ОКРЕМА ДУМКА
суддів Великої Палати Верховного Суду Уркевича В. Ю., Банаська О. О., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Мазура М. В., Пількова К. М., Ткача І. В.
щодо ухвали Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2024 року у справі № 922/1203/23 (провадження № 12-71гс23)
Обставини справи
1. Приватне підприємство "Транс-Сервіс" (далі - ПП "Транс-Сервіс", позивач, скаржник) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовами до Департаменту економіки і міжнародних відносин Харківської обласної військової адміністрації (далі - Департамент) та Управління транспорту Харківської обласної військової адміністрації (далі - Управління), в яких просило:
- визнати поновленими договори від 15 березня 2018 року № 82 та від 30 травня 2017 року № 48 на період дії воєнного стану в Україні і протягом одного року з дня його припинення чи скасування відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2022 року № 512 (далі - постанова № 512);
- визнати укладеними договори від 01 серпня 2014 року № 1391 та від 09 листопада 2020 року № 153 до 13 серпня 2024 року та до 19 листопада 2025 року відповідно, та, за умови продовження в Україні воєнного стану після 13 серпня 2024 року та після 19 листопада 2025 року - на період дії воєнного стану в Україні і протягом одного року з дня його припинення чи скасування відповідно до приписів постанови № 512;
- визнати поновленим договір від 27 листопада 2017 року № 62 на період дії воєнного стану в Україні і протягом одного року з дня його припинення чи скасування відповідно до приписів постанови № 512;
- визнати укладеним договір від 20 березня 2018 року № 97 до 04 квітня 2023 року, та, за умови продовження в Україні воєнного стану після 04 квітня 2023 року - на період дії воєнного стану в Україні і протягом одного року з дня його припинення чи скасування відповідно до приписів постанови № 512;
- визнати поновленим договір від 30 травня 2017 року № 55 на період дії воєнного стану в Україні і протягом одного року з дня його припинення чи скасування відповідно до приписів постанови № 512.
2. Господарський суд Харківської області рішенням від 18 травня 2023 року позов задовольнив.
3. Розглянувши клопотання Управління про закриття провадження у справі, суд першої інстанції відмовив у його задоволенні з огляду на те, що цей спір підлягає розгляду в господарському суді, адже стосується саме договірних відносин, які існують між замовником та перевізником, зокрема тих, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.
4. Східний апеляційний господарський суд постановою від 18 липня 2023 року рішення Господарського суду Харківської області від 18 травня 2023 року у справі № 922/1203/23 скасував. Провадження у справі закрив.
5. Закриваючи провадження у справі, апеляційний господарський суд виходив з того, що ця справа не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства, пославшись на правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 903/605/17 (провадження № 12-115гс18).
6. ПП "Транс-Сервіс" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 18 липня 2023 року та залишити в силі рішення Господарського суду Харківської області від 18 травня 2023 року у цій справі.
7. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 25 вересня 2023 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ПП "Транс-Сервіс", а ухвалою від 01 листопада 2023 року передав справу № 922/1203/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини четвертої статті 302 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважав за необхідне відступити від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 04 червня 2019 року у справі № 903/605/17 (провадження № 12-115гс18).
8. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2024 року справу № 922/1203/23 за позовом ПП "Транс-Сервіс" до Департаменту та Управління про визнання поновленими договорів за касаційною скаргою ПП "Транс-Сервіс" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 18 липня 2023 року у цій справі повернуто відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.
9. Суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку (частина третя статті 34 Господарського процесуального кодексу України).
Зміст окремої думки
10. Ухвала Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2024 року мотивована відсутністю підстав для передачі справи № 922/1203/23 на її розгляд.
11. Проте з наведеними висновками Великої Палати Верховного Суду погодитися не можна з огляду на таке.
12. Мотивуючи ухвалу про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду просить відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 903/605/17 (провадження № 12-115гс18).
13. Так, у постанові від 04 червня 2019 року у справі № 903/605/17 (провадження № 12-115гс18) Велика Палата Верховного Суду, розглянувши спір про визнання недійсним рішення конкурсного комітету з визначення переможця конкурсу на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування та визнання недійсним договору про організацію перевезень пасажирів, вказала, що договір про організацію перевезення пасажирів є публічно-правовим договором, який передбачає обов`язки перевізника забезпечити певний парк автомобілів, їх технічний стан, умови щодо тарифів тощо. Таким чином, договір визначає умови, за яких перевізнику дозволяється здійснювати господарську діяльність з перевезення пасажирів.
14. При цьому відносини замовника перевезень та перевізника у різних випадках оформлюються різними документами: в одних випадках - договором, а в інших - дозволом. Водночас значення як дозволу, так і договору одне й те саме - встановлення вимог до перевізника щодо здійснення ним господарської діяльності. Тому і правова природа як дозволу, так і договору щодо організації перевезень - однакова. Отже, якщо відповідно до законодавства оформлюється не дозвіл, а договір, то такий договір має природу адміністративного.
15. Велика Палата Верховного Суду у справі № 903/605/17 зазначила, що орган виконавчої влади - це суб`єкт владних повноважень, що виступає у правовідносинах щодо організації та проведення конкурсу з перевезення пасажирів як організатор та контролюючий орган у цій сфері, відповідно й правовідносини, що складаються між організатором та учасниками конкурсу під час його організації та проведення, містять ознаки публічно-правових відносин у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а договір про організацію перевезень, укладений за наслідками проведення такого конкурсу, відповідає ознакам адміністративного договору.
16. З викладеного вбачається, що, за висновками Великої Палати Верховного Суду у справі № 903/605/17, як спір про визнання недійсним рішення конкурсного комітету з визначення переможця конкурсу на перевезення пасажирів, так і спір щодо оскарження договору про організацію перевезень пасажирів повинні розглядатися в порядку адміністративного, а не господарського судочинства.
17. Слід зазначити, що забезпечення організації пасажирських перевезень на міжміських і приміських автобусних маршрутах загального користування, що проходять територією двох або більше територіальних громад та не виходять за межі території Автономної Республіки Крим чи області, покладено на Раду міністрів Автономної Республіки Крим або обласні державні адміністрації (частина перша статті 7 Закону України "Про автомобільний транспорт").
18. Указані повноваження адміністрації кореспондуються з повноваженнями, зазначеними у пункті 2 частини першої статті 20 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", який передбачає, що місцева державна адміністрація забезпечує, зокрема, організацію обслуговування населення підприємствами транспорту незалежно від форм власності.