ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2024 року
м. Київ
справа № 757/19837/21
провадження № 61-7293св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінілон",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Печерського районного суду м. Києва від 31 січня 2023 року у складі судді Батрин О. В. та постанову Київського апеляційного суду від 26 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Невідомої Т. О., Нежури В. А., Поліщук Н. В.,
Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінілон" (далі - ТОВ "ФК "Фінілон"), про стягнення коштів.
2. Позовна заява мотивована тим, що 11 квітня 2013 року між нею та АТ КБ "ПриватБанк" було укладено депозитний договір № SAMIDN25000734501034 з відсотковою ставкою 18 % річних.
3. Навесні 2014 року у зв`язку з припиненням функціонування банківських відділень АТ КБ "Приватбанк" на території АРК та м. Севастополя її рахунки були заблоковані, а нарахування відсотків припинено.
4. 29 березня 2021 року вона направила на адресу банку заяву про розірвання депозитного договору та виплату вкладу та відсотків.
5. Вказана заява банком була отримана 07 квітня 2021 року, проте викладені у заяві вимоги були залишені банком без виконання.
6. Враховуючи наведене, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 01 липня 2022 року, просила суд: розірвати депозитний договір № SAMDN25000734501034 від 11 квітня 2013 року та стягнути з АТ КБ "ПриватБанк" на свою користь вклад у розмірі 210 000 грн; відсотки за період з 12 березня 2014 року по 23 серпня 2022 року у розмірі 319 694,80 грн; 3 % річних за період з 10 квітня 2021 року по 23 серпня 2022 року; пеню у розмірі 3 % за кожен день прострочення на підставі частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" за період з 10 квітня 2021 року по 06 грудня 2021 року у розмірі 2 107 936,22 грн.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
7. Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 31 січня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
8. Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 за депозитним договором № SAMDN25000734501034 від 11 квітня 2013 року суму вкладу з відсотками у розмірі 454 405,72 грн, а також 3 % річних у розмірі 18 599,51 грн, без відрахування податків і зборів, які підлягатимуть у подальшому утриманню в установленому законом порядку.
9. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
10. Вирішено питання щодо судових витрат.
11. Судове рішення місцевого суду мотивовано тим, що укладений між позивачкою та банком депозитний договір є розірваним з 12 квітня 2021 року, а тому суд дійшов висновку про відмову у стягненні відсотків за період з 12 квітня 2021 року (день розірвання договору) по 23 серпня 2022 року.
12. Визначаючи періоди нарахування відсотків, суд виходив із витягу з електронного додатку до договору про переуступку боргу від 17 листопада 2014 року, згідно якого розмір заборгованості за депозитним договором від 11 квітня 2013 року станом на 17 листопада 2014 року складав 212 692,61 грн, а тому вважав, що розрахунок відсотків необхідно здійснювати саме з 18 листопада 2014 року. Тому розмір відсотків за період з 18 листопада 2014 року по 08 квітня 2021 р. (повний період строку договору) становить 241 712,87 грн. (210 000 сума вкладу х 18 % х 2334 днів / 365 днів), а розмір відсотків за перiод з 09 квітня 2021 року по 12 квітня 2021 року становить 0,23 грн (210 000 сума вкладу х 0,01% х 4 дні / 365 днів).
13. За прострочення виконання зобов`язання згідно статті 625 ЦК України з банку на користь позивачки підлягають стягненню 3 % річних за період з 13 квітня 2021 року по 23 серпня 2022 року у розмірі 18 599,51 грн.
14. Враховуючи, що між позивачкою та банком припинено правовідносини з договору банківського вкладу, суд першої інстанції відмовив у стягненні пені згідно частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів". Також суд відмовив у розірванні депозитного договору, оскільки умовами договору банківського вкладу, який є предметом розгляду, передбачено можливість дострокового розірвання договору на вимогу вкладника (пункт 5), таке право клієнта є безумовним, і позивачка ним скористалась в досудовому порядку.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
15. Постановою Київського апеляційного суду від 26 квітня 2023 року апеляційну скаргу адвоката Коцюби О. В. в інтересах АТ КБ "ПриватБанк" залишено без задоволення.
16. Апеляційну скаргу адвоката Дугінова Д. А. в інтересах ОСОБА_1 задоволено частково.
17. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 31 січня 2023 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення процентів за вкладом змінено, збільшено розмір процентів, які підлягають стягненню з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 за період з 12 березня 2014 року по 08 квітня 2021 року, з 241 712,87 грн до 267 706,85 грн.
18. У зв`язку з чим, збільшено розмір вкладу та процентів за вкладом, які підлягають стягненню з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1, з 454 405,72 грн до 477 707,08 грн.
19. Змінюючи рішення місцевого суду в частині суми відсотків, які мають бути стягнуті на користь ОСОБА_1, апеляційний суд виходив із того, що відсотки за користування вкладом мають обраховуватись з 12 березня 2014 року, тому обрахування вказаних відсотків місцевим судом є помилковим.
20. В іншій частині рішення місцевого суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
21. У травні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга АТ КБ "ПриватБанк".
22. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 05 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
23. У касаційній скарзі АТ КБ "ПриватБанк", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог.
24. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 705/3876/18, від 23 грудня 2021 року у справі № 910/13/21, від 30 січня 2020 року у справі № 761/30025/16-ц, від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
25. Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано, що ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до неналежного відповідача.
26. Вказує, що обов`язок виконати вимоги позивача належить ТОВ "ФК "Фінілон", тому останнє є належним відповідачем.
27. При цьому банк на офіційному сайті 30 січня 2015 року розмістив повідомлення із встановленням строку для клієнтів до 15 лютого 2015 року для подання письмових заперечень (незгоди) щодо переведення боргу (грошових коштів клієнтів) на ТОВ "ФК "Фінілон".
28. Таким чином, банк вважає, що отримання ним "мовчазної" згоди клієнта шляхом невисловлення незгоди щодо переведення обов`язку є підтвердженням позитивного відношення клієнта про переведення боргу на нового боржника.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
29. У червні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" від представника ОСОБА_1 - Дугінова Д. А., у якому вказано, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
30. 11 квітня 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "ПриватБанк" було укладено договір банківського вкладу № SAMDN25000734501034 від 11 квітня 2013 року вклад "Стандарт на 12 місяців" на суму 210 000 грн з процентною ставкою 18 % річних, строком на 365 днів до 11 квітня 2014 року включно.
31. Умовами укладеного договору передбачено пролонгацію вкладу на новий строк.
32. Згідно пункту 3 договору, якщо по закінченню строку вкладу клієнт не виявив банку бажання забрати свої кошти, вклад автоматично пролонгується ще на один строк. Строк вкладу пролонгується неодноразово без явки до банку.
33. У пункті 4 договору зазначено, що проценти під час нового строку вкладу нараховуються на суму вкладу.
34. Згідно пунктів 5, 6 договору у клієнта та у банку є право достроково розірвати договір, повідомивши про це іншу сторону за два банківських дні до дати розірвання договору.
35. Якщо клієнт вимагає розірвати договір, а строк вкладу ще не закінчився, клієнту повертається сума вкладу. За неповний строк вкладу проценти виплачуються за зниженою процентною ставкою.
36. 29 березня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ "ПриватБанк" із заявою про розiрвання договору № SAMDN25000734501034 від 11 квітня 2013 року та видачу депозитного вкладу та нарахованих відсотків.
37. Вказана заява отримана банком 07 квітня 2021 року.
Позиція Верховного Суду
38. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
39. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
40. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
41. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
42. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
43. Враховуючи те, що доводи касаційної скарги стосуються лише неврахування судами попередніх інстанцій того, що позов пред`явлено до неналежного відповідача, тому в іншій частині, серед іншого, щодо встановленого розміру грошових коштів, які підлягають стягненню на користь позивача, судові рішення не переглядаються.
44. Відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.