ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2024 року
м. Київ
справа № 320/5689/18
касаційне провадження № К/9901/6263/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
за участі секретаря судового засідання - Калініна О.С.,
представника позивача - Величко І.М.,
представників відповідача - Ларіної Т.М., Крутоузова Д.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року (головуючий суддя - Лисенко В.І.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Костюк Л.О.; судді - Бужак Н.П., Кобаль М.І.)
у справі № 320/5689/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стейт Оіл"
до Офісу великих платників податків ДПС
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Стейт Оіл" (далі - ТОВ "Стейт Оіл"; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДПС (далі - Офіс ВПП ДПС; відповідач; контролюючий орган), в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28 вересня 2017 року № 0006831700.
Київський окружний адміністративний суд рішенням від 15 жовтня 2020 року адміністративний позов задовольнив.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 11 лютого 2021 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Вирішуючи спір, суди виходили з того, що прийняття оскаржуваного в цій справі податкового повідомлення-рішення від 28 вересня 2017 року № 006831700 відбувалося за окремою процедурою, що передбачена в разі відкликання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення, а відтак вказане рішення не містить у собі нових підстав для збільшення грошового зобов`язання, крім тих, які визнані необ`єктивними постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2018 року у справі № 810/4438/16, що набрала законної сили.
Офіс ВПП ДПС звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому зазначає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом на підставі акта перевірки від 06 жовтня 2016 року № 1593/28-10-14-01/39436796 та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2017 року у справі № 810/4438/16, якою часткового скасовано податкове повідомлення-рішення від 26 жовтня 2016 року № 0007291401. В свою чергу, жодного обґрунтування щодо порушення вимог Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) при прийнятті відповідачем податкового повідомлення-рішення від 28 вересня 2017 року № 0006831700 оскаржувані судові рішення не містять.
Верховний Суд ухвалою від 15 березня 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу ВПП ДПС.
Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій.
31 травня 2021 року відповідачем заявлено клопотання про передачу справи № 320/5689/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, яке мотивоване існуванням виключної правової проблеми - наявністю двох протилежних остаточних преюдиційних рішень суду касаційної інстанції, які набрали законної сили, в пов`язаній справі № 810/4438/16.
Також Офісом ВПП ДПС заявлено клопотання про заміну відповідача у справі - Офісу ВПП ДПС на Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків у зв`язку з реорганізацією, яке згідно зі статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.
Колегія суддів, вивчивши клопотання відповідача про передачу справи № 320/5689/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.
Відповідно до частини третьої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.
Згідно з частиною четвертою статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.
За правилами частини п`ятої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Відповідно до частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
Згідно з частиною першою статті 347 Кодексу адміністративного судочинства України питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
Верховним Судом не встановлено підстав для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки наведені в клопотанні контролюючого органу доводи в контексті правовідносин, щодо яких виник спір, не свідчать про те, що справа містить виключну правову проблему, і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, а тому в задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду слід відмовити.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами з`ясовано, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Стейт Оіл" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2015 року по 31 березня 2016 року, за результатами якої складено акт від 06 жовтня 2016 року № 1593/28-10-14-01/39436796.
На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 26 жовтня 2016 року № 0007291401, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 1009957005,00 грн за основним платежем та 69997707,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
У грудні 2016 року платник звернувся до суду з позовом до Офісу ВПП ДПС про визнання протиправним та скасування, зокрема, зазначеного акта індивідуальної дії
Київський окружний адміністративний суд постановою від 25 січня 2017 року у справі № 810/4438/16 у задоволенні позову відмовив.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2017 року постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 січня 2017 року скасовано в частині відмови в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 жовтня 2016 року № 0007291401 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 67670470,00 грн за основним платежем та 16917618,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями. В цій частині позовних вимог прийнято нову постанову про задоволення позову. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
28 вересня 2017 року відповідачем на підставі акта перевірки від 06 жовтня 2016 року № 1593/28-10-14-01/39436796 та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2017 року у справі № 810/4438/16, у зв`язку із частковим скасуванням податкового повідомлення-рішення від 26 жовтня 2016 року № 0007291401 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006831700, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 942286534,00 грн за основним платежем та 53080089,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 06 грудня 2017 року скасував постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2017 року в частині задоволення позовних вимог та направив справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В іншій частині постановлені у цій справі судові рішення залишив без змін.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 06 березня 2018 року скасував постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 січня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2017 року, прийняв нову постанову про задоволення позову повністю. Визнав протиправним та скасував, у тому числі податкове повідомлення-рішення від 26 жовтня 2016 року № 0007291401 в повному обсязі.
Верховний Суд постановою від 19 лютого 2019 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2018 року залишив без змін.
Надаючи оцінку правовідносинам, щодо яких виник спір, Верховний Суд виходить із такого.
Відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.