П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2024 року
м. Київ
cправа № 560/17953/21
провадження № 11-150апп23
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Шевцової Н. В.,
суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А.,
розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2022(головуючий суддя Смілянець Е. С., судді Полотнянка Ю. П., Драчук Т. О.) в адміністративній справі № 560/17953/21 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_2, про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, оформлене протоколом засідання від 22.07.2021 № 116, щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги (далі - рішення від 22.07.2021 № 116);
- зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року у зв`язку зі смертю члена її сім`ї - ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ).
2. У позові ОСОБА_1 зазначила, що спільно проживала з ОСОБА_3 у незареєстрованому шлюбі як чоловік і жінка. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Відповідно до витягу з протоколу засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 03.12.2020 № 853 було встановлено, що захворювання та причина смерті колишнього військовослужбовця, солдата запасу ОСОБА_3 пов`язані із захистом Батьківщини. У зв`язку із цим позивачка звернулася до відповідача щодо виплати одноразової грошової допомоги членам сім`ї померлого військовослужбовця, смерть якого настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.
3. Однак отримала відмову, в якій комісія Міністерства оборони України зазначила, що суд не встановив факту її проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3, ведення спільного господарства та наявність між ними взаємних прав та обов`язків. Таку відмову позивачка вважає протиправною, тому звернулася до суду з позовом.
4. ОСОБА_1 стверджувала про достатність доказів, які доводять факт проживання однією сім`єю без зареєстрованого шлюбу позивачки з померлим військовослужбовцем. На підтвердження цієї обставини вона надала докази спільного проживання з 2005 року разом з ОСОБА_3 у незареєстрованому шлюбі як чоловік і жінка, а саме довідку від 30.03.2022, надану Новоушицькою селищною радою, якою підтверджено, що ОСОБА_1 прибула в село Антонівка орієнтовно в 2005 році та проживала з ОСОБА_3 без реєстрації; виписку з господарської книги по селу Антонівка від 11.11.2011 ОСОБА_1, з якої слідує, що вона зареєструвалася в будинку співмешканця ОСОБА_3 і проживала разом з ним до 2020 року. Також позивачка посилалась на те, що ОСОБА_3 заповів усе своє майно, де б воно не було та із чого б не складалося, їй, що підтверджується заповітом від 28.07.2015. Крім вказаного, ОСОБА_1 надала довідку Комунального підприємства ритуального обслуговування "Скорбота" від 08.09.2021, в якій засвідчено, що саме позивачка здійснила поховання ОСОБА_3 за власні кошти на міському цвинтарі міста Могилів-Подільського, та рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 22.04.2020 у справі № 602/230/20 про розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
5. У відзиві на позовну заяву відповідач не погоджується з позовними вимогами й зазначає, що судом не встановлено факту, що має юридичне значення, для прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги, зокрема про ведення спільного побуту та наявність взаємних прав та обов`язків. Встановлення такого факту є підставою для права позивачки на отримання одноразової грошової допомоги. З огляду на це просив у позові відмовити.
6. Третя особа ОСОБА_2 надав до суду письмові пояснення, у яких просив у задоволенні позову відмовити. Зазначив, що відповідно до положень пункту 5 частини першої статті 35 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлення факту проживання однієї сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу здійснюється судом в порядку окремого провадження, тобто в порядку цивільного судочинства.
7. ОСОБА_2 зазначив, що позивачкою ОСОБА_1 не надано комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, рішення суду про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу. Фактично позивачкою не надано комісії доказів того, що вона була членом сім`ї ОСОБА_3 . Тобто комісія прийняла рішення правомірне.
8. Окрім цього вказав, що шлюб між його батьком ОСОБА_3 та матір`ю ОСОБА_4 розірвано 22.04.2020, а Новоушицька селищна рада не може надати докази щодо встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
9. У лютому 2017 року ОСОБА_3 підписав контракт з Міністерством оборони України на проходження військової служби у Збройних Силах України.
10. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_3 06.04.2020 було звільнено з військової служби.
11. Довідками № 989 від 11.02.2018 та № 644 від 03.02.2020 підтверджується, що ОСОБА_3 у період з 30.04.2018 по 21.08.2018, з 10.09.2018 по 17.09.2018, з 28.10.2018 по 22.12.2018, з 22.10.2019 по 06.04.2020 брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів.
12. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.
13. Відповідно до витягу з протоколу засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 03.12.2020 № 853 встановлено, що захворювання та причина смерті колишнього військовослужбовця, солдата запасу ОСОБА_3, так, пов`язані із захистом Батьківщини.
14. Позивачка звернулася із заявою про отримання одноразової грошової допомоги до Міністерства оборони України як член сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця, однак рішенням від 22.07.2021 № 116 позивачці відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги.
15. Рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги відповідач обґрунтовував тим, що стосовно ОСОБА_1 судом не встановлено факту, що має юридичне значення, тобто не встановлювався факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з громадянином ОСОБА_3, ведення спільного господарства та наявність між ними взаємних прав та обов`язків. Також суд не визнавав право ОСОБА_1 на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю громадянина ОСОБА_3, а поданими документами не підтверджено її статус члена сім`ї загиблого відповідним посвідченням
16. Не погоджуючись із відмовою відповідача у призначенні одноразової грошової допомоги як члену сім`ї померлого військовослужбовця, позивачка звернулась з цим позовом до суду.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
17. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.05.2022 в задоволенні позову відмовлено.
18. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка не підтвердила факту спільного проживання з померлим однією сім`єю, зокрема, ведення спільного побуту та наявності взаємних прав та обов`язків або її перебування на утриманні (померлого). ОСОБА_1 не доведено, що вона є членом сім`ї загиблого ОСОБА_3 або утриманцем, тому, суд першої інстанції виснував, що на неї не поширюється дія статті 161 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII) та відсутнє право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги.
19. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2022 рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.05.2022 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено.
20. Визнано протиправним та скасовано рішення від 22.07.2021 № 116 про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги.
21. Зобов`язано Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року у зв`язку із смертю члена її сім`ї - ОСОБА_3 .
22. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про задоволення позову, апеляційний суд виснував, що позивачка довела факт спільного проживання з померлим однією сім`єю, оскільки в матеріалах справи наявні докази спільного проживання з 2005 року ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 у незареєстрованому шлюбі як чоловік і жінка, а тому на позивачку поширюється дія статті 161 Закону № 2011-ХІІ та наявне право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги.
Короткий зміст та обґрунтування наведених у касаційній скарзі вимог та позиція інших учасників справи
23. Не погодившись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Міністерство оборони України звернулося до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій скаржник просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2022, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.05.2022 залишити в силі.
24. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначив, що позивачка відносить себе до члена сім`ї померлого ОСОБА_3, однак належних документів на підтвердження цього факту не пред`явила. Надані ОСОБА_1 докази та виключно письмові твердження позивачки про спільний побут та набуте спільне майно, ведення спільного господарства, оплату витрат із сімейного бюджету (п. 3 позовної заяви) сприймаються критично, оскільки жодних належних та допустимих доказів (показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, фотографій певних подій, документів, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальних чеків, договорів купівлі-продажу, договорів про відкриття банківського рахунку, депозитних договорів та інших письмових доказів тощо) на підтвердження цих фактів не надано.
25. Що стосується невід`ємної складової сім`ї (наявності взаємних прав та обов`язків), то скаржник зазначає, що така відсутня у стосунках між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з огляду на те, що виключно шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків у подружжі (частина перша статті 36 Сімейного кодексу України (далі - СК України). Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя (частина друга статті 21 СК України). Більше того, лише 22.04.2020 (за 4 місяці до смерті ОСОБА_3 ) був розірваний шлюб між ОСОБА_3 та його дружиною ОСОБА_4 .
26. Скаржник також звертає увагу, що статтями 315, 316 ЦПК України передбачено право фізичної особи подати до суду за місцем проживання заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, однак позивачка цим правом не скористалась, одразу пред`явивши позов до Міністерства оборони України. Також ОСОБА_1 не зверталась за отриманням відповідного посвідчення згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.1993 № 379 "Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби".
27. Щодо вимоги зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу в конкретному розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, то така, на думку скаржника, є передчасною, оскільки із заявою про призначення спірної допомоги також звернувся син ОСОБА_3 - ОСОБА_2, який є інвалідом з дитинства (утриманцем).
28. Крім того, скаржник наголошує, що в позові окремої вимоги про встановлення факту віднесення до члена сім`ї загиблого військовослужбовця не заявлено.
29. Також скаржник зазначає, що справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу відносяться до юрисдикції судів загального судочинства.
30. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі визначено пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до якого суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
31. На обґрунтування зазначеної підстави касаційного оскарження відповідач вказує, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосовано норму права у подібних правовідносинах без урахування висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 06.04.2020 у справі № 738/1452/17, від 19.03.2021 у справі № 1840/2940/18, від 23.05.2022 у справі № 539/4118/19, від 06.07.2022 у справі № 809/1346/17.
32. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06.02.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2022 у справі № 560/17953/21.
33. У відзиві на касаційну скаргу позивачка вважає касаційну скаргу безпідставною і такою, що не підлягає задоволенню. Просить касаційну скаргу Міністерства оборони України відхилити, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
34. Позивачка зазначає, що звернулася до відповідача з вимогою про оскарження рішення в порядку адміністративного судочинства, тобто у спосіб, визначений КАС України, що відповідає сталій практиці Верховного Суду.
Рух касаційної скарги
35. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06.02.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2022 у справі № 560/17953/21.
36. 22.09.2023 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою справу № 560/17953/21 передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини третьої статті 346 КАС України.
37. 11.10.2023 Велика Палата Верховного Суду прийняла до розгляду справу № 560/17953/21 та призначила справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників у приміщенні Верховного Суду.
Короткий зміст ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду
38. Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини третьої статті 346 КАС України, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходив з необхідності відступу від висновку щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах, викладеного в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Судувід 22.03.2023 у справі № 290/289/22-ц, щодо неналежності спорів про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з метою звернення до відповідних органів за призначенням одноразової грошової допомоги до цивільної юрисдикції.
39. Мотивуючи ухвалу про передачу справи, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначив, що в розглядуваній справі спірним питанням є право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону № 2011-ХІІ, у разі загибелі військовослужбовця, особою, яка вважає себе членом сім`ї такого військовослужбовця, проте не перебувала з ним у зареєстрованому шлюбі, а також не відноситься до інших груп осіб, яким законом надано таке право (батьків загиблого (померлого) військовослужбовця або утриманців загиблого (померлого) військовослужбовця).
40. ОСОБА_1 вважає, що вона є членом сім`ї померлого військовослужбовця ОСОБА_3 у розумінні СК України (незважаючи на відсутність державної реєстрації шлюбу між вказаними особами) та має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16-1 Закону № 2011-ХІІ.
41. Таким чином, до предмета доказування в цій справі входить встановлення факту проживання однією сім`єю без зареєстрованого шлюбу позивачки з померлим військовослужбовцем. На підтвердження ОСОБА_1 надано довідку від 30.03.2022, видану Новоушицькою селищною радою, якою підтверджено, що ОСОБА_1 прибула в село Антонівка орієнтовно в 2005 році та проживала з ОСОБА_3 без реєстрації; виписку з господарської книги по селу Антонівка про реєстрацію в будинку співмешканця ОСОБА_3 і проживання разом з ним до 2020 року.
42. Також ОСОБА_1 на підтвердження факту спільного проживання з ОСОБА_3 зазначила, що він заповів усе своє майно, де б воно не було та із чого б не складалося, їй, що підтверджується заповітом від 28.07.2015. Крім того, позивачка надала довідку Комунального підприємства ритуального обслуговування "Скорбота" від 08.09.2021, в якій засвідчено, що саме вона здійснила поховання ОСОБА_3 за власні кошти на міському цвинтарі міста Могилів-Подільського, та рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 22.04.2020 у справі № 602/230/20 про розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
43. Разом з тим колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду звернула увагу, що питання встановлення факту проживання однією сім`єю без зареєстрованого шлюбу із загиблим військовослужбовцем входило до предмета доказування і в цивільній справі № 290/289/22-ц.
44. У вказаній справі рішенням Романівського районного суду Житомирської області від 22.06.2022, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 29.11.2022, заяву ОСОБА_5 задоволено частково.
45. Встановлено факт проживання ОСОБА_5 із ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 29.07.2020.
46. Частково задовольняючи заяву, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з необхідності встановлення факту проживання ОСОБА_5 з ОСОБА_6 однією сім`єю без шлюбу з 29.07.2020, тобто з моменту припинення шлюбу з іншим чоловіком. Факт, про встановлення якого просить заявниця, має для неї юридичне значення, оскільки пов`язаний з її правом на отримання одноразової грошової допомоги, яке передбачене Законом № 2011-ХІІ.
47. Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, переглядаючи вказані судові рішення, постановою від 22.03.2023 скасував рішення Романівського районного суду Житомирської області від 22.06.2022 та постанову Житомирського апеляційного суду від 29.11.2022, провадження у справі за заявою ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, заінтересовані особи: військова частина НОМЕР_2, Міністерство оборони України, Житомирський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, закрив. Роз`яснив ОСОБА_5 право звернутися з відповідним позовом до суду адміністративної юрисдикції.
48. Суд урахував, що між ОСОБА_5 та Міністерством оборони України виник спір, пов`язаний з доведенням наявності підстав для підтвердження за нею певного соціально-правового статусу щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім`ї військовослужбовця, не пов`язаного з будь-якими цивільними правами та обов`язками заявниці, їх виникненням, існуванням та припиненням. Отже, за предметом та можливими правовими наслідками цей спір існує у сфері публічно-правових відносин, а отже, не підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.
49. За висновком Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у спірних правовідносинах суд повинен врахувати правову мету звернення заявниці до суду, яка полягає в підтвердженні її певного соціального статусу. Такий статус має правове значення виключно в публічно-правових відносинах, оскільки впливає на підтвердження та можливість реалізації прав у сфері соціального забезпечення.
50. Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду виснував, що вимоги ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу із ОСОБА_6, який загинув під час участі в бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і стримуванні збройної агресії російської федерації, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
51. Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду не погоджується з таким висновком та вважає за необхідне відступити від наведеного в постанові від 22.03.2023 у справі № 290/289/22-ц висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо неналежності спорів про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з метою звернення до відповідних органів за призначенням одноразової грошової допомоги до цивільної юрисдикції.
52. Постановляючи ухвалу про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначив, що правовідносини в розглядуваній справі та у справі № 290/289/22-ц є подібними, оскільки в обох справах необхідно встановити юридичний факт (факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу) для подання документів до відповідних органів з метою призначення та отримання одноразової грошової допомоги за загиблого (померлого) військовослужбовця.
53. До того ж у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 644/6274/16-ц за заявою ОСОБА_7, заінтересовані особи: ОСОБА_8, Міністерство оборони України, про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій суди першої та апеляційної інстанцій у порядку цивільного судочинства заяву ОСОБА_7 задовольнили та визнали його членом сім`ї військовослужбовця ОСОБА_9, зазначено, що чинне на момент розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій законодавство не передбачало іншого порядку підтвердження цього факту; його встановлення не пов`язувалося з вирішенням спору, а було необхідним для подальшого подання заявником з метою призначення і виплати йому одноразової грошової допомоги за загиблого військовослужбовця-племінника документа, що засвідчував би наявність сімейних відносин між заявником і племінником станом на день загибелі останнього. З огляду на викладене доводи Міністерства оборони України щодо наявності в цій справі спору про право та необхідності її розгляду за правилами адміністративного судочинства є необґрунтованими.
54. Отже, Велика Палата Верховного Суду встановила, що за відсутності спору з приводу законності відмови у призначенні та виплаті заявнику одноразової грошової допомоги за загиблого військовослужбовця суд повинен розглянути заяву про встановлення юридичного факту - віднесення заявника до кола членів сім`ї загиблого військовослужбовця - за правилами цивільного судочинства в окремому провадженні.
55. Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначила, що у справі, яка переглядається, суд касаційної інстанції не може переглянути оскаржувані рішення та ухвалити законне й обґрунтоване рішення суду без відступу від правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 22.03.2023 у справі № 290/289/22-ц, відповідно до якого вимоги про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з військовослужбовцем, який загинув (помер) під час участі в бойових діях, забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і стримуванні збройної агресії російської федерації, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
56. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що необхідність відступу від висновку щодо застосування норми (норм) права виникає з певних визначених об`єктивних причин, які повинні бути чітко окреслені та аргументовані. До того ж відступ від правової позиції повинен мати тільки вагомі підстави, реальне підґрунтя, суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності вагомої для цього причини, а метою відступу може слугувати виправлення лише тих неузгодженостей (помилок), що мають фундаментальне значення для судової системи.
57. У статті 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя є незалежним та керується верховенством права, здійснюючи правосуддя (стаття 129 Конституції України).
58. У пункті 4 частини четвертої статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що єдність системи судоустрою забезпечується єдністю судової практики.
59. У пункті 70 рішення від 18 січня 2001 року у справі "Чепмен проти Сполученого Королівства" (Chapman v. the United Kingdom, заява № 27238/95) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави.
60. Причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість), зміни суспільного контексту.
61. У пункті 49 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів про якість судових рішень зазначається, що судді повинні послідовно застосовувати закон. Однак, коли суд вирішує відійти від попередньої практики, на це слід чітко вказувати в рішенні.
62. Спірним питанням у цій справі є обґрунтованість рішення відповідача щодо права позивачки на призначення та отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону № 2011-ХІІ, яка виплачується у разі загибелі військовослужбовця, особі, яка вважає себе членом сім`ї такого військовослужбовця, проте не перебувала з ним у зареєстрованому шлюбі, а також не відноситься до інших груп осіб, яким законом надано таке право (батьків загиблого (померлого) військовослужбовця або утриманців загиблого (померлого) військовослужбовця).
63. Предметом цього спору є протиправність рішення комісії Міністерства оборони України щодо відмови позивачці у призначенні одноразової грошової допомоги, зобов`язання відповідача призначити та виплатити їй таку одноразову грошову допомогу у зв`язку зі смертю члена її сім`ї - ОСОБА_3 .
64. Відповідно до статті 161 Закону № 2011-ХІІ (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.
Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
65. Порядок № 975 визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст).
66. У пункті 5 Порядку № 975 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) регламентовано, зокрема, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста.
67. У пункті 10 Порядку № 975 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено перелік документів, які члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів.
68. Як установлено судами попередніх інстанцій, позивачка звернулась із заявою про отримання одноразової грошової допомоги до Міністерства оборони України, однак рішенням від 22 липня 2021 року № 116 їй було відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги. Рішення відповідач обґрунтовував тим, що стосовно ОСОБА_1 судом не встановлено факт, що має юридичне значення, тобто не встановлювався факт проживання однією сім`єю без шлюбу з громадянином ОСОБА_3, ведення спільного господарства та наявність між ними взаємних прав та обов`язків. Також судом не визнавалося право громадянки ОСОБА_1 на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю громадянина ОСОБА_3, а поданими документами не підтверджено її статус члена сім`ї загиблого відповідним посвідченням.
69. Розглядаючи спір щодо протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, суди насамперед перевіряють, чи відповідає оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.