ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2024 року
м. Київ
справа № 750/2609/22
провадження № 61-8240св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Національне агентство з питань запобігання корупції, Державна казначейська служба України,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Національного агентства з питань запобігання корупції на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова
від 21 листопада 2022 року у складі судді Карапути О. О. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 04 травня 2023 рокуу складі колегії суддів: Скрипки А. А., Євстафіїва О. К., Шарапової О. Л.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України (далі - ДКСУ), Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) про відшкодування моральної шкоди.
Позов мотивований тим, що НАЗК 02 квітня 2021 року стосовно позивача за участь в роботі житлово-побутової комісії 27 січня 2020 року складено два протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою статті 172 КУпАП.
Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 травня
2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частинами першою, другою статті 172-7 КУпАП, провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 30 червня 2021 року провадження у справі за вищевказаними протоколами закрито за відсутністю
в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, згідно
з пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП.
Позивач зазначав, що негативні наслідки для нього настали ще до першого судового засідання у вказаній справі, оскільки факт складання протоколів щодо скоєння ним правопорушень, пов`язаних із корупцією, було широко висвітлено
в засобах масової інформації, із зазначенням імені та прізвища, мiсця роботи позивача, а саме: в інтернет-виданнях "Судебно-юридическая газета", "Українські національні новини", "Справжня варта", "24 канал", "Українська правда". Поширення вказаної інформації завдало шкоди його репутації як працівника прокуратури та відобразилось на його емоційному стані. У зв`язку із складанням протоколів про адміністративні правопорушення, пов`язані
з корупцією, наказом керівника Чернігівської обласної прокуратури стосовно ОСОБА_1 було призначено службове розслідування. З огляду на службову перевірку, численні публікації в засобах масової інформації, позивач відчував змiну ставлення до нього колег, спричинену протоколами НАЗК та постановою суду першої інстанції від 27 травня 2021 року. Дії НАЗК завдали йому суттєвих моральних втрат, душевних страждань, призвели до порушення нормальних життєвих та професійних зв`язків. Позивач усвідомлював, що його може бути звільнено з органів прокуратури, позбавлено права на оформлення пенсії як працівнику прокуратури та позбавлено службового житла. Вказані обставини позначилось на його психологічному стані, взаємовідносинах у родині,
у взаєминах із друзями, стані здоров`я.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунка Державної казначейської служби України на його користь 170 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів НАЗК.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21 листопада
2022 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнено з Державного бюджету України шляхом безспірного списання
з рахунка Державної казначейської служби України, спеціально визначеного для відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконних дій органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, 30 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яка в подальшому закрита судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження (складання протоколу, отримання пояснень та інше). При цьому,
з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 569/1799/16-ц (провадження № 61-19000сво18), суд зазначив, що відшкодування моральної шкоди провадиться незалежно від того, чи застосувались з боку держави будь-які заходи примусу, чи було понесено особою витрати на погашення штрафу, накладеного судом. При визначенні розміру компенсації моральної шкоди на користь позивача суд першої інстанції виходив із загальних засад розумності, співмірності та справедливості, врахував тривалість провадження у справі про адміністративні правопорушення, яке здійснювалось більше 2 місяців, необхідність зміни нормального життєвого стану, порушення щодо позивача службового розслідування та таємну перевірку за місцем роботи, а також негативні їх результати, у зв`язку із складанням НАЗК зазначених вище протоколів, та витрачання часу і коштів на відновлення своїх прав у судових інстанціях, спростування результатів вказаного службового розслідування. При вирішенні цього спору суд першої інстанції врахував правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від
27 листопада 2019 року у справі № 242/4741/16-ц (провадження № 14-515цс19), відповідно до яких у цій категорії справ ДКСУ та її територіальний орган можуть бути залучені до участі у справі з метою забезпечення вирішення завдань цивільного судочинства, однак їх незалучення не може бути підставою для відмови у позові.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 04 травня 2023 року апеляційні скарги НАЗК і ДКСУ задоволено частково.
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21 листопада
2022 року змінено, викладено другий абзац його резолютивної частини
у такій редакції: "Стягнути з Державного бюджету України на користь
ОСОБА_1 30 000,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди".
В іншій частині рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від
21 листопада 2022 року залишено без змін.
Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд, врахувавши правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 10 листопада 2021 року
у справі № 346/5428/17 (провадження № 61-8102св21), виходив з того, що резолютивні частини рішень не повинні містити відомостей про суб`єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено безспірне списання. Тобто кошти на відшкодування державою шкоди підлягають стягненню
з Державного бюджету України. У таких справах резолютивна частина судового рішення не повинна містити відомостей про суб`єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено стягнення коштів.
В іншій частині апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
05 червня 2023 року НАЗК подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова
від 21 листопада 2022 року та постанову Чернігівського апеляційного суду
від 04 травня 2023 року в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що судова практика, на яку послалися суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях, сформована Верховним Судом не у подібних правовідносинах, оскільки у справах, на які посилаються суди, та у цій справі суб?єктний склад сторін спору є різний. Суди помилково застосували до спірних правовідносин положення Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", оскільки НАЗК не є органом досудового розслідування або органом, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, і тому сфера дії вказаного Закону не поширюється на спірні правовідносини. Суд апеляційної інстанції всупереч нормам процесуального права здійснив однобічне дослідження і оцінку доказів, без наведення достатніх мотивів надав перевагу доводам позивача. Заявник вказує, що сам факт закриття справи про адміністративне правопорушення не тягне обов`язковий наслідок цивільно-правового характеру і не може бути доказом того, що дії та бездіяльність відповідачів заподіяли позивачу моральної шкоди. Позивач не надав належних та допустимих доказів незаконності дій відповідачів, оскільки жодного адміністративного стягнення, передбаченого КУпАП, до нього застосовано не було, а складання протоколу про адміністративне правопорушення не є притягненням особи до адміністративної відповідальності, оскільки відповідно до статей 283, 284 КУпАП таке питання може бути вирішене лише судом.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених
у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 312/262/18,
від 10 квітня 2019 року у справі № 464/3789/17, від 20 лютого 2020 року у справі № 813/2729/16, від 15 листопада 2018 року у справі № 761/24076/15-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (пункти 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи інших учасників справи
23 червня 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив,
у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
19 липня 2023 року ДКСУ подала до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу задовольнити і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 08 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Новозаводського районного суду м. Чернігова.
17 липня 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, урахувавши аргументи, наведені
у відзивах на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи
02 квітня 2021 року щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення № 33-02/268 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 172-7 КУпАП.
02 квітня 2021 року щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення № 33-02/267 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 172-7 КУпАП.
Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 травня
2021 року у справі № 751/2805/21 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частинами першою, другою статті 172-7 КУпАП. Провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрито на підставі пункту 7 статті 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 30 червня 2021 року скасовано постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від