ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
23 січня 2024 року
справа №160/20102/23
адміністративне провадження № К/990/43781/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Бившевої Л. І., Олендера І. Я.
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової служби України
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року (суддя - Ніколайчук С.В.)
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року (колегія суддів: Добродняк І.Ю., Бишевська Н.А., Семененко Я.В.)
у справі №160/20102/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат "Дніпро"
до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України
про визнання протиправними дій, -
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" (далі також - Товариство, позивач у справі) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України (податковий орган, відповідач у справі, скаржник у справі) у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08 серпня 2023 року №200-рл щодо анулювання ліцензій Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат "Дніпро" №990208202200087 на право Оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту) терміном дії з 07 грудня 2022 року до 07 грудня 2027 року, №990208202300035 на право Оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту) терміном дії з 28 квітня 2023 року до 28 квітня 2028 року;
- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області видалити з Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах інформацію щодо анулювання товариству з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат "Дніпро" ліцензій №990208202200087 на право Оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту) терміном дії з 07 грудня 2022 року до 07 грудня 2027 року, №990208202300035 на право Оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту) терміном дії з 28 квітня 2023 року до 28 квітня 2028 року та поновити про них інформацію (внести відомості) до цього Реєстру;
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Державної податкової служби України від 30 серпня 2023 року №312-р/л щодо анулювання ліцензії Товариству з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат "Дніпро" №990108202100112 на виробництво алкогольних напоїв терміном дії з 29 листопада 2021 року до 29 листопада 2026 року;
- зобов`язати Державну податкову службу України видалити з Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах інформацію щодо анулювання Товариству з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат "Дніпро" ліцензії №990108202100112 на виробництво алкогольних напоїв терміном дії з 29 листопада 2021 року до 29 листопада 2026 року та поновити про них інформацію (внести відомості) до цього Реєстру.
01 вересня 2023 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло клопотання про забезпечення позову, в якому Товариство просило суд:
- зупинити дію розпорядження Державної податкової служби України від 30 серпня 2023 року №312-р/л щодо анулювання ліцензії Товариству з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат "Дніпро" №990108202100112 на виробництво алкогольних напоїв терміном дії з 29 листопада 2021 року до 29 листопада 2026 року;
- зобов`язати Державну податкову службу України внести до Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах інформацію щодо зупинення дії розпорядження Державної податкової служби України від 30 серпня 2023 року №312-р/л щодо анулювання ліцензії Товариству з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат "Дніпро" №990108202100112 на виробництво алкогольних напоїв терміном дії з 29 листопада 2021 року до 29 листопада 2026 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року, заяву задоволено, вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження Державної податкової служби України від 30 серпня 2023 року №312-р/л щодо анулювання ліцензії ТОВ "Алкогольно-безалкогольний комбінат "Дніпро" №990108202100112 на виробництво алкогольних напоїв терміном дії з 29 листопада 2021 року до 29 листопада 2026 року; зобов`язано Державну податкову службу України внести до Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах інформацію щодо зупинення дії розпорядження Державної податкової служби України від 30 серпня 2023 року №312-р/л щодо анулювання Товариству з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат "Дніпро" ліцензії №990108202100112 на виробництво алкогольних напоїв терміном дії з 29 листопада 2021 року до 29 листопада 2026 року.
Задовольняючи вказану заяву суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що заявником доведено існування реальної загрози завдання шкоди його правам, в тому числі й матеріальним, внаслідок невжиття заходів забезпечення адміністративного позову до ухвалення рішення у даній справі. Зокрема, суди вказали на те, що існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі у вигляді зупинки господарської діяльності позивача, може привести до розірвання договірних відносин, вивільнення працівників, що матиме наслідком утруднення або неможливість відновлення господарської діяльності та у зв`язку з чим, для відновлення прав та інтересів позивача, необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів, податковий орган подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
На переконання скаржника, забезпечивши позов шляхом зупинення оскаржуваного розпорядження податкового органу, судами попередньої інстанції у запропонований спосіб фактично вирішено спір по суті до постановлення у справі відповідного рішення.
Відповідач вказує, що доводи позивача та судів щодо необхідності забезпечення позову зводяться лише до того, що протягом оскарження спірних розпоряджень Товариство буде позбавлене користуватися правами виробника алкогольних напоїв. Однак, на думку податкового органу, судами попередніх інстанцій не враховано, що вжиття превентивних заходів контролю у відповідності до норм чинного законодавства не ставиться у залежність від можливості здійснення відповідним суб`єктом, в даному випадку позивачем, його господарської діяльності, яка відповідно до статті 42 Господарського кодексу України здійснюється на власний ризик, який включає в себе як позитивні, так і негативні наслідки.
На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень не взяли до уваги того, що позивач має й інші ліцензії, тому анулювання декількох ліцензій не призведуть до зупинення діяльності підприємства в цілому, а лише щодо зупинення діяльності за двома ліцензіями.
Відповідач зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову судами не здійснено оцінку доводів заявника з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заяви щодо забезпечення позову. Судом не встановлено підстав, які б свідчили про очевидну та реальну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача оскаржуваними рішеннями та діями контролюючого органу у спірних правовідносинах.
Верховний Суд ухвалою від 26 грудня 2023 року відкрив провадження у справі №160/20102/23 та витребував справу у суду першої/апеляційної інстанції.
16 січня 2024 року справа №280/2805/23 надійшла на адресу Верховного Суду.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанцій, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу контролюючого органу просить залишити без задоволення.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням змін до Кодексу адміністративного судочинства України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Частинами першою та другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо :
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з положеннями частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України).
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України).
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.
При цьому співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, а також у очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.
Так само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.
Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.