ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2024 року
м. Київ
справа №340/3881/23
адміністративне провадження №К/990/34052/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Рибачука А.І., Бучик А.Ю., розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційному порядку справу ОСОБА_1 до Злинської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду у складі судді Жука Р.В. від 19.06.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Чередниченка В.Є., Шальєвої В.А., Іванова С.М. від 11.09.2023,
УСТАНОВИВ:
ВСТУП
У цій справі постало питання про юрисдикцію спору, який, за доводами позивача, необхідно відносити саме до публічно-правового, оскільки участь у ньому бере орган місцевого самоврядування - суб`єкт владних повноважень.
У зв`язку з наведеним, ключовим питанням, яке належить вирішити під час розгляду цієї справи у касаційному порядку, є питання стосовно того, за правилами якого судочинства повинен розглядатись заявлений позивачем спір та чи зумовлює його приналежність до публічно-правового той факт, що участь у ньому бере владний суб`єкт в особі відповідного органу місцевого самоврядування.
I. ІСТОРІЯ СПРАВИ
I.I Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2023 року ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Злинської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області (далі також Сільрада, відповідач), у якому просив визнати протиправним і скасувати у повному обсязі рішення Злинської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області від 07.04.2023 №1171 "Про виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) гр. ОСОБА_1" (далі також оспорене, оскаржене рішення).
2. Обґрунтовуючи підстави позову, ОСОБА_1 наводив доводи про те, що оспорене ним рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки цим рішенням позивачу не було виділено земельну частку (пай) в натурі з числа сільськогосподарських угідь, а запропонована йому земельна ділянка відноситься до несільськогосподарських угідь, зайнятих господарськими будівлями і дворами.
I.II Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.06.2023. залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.09.2023, у відкритті провадження у справі відмовлено.
4. Постановляючи таку ухвалу, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що цей спір не є публічно-правовим, а тому повинен вирішуватися судом за правилами цивільного судочинства.
5. Апеляційний суд звернув увагу й на те, що оскаржене у цій справі рішення Сільради прийнято на виконання судового рішення, ухваленого в цивільній справі, а тому вважав, що в такому випадку звернення позивача до суду спрямовано на захист його цивільного права, у зв`язку з чим підтримав висловлену судом першої інстанції позицію про належність розгляду порушеного позивачем питання до юрисдикції цивільного суду.
I.III Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись із вищевказаними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та передати справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
II. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 10.04.2017, ухваленим у справі №392/512/17, за ОСОБА_1 визнано право на земельну частку (пай), площею 4,10 га. в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), розташовану на території Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, у складі землі, яка перебувала у колективній власності Пайового колективного господарства "Перше Травня".
8. Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 04.03.2021 у справі №392/779/18, залишеним без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 15.11.2021, зобов`язано Злинську сільську раду Маловисківського району Кіровоградської області виділити у натурі земельну ділянку у розмірі 4,10 умовних кадастрових гектарів, розташовану на території Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області.
9. Розглянувши рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 08.04.2021у справі №392/779/18, Злинською сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області прийнято рішення №1171 від 07.04.2023 "Про виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) гр. ОСОБА_1".
10. Не погоджуючись із таким рішенням органу місцевого самоврядування, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
III. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
11. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами першої та апеляційної інстанції, на думку скаржника, порушено норми процесуального права. Скаржник вважає, що цей спір належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки норми Цивільного процесуального кодексу України не передбачають процедури оскарження рішення суб`єкта владних повноважень у порядку судового контролю, що позбавляє позивача права оскаржити неправомірне, на його думку, рішення відповідача.
12. Копія ухвали про відкриття касаційного провадження у справі разом з копією матеріалів касаційної скарги були надіслані відповідачу й ним отримані, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
13. Проте у межах встановленого Верховним Судом строку та станом на момент закінчення підготовки справи до касаційного розгляду відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що, однак, відповідно до приписів частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
ІV.I Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
14. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
15. Згідно з частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
16. Перевіряючи у межах повноважень, встановлених процесуальним законом, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам сторін, Верховний Суд виходить з такого.
17. Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
18. Публічно-правовим спором, у розумінні норм пункту 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, є спір, у якому: