими витратами", що є свідченням того, що ТОВ не зверталось до Виконавчого комітету Смілянської міської ради із заявою про прийняття рішення щодо здійснення відповідної компенсації.
Також судами встановлено, що вищевказані звернення позивача були не обґрунтованими та непідтвердженими належними письмовими бухгалтерськими документами про кількість нарахованих послуг та фактичних їх витрат, складові частини цих витрат тощо.
ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обґрунтування касаційної скарги позивач покликається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права та неповне з`ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Зокрема, позивач покликається на те, що відповідачем питання відшкодування з місцевого бюджету різниці між встановленим розміром тарифу та економічно обґрунтованими витратами на теплову енергію та послуги з централізованого опалення не вирішено.
Також позивач покликається на те, що економічна обґрунтованість виконаних ним розрахунків відшкодування різниці між встановленим розміром тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво послуг відповідачем не спростована.
Також позивач покликається на те, що на час розгляду справи не отримував відповіді на звернення щодо відшкодування з місцевого бюджету різниці між встановленим розміром тарифу та економічно обґрунтованими витратами.