ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2024 року
м. Київ
справа № 344/15935/15-к
провадження № 51-3248км22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
у режимі відеоконференції:
захисника ОСОБА_6,
засудженого ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника ОСОБА_6 та засудженого ОСОБА_7 на вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 жовтня 2021 року та вирок Івано-Франківського апеляційного суду від 13 квітня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015090010001684 за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Потсдама Федеративної Республіки Німеччина, жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 жовтня 2021 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК, та призначено йому покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 цього Кодексу у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки і покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК.
Постановлено стягнути з ОСОБА_7 на користь ТзОВ "Елегант-Авто" 177 982,25 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Вирішено питання щодо речових доказів і процесуальних витрат у кримінальному провадженні та зараховано у строк покарання строк попереднього ув`язнення.
Як установлено у вироку, ОСОБА_7, працюючи комірником ТОВ "Елегант-Авто", знаючи асортимент товарів, які зберігаються на складах, в період з 12 січня до 17 квітня 2015 року, маючи доступ до ключа від навісного замка від вхідних дверей складу та знаючи цифровий код зняття складу із сигналізації, брав ключ та в неробочий час проникнув до приміщення складу, розташованого на АДРЕСА_2, та маючи доступ до приміщення складу, розташованого на АДРЕСА_3, під час виконання покладених на нього трудових обов`язків, вчинив з них крадіжку автозапчастин і аксесуарів, чим спричинив ТОВ "Елегант-Авто" майнову шкоду на загальну суму 466 836,72 грн.
Івано-Франківський апеляційний суд 13 квітня 2023 року під час розгляду кримінального провадження, зокрема за апеляційними скаргами представника потерпілого і прокурора в частині призначення ОСОБА_7 покарання скасував вирок місцевого суду і постановив свій, яким призначив засудженому покарання за ч. 5 ст. 185 КК із застосуванням ч. 1 ст. 69 цього Кодексу у виді позбавлення волі на строк 5 років, а в решті залишив без змін.
Вимоги та узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги
У поданих касаційних скаргах захисник ОСОБА_6 та засуджений ОСОБА_7, посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просять скасувати постановлені стосовно ОСОБА_7 судові рішення, а кримінальне провадження за обвинуваченням останнього закрити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України(далі - КПК) у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості засудженого в суді й вичерпанням можливості їх отримати. Також просять повернути ОСОБА_7 як законному власнику вилучені під час обшуку автозапчастини й аксесуари, перелічені у протоколі обшуку від 06 травня 2015 року.
Суть доводів касаційних скарг захисника і засудженого зводиться до незгоди з постановленими стосовно ОСОБА_7 судовими рішеннями та тверджень про відсутність доказів, які підтверджують винуватість останнього у вчиненні інкримінованого йому діяння.
На думку захисту, показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 виключають причетність засудженого до вчинення інкримінованого йому злочину.
Зазначають, що сторона обвинувачення не встановила часу, місця, способу та інших обставин вчинення злочину.
За твердженням захисту, суди не надали оцінки тому, що в обвинувальному акті всупереч ст. 291 КПК у переліку викраденого майна допущено скорочення виду майна, що позбавляє можливості ідентифікувати його за приналежністю.
Вказують про невідоме походження копій реєстраційних, бухгалтерських, облікових, звітних і розпорядчих документів ТзОВ "Елегант-Авто", яким суди обґрунтовували винуватість ОСОБА_7 . У свою чергу засуджений вважає зазначені документи недопустимими доказами через те, що предметом безпосереднього дослідження суду були їх копії, а не оригінали.
Захист стверджує, що судово-економічна експертиза проведена неуповноваженою особою, оскільки експерт ОСОБА_12 не є фахівцем державної спеціалізованої установи.
Також зазначають, що апеляційний суд, переглядаючи кримінальне провадження в апеляційному порядку, допустив порушення ст. 404 КПК, оскільки не розглянув клопотання про повторне дослідження доказів.
На переконання захисту, апеляційний суд усупереч вимогам закону не постановив ухвалу про залишення апеляційної скарги представника потерпілого без руху через те, що скаргу подано до Апеляційного суду Івано-Франківської області, який з 01 жовтня 2018 року ліквідовано.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_6, навівши відповідні пояснення, підтримали подані ними касаційні скарги.
Прокурор ОСОБА_5 висловила заперечення проти задоволення касаційних скарг захисника та засудженого, посилаючись на їх необґрунтованість.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження і доводи, викладені в касаційних скаргах, Суд дійшов висновку,що касаційні скарги захисника та засудженого не підлягають задоволенню з огляду на таке.
Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Разом із тим суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Неповнота судового розгляду (ст. 410 КПК) та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК) не є підставою для перегляду судових рішень у касаційному порядку.
Під час перевірки доводів, наведених у касаційних скаргах, Верховний Суд виходить із фактичних обставин, установлених місцевим та апеляційним судами.
При цьому касаційний суд наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу (ч. 1 ст. 433 КПК).
Як передбачено ст. 94 КПК, оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок і який оцінює кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Щодо доведеності винуватості засудженого поза розумним сумнівом
У касаційних скаргах сторона захисту стверджує, що винуватість ОСОБА_7 не доведена поза розумним сумнівом.
Верховний Суд, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах доводів касаційних скарг і з урахуванням особливостей касаційного перегляду, не погоджується з такими твердженнями захисту.
З матеріалів справи вбачається, що висновок суду першої інстанції щодо доведеності винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК, відповідно до вимог ч. 3 ст. 370, п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК ґрунтуються на об`єктивно з`ясованих обставинах, які підтверджено доказами, безпосередньо дослідженими під час судового розгляду й оціненими судом згідно зі ст. 94 цього Кодексу.
Зокрема, постановляючи вирок, місцевий суд урахував факт невизнання засудженим своєї винуватості.
Разом з тим суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_7 підтверджується сукупністю досліджених доказів, серед яких, зокрема, показання: ОСОБА_13 (представника потерпілого - директора ТОВ "Елегант-Авто"), який вказав, що ОСОБА_7 працював на товаристві на підставі цивільно-правової угоди та знав про місце, де лежать ключі від складу. Пояснив, що коли було виявлено факт незаконного проникнення на склад, було проведено інвентаризацію, якою зафіксовано недостачу великої кількості запчастин. У зв`язку з цим на підприємстві було розпочато перевірку працівників, які мали доступ до сигналізації, і в ході перегляду відеозаписів з камер відеоспостереження ними виявлено було ОСОБА_7 ;
ОСОБА_10 (завідуючого складом), який підтвердив, що він довірив ОСОБА_7 код від сигналізації складських приміщень. Також вказав, що в ході перевірки складів було виявлено пошкодження датчиків руху направлених на вхідні двері. Крім того, зазначив, що під час перегляду камер відеоспостереження виявив, що ОСОБА_7 у вихідний день заходив на склад;
ОСОБА_11 (начальника служби охорони ТОВ "Елегант-Авто"), який повідомив, що під час перегляду камер відеоспостереження було встановлено, що 17 квітня 2015 року ОСОБА_7 підходив до столу завідуючого складом і щось з нього узяв із собою, а вранці наступного дня поклав назад до столу;
ОСОБА_8 (свідка, у якого ОСОБА_7 орендував гараж, де було виявлено крадені автозапчастини й аксесуари), який вказав, що орендну плату ОСОБА_7 надавав йому автозапчастинами;
ОСОБА_14 й ОСОБА_15 (свідків, котрі працювали разом з ОСОБА_7 ), які підтвердили, що засуджений мав доступ до сигналізації;
ОСОБА_16 (свідка, який займався продажем автозапчастин на авторинку в м. Івано-Франківську), свідок вказав, що його знайомий ОСОБА_8 надавав йому значно дешевше запчастини до автомобілів, отримані від товариша, який їх розпродував;
ОСОБА_12 (експерта, яка проводила судово-економічну експертизу), яка зазначила, що під час дослідження було встановлено недостачу в розмірі 466 836,72 грн.
Зміст показань представника потерпілого і свідків детально відображений у вироку, і вони визнані судом такими, що узгоджуються з дослідженими письмовими доказами, зокрема:
актом контрольної перевірки інвентаризації цінностей на основний склад від 30 квітня 2015 року, відповідно до якого на ТОВ "Елегант-Авто" виявлено недостачу товарно-матеріальних цінностей;
протоколом обшуку від 06 травня 2015 року, згідно з яким у гаражі свідка ОСОБА_8 виявлено і вилучено запчастини й аксесуари, що належать ТОВ "Елегант-Авто";
висновком судово-економічної експертизи від 31 липня 2015 року № 07/07, відповідно якого документально підтверджується нестача товарно-матеріальних цінностей за 154 найменуваннями на суму 466 836,72 грн, виявлена в результаті інвентаризації, проведеної ТОВ "Елегант-Авто";
висновком судово-товарознавчої експертизи від 19 серпня 2014 року № 09/18-60, згідно з яким установлено середню ринкову вартість нових автозапчастин і аксесуарів, викрадених на товаристві;
відповідними реєстраційними, бухгалтерськими, обліковими та звітними документами ТОВ "Елегант-Авто", які були предметом дослідження судово-економічної експертизи.
З`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та проаналізувавши зібрані докази в їх сукупності, надавши їм належну оцінку, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Апеляційний суд, переглядаючи кримінальне провадження в апеляційному порядку, перевірив ці висновки місцевого суду і визнав їх обґрунтованими та вмотивованими, навівши відповідні аргументи й підстави для прийняття такого рішення. При цьому з рішення апеляційного суду вбачається, що суд дав належну оцінку доводам апеляційної скарги ОСОБА_7, навів достатні мотиви її відхилення.
Зокрема, суд апеляційної інстанції відхилив твердження засудженого стосовно того, що неможливо вчинити крадіжку такої кількості товару через сувору систему охорони і відеонагляд, та зазначив, що наявними у справі доказами підтверджуються факти несанкціонованого проникнення ОСОБА_7 на склад підприємства, де частина приладів охорони була виведена з ладу. Крім того, свідки підтвердили те, що засуджений знав код від сигналізації та де зберігаються ключі від складу і в ході перегляду відеозапису з камери відеоспостереження було встановлено, що саме ОСОБА_7 у день, коли була відключена сигналізація, підходив до столу, де зберігаються ключі від складу.
Підстав сумніватися в таких висновках судів попередніх інстанцій Верховний Суд не знаходить, а доводів, які би ставили під сумнів законність і умотивованість наведених висновків судів першої та апеляційної інстанцій, касаційні скарги захисника і засудженого не містять.
Щодо формулювання обвинувачення та кваліфікації діяння ОСОБА_7 .
Сторона захисту в касаційних скаргах зазначає, що стороною обвинувачення не встановлено обставин, що підлягають доказуванню, а саме події кримінального правопорушення (часу, місця, способу та інших обставин вчинення злочину).
Верховний Суд не може погодитись із цими твердженнями захисту.