ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2024 року
м. Київ
справа № 761/7897/22
провадження № 51-2645км23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду від 29 березня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100120000020, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Осипенко Бердянського району, Запорізької області, не зареєстрованого та без фактичного місця проживання,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2022 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією всього майна.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 визначено обчислювати з дати ухвалення вироку. Зараховано у цей строк на підставі ч. 5 ст. 72 КК України строк попереднього ув`язнення з 15 лютого по 14 жовтня 2022 року з розрахунку день за день.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_6 залишено у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів.
Згідно з вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він, реалізуючи свій злочинний умисел, у не встановлений досудовим розслідуванням час і місці незаконно придбав та почав незаконно зберігати з метою збуту 17 поліетиленових пакетів із особливо небезпечною психотропною речовиною - PVP загальною масою 7,271 г, що є великим розміром, які в подальшому 15 лютого 2022 року біля 11:40 у нього було вилучено з рюкзака працівниками поліції на станції метро "Нивки" КП "Київський метрополітен" у м. Києві.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 березня 2023 року вирок місцевого суду змінено, дії ОСОБА_6 перекваліфіковано на ч. 2 ст. 309 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. У решті судове рішення залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, зазначаючи про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий судовий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Аргументуючи свою позицію, зазначає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ч. 3 ст. 419 КПК України, оскільки в ній не зазначено, які статті закону порушено, в чому саме полягають ці порушення та необґрунтованість вироку місцевого суду.
Крім цього, вказує, що апеляційний суд не взяв до уваги всіх обставин справи, які в сукупності свідчать про те, що засуджений придбав та зберігав психотропну речовину саме з метою збуту, на що вказує значний розмір вилученого, її розфасування, а також листування в телефоні.
Позиції інших учасників судового провадження
На касаційну скаргу прокурора захисник ОСОБА_7 подав письмові заперечення, в яких указує на безпідставність доводів та просить залишити без змін оскаржуване судове рішення.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 просила задовольнити касаційну скаргу на викладених у ній підставах.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За приписами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Ухвала апеляційного суду - це рішення вищого суду стосовно законності й обґрунтованості вироку, що перевіряється в апеляційному порядку, яке повинно відповідати тим же вимогам, що і вирок суду першої інстанції, тобто бути законним і обґрунтованим.
Згідно зі ст. 419 КПК України в ухвалі апеляційного суду, крім іншого, має бути зазначено: короткий зміст вимог, викладених у апеляційних скаргах та зміст судового рішення суду першої інстанції; узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, й узагальнений виклад позиції інших учасників судового провадження; обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій з посиланням на докази; мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними, та з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою. При скасуванні або зміні судового рішення в ухвалі має бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість вироку чи ухвали.
Указаних положень процесуального закону апеляційний суд дотримався повною мірою.
Як убачається з матеріалів провадження, суд першої інстанції дії обвинуваченого ОСОБА_6 кваліфікував за ч. 2 ст. 307 КК України. Не погоджуючись із вироком районного суду, захисник подав апеляційну скаргу, в якій зазначав про відсутність в обвинуваченого умислу на збут вилученої психотропної речовини. Крім цього, апеляційну скаргу було подано і стороною обвинувачення, яка стверджувала про м`якість призначеного обвинуваченому покарання.
Суд апеляційної інстанції, переглянувши оскаржуване судове рішення відповідно до вимог ст. 404 КПК України, належним чином перевірив усі аргументи апеляційних скарг, зазначив підстави, з яких апеляційну скаргу прокурора визнав необґрунтованою, та навів переконливі мотиви, через які скарга захисника підлягала задоволенню.
Так, колегія суддів апеляційного суду вказала, що висновок місцевого суду про кваліфікацію дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 307 КК України не ґрунтується на встановлених фактичних обставинах.
З такими твердженнями апеляційного суду погоджується і колегія суддів Верховного Суду виходячи з наступного.