1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2024 року

м. Київ

справа № 713/2348/22

провадження № 51-5027 км 23

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

потерпілого (у режимі відеоконференції) ОСОБА_6,

представника потерпілого (у режимі відеоконференції) ОСОБА_7,

захисника (у режимі відеоконференції) ОСОБА_8,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_9 на вирок Чернівецького апеляційного суду від 21 липня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022263060000139 від 13 серпня 2022року, за обвинуваченням

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Брусниця Вижницького району Чернівецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Кіцманського районного суду Чернівецької області від 19 травня2023 року ОСОБА_9 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_10 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_10 завдану внаслідок вчинення кримінального правопорушеннямайнову шкоду в розмірі 21789,21грн та моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

За встановлених судом фактичних обставин, які детально викладено у вироку,12 серпня 2022 року приблизно о 21 год. 30 хв. ОСОБА_9 перебував біля "Будинку культури" у с. Зеленів Вижницького району Чернівецької області, де в ході словесного конфлікту на ґрунті побутових відносин умисно наніс ОСОБА_6 не менше дев`яти ударів кулаками в область голови та ногами по тулубу, чим спричинив останньому легкі тілесні ушкодження, що призвели до короткочасного розладу здоров`я, у вигляді синців навколо лівого ока, в лобній ділянці справа, в ділянці вушної раковини зліва, в потиличній ділянці зліва, в тім`яній ділянці справа, по середньо-ключичній лінії справа на рівні 3-4 ребра; садна в скроневій ділянці зліва, в ділянці куприка; краєвий перелом коронки 11, 12, 21, 32 зубів та рухомість 11, 12, 21 зубів 1-го ступеня; синець на спинці носа по центру; перелом спинки та бічних стінок кісток носу.

Чернівецький апеляційний суд вироком від 21 липня 2023 року апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_6 задовольнив, вирок Кіцманського районного суду Чернівецької області від 19 травня 2023 року скасував, ухвалив новий вирок, яким ОСОБА_9 призначив покарання у виді арештуна строк 6 місяців, цивільний позов у частині відшкодування моральної шкодизадовольнив, стягнув з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.

В іншій частині вирок суду першої інстанції залишив без змін.

Вимоги й доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У поданій касаційній скарзі засуджений ОСОБА_9 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого, а також на порушення норм матеріального і процесуального права в частині вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні, просить змінити вирок апеляційного суду і призначити йому покарання у виді штрафу та зменшити розмір відшкодування потерпілому моральної шкоди.

Обґрунтовуючи доводи, викладені ним в касаційній скарзі, зазначає, що апеляційний суд:

- не звернув увагу, що штраф призначений судом першої інстанції він сплатив у повному обсязі, частково відшкодував заподіяну шкоду потерпілому, визнав вину, сприяв досудовому розслідуванню, має вагітну дружину, на його утриманні перебуває неповнолітня дитина, а також той факт, що останній здійснює догляд за своєю бабусею;

- не врахував, що його дії вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України, а визначене місцевим судом покарання за санкцією цієї статті не є м`яким, оскільки штраф призначений у максимальній його межі;

- на порушення ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) вийшов за межі апеляційної скарги потерпілого, погіршив його становище та призначив більш суворе покарання;

- задовольнив цивільний позов потерпілого у частині моральної шкоди, який не ґрунтувався на доказах, які б підтверджували розмір заподіяної останньому моральної шкоди;

- вирок апеляційного суду є невмотивованим і не відповідає вимогам статей 370, 420 КПК України.

У запереченнях на касаційну скаргу прокурор ОСОБА_11 зазначає про необґрунтованість доводів засудженого та просить залишити скаргу без задоволення.

Позиції учасників судового провадження

Захисник касаційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Потерпілий та його представник просили касаційну скаргу залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду - без зміни.

Прокурор вважав касаційну скаргу необґрунтованою, а вирок суду апеляційної інстанції законним та достатньою мірою вмотивованим.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.

Зі змісту поданої касаційної скарги убачається, що засуджений фактично порушує питання про недотримання судом апеляційної інстанцій визначених законом вимог, що стосуються призначення покарання і пов`язані із суддівським розсудом (дискреційними повноваженнями).

Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Підставами для судового розсуду в ході призначення покарання є: кримінально-правові відносно визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважувальні норми, у яких використовуються щодо повноважень суду формулювання "може", "вправі"; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема "особа винного", "щире каяття" тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, наприклад, під час врахування пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66, 67 КК України), визначення "інших обставин справи", можливості виправлення засудженого без відбування покарання тощо; індивідуалізація покарання - конкретизація виду й розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, котра вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину та його суб`єкта.

Статтею 50 КК України передбачено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Згідно зі статтею 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Виходячи з указаної мети і принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню.


................
Перейти до повного тексту