ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2024року
м. Київ
справа № 548/35/18
провадження № 51-4834 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
представників
потерпілих - адвокатів: ОСОБА_6,
ОСОБА_7,
в режимі відеоконференції
засудженого ОСОБА_8
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_9 в інтересах засудженого ОСОБА_8 на вирок Полтавського апеляційного суду від 18 травня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017170330000267, за обвинуваченням
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Чесноківка Алтайського краю рф, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Гребінківського районного суду Полтавської області від 07 грудня 2022 року ОСОБА_8 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_8 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладено на нього відповідні обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.
Вирішено питання процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.
Вироком Полтавського апеляційного суду від 18 травня 2023 року вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання скасовано і ухвалено свій, яким ОСОБА_8 призначено покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. В решті вирок суду залишено без зміни.
За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку ОСОБА_8 визнано винуватим та засуджено за те, що він, 08 червня 2017 року приблизно о 12:25 год, керуючи автомобілем марки "Тойота РАВ4" д.р.з. НОМЕР_1, рухаючись по проїзній частині автошляху Київ-Харків-Довжанський, в напрямку м. Києва, проїжджаючи 256 км автошляху в Хорольському районі Полтавської області, неподалік с. Лагодівка, порушивши вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року із змінами і доповненнями, допустив неуважність та маючи об`єктивну можливість виявити перешкоду для руху, не вжив негайних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем ЗІЛ ММЗ д.р.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_10, який рухався прямолінійно попереду в попутному напрямку. В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля "Тойота РАВ4" д.р.з. НОМЕР_1 ОСОБА_11 отримав численні тілесні ушкодження, що спричинили його смерть.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_9 просить змінити вирок апеляційного суду з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначення покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості та звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням. Вказує, що апеляційним судом, скасовуючи вирок місцевого суду в частині призначеного покарання, не було взято до уваги всіх характеризуючих даних щодо засудженого, його поведінку одразу після дорожньо-транспортної пригоди та під час досудового розслідування цього кримінального правопорушення. Зазначає, що апеляційним судом також не взято до уваги досудову доповідь органу пробації.
Позиції інших учасників судового провадження
Під час касаційного розгляду засуджений ОСОБА_8 висловив доводи на підтримання касаційної скарги його захисника та просив звільнити його від відбування покарання з випробуванням, застосувавши положення ст. 75 КК України.
Представники потерпілих - адвокати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заперечили проти задоволення касаційної скарги захисника ОСОБА_9 та звільнення ОСОБА_8 від відбування основного покарання.
Прокурор вважала за необхідне касаційну скаргу захисника ОСОБА_9 залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду - без зміни.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також правильність правової оцінки обставин і не уповноважений досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За частиною 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Статтею 438 КПК України визначено, що предметом перегляду справи в касаційному порядку можуть бути істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Доведеність винуватостіОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, юридична кваліфікація його дій, у касаційній скарзі захисника не оспорюються, а тому не є предметом розгляду касаційного суду.
Разом із тим, доводи поданої касаційної скарги щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого ОСОБА_8 внаслідок суворості, тобто доводи фактично про недотримання судом визначених законом вимог, що стосуються призначення покарання і пов`язані із суддівським розсудом (дискреційними повноваженнями), які колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на таке.