ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/1750/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Булгакової І.В., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - Павленко А.А. (адвокат),
відповідача - Грищенко К.В. (самопредставництво),
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Енерджі Україна",
на рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2023 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2023
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Енерджі Україна"
до Антимонопольного комітету України
про визнання протиправним та скасування рішення.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Сокар Енерджі Україна" (далі - Товариство, позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - АМК, Комітет, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 24.11.2022 №49-р/тк "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення АМК).
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані наявністю визначених статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон №2210) підстав для визнання Рішення АМК недійсним.
1.3. Зокрема, Товариство посилалося на неповне з`ясування Комітетом обставин, які мають значення для справи та недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими. За доводами позивача, відповідачем не доведено факту неподання Товариством інформації у встановлені органом строки; невідповідність висновків, викладених у Рішенні АМК, обставинам справи, внаслідок чого висновки та кваліфікація порушень, викладених відповідачем у Рішенні АМК, не відповідають дійсним обставинам справи, а позивача необґрунтовано притягнуто до відповідальності.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням господарського суду міста Києва від 23.05.2023 (суддя Картавцева Ю.В.) зі справи №910/1750/23, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2023 (колегія суддів: Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
2.2. Судові рішення мотивовані з посиланням на обґрунтованість рішення Комітету і його висновків та, відповідно, відсутність підстав для визнання Рішення АМК недійсним.
2.3. Суди зазначили про те, що Комітет у межах наданих йому повноважень мав право витребувати у позивача інформацію, (необхідну для розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції іншими суб`єктами господарювання), а Товариство, у свою чергу, було зобов`язане надати витребувану інформацію у встановлений строк.
2.4. Водночас неподання суб`єктом господарювання інформації на вимогу органу АМК є актом невиконання конкретної, заснованої на законі, вимоги державного органу, що й тягне за собою встановлену чинним законодавством відповідальність, незалежно від того, яке у рішення у подальшому було прийнято Комітетом за результатами розгляду заяви, під час розгляду якої була витребувана інформація.
2.5. Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в оскаржуваному рішенні, суд першої інстанції з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що відповідачем дотримано вимоги Закону Закон №2210, всебічно, повно і об`єктивно розглянуто обставини справи, досліджено подані документи.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. У касаційній скарзі Товариство (скаржник) посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права просить Суд рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
4. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4.1. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1.1. В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
4.1.2. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема, у контексті: "правомірності та законності прийняття державними органами вхідної кореспонденції через скриньки для кореспонденції, при цьому забезпечивши її засобами запобігання несанкціонованому доступу та засобами збереження кореспонденції, що вкинута в таку скриньку".
4.1.3. Так, скаржник зазначає про те, що суди взагалі не перевірили доводи позивача в частині того, що чинне законодавство не передбачає використання в діяльності державних органів скриньок для кореспонденції. Натомість Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженими Наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 №1000/5 (далі - Правила), затверджений обов`язок державних органів прийняття кореспонденції безпосередньо службою діловодства або черговим працівником установи. На думку скаржника, вказане, у свою чергу, передбачає прийняття кореспонденції представником державної установи лише нарочно. Скаржник вважає, що у даному випадку законодавець чітко визначив та передбачив процедуру отримання представником державного органу (Комітету) вхідної кореспонденції саме нарочно, задля запобігання несанкціонованому доступу до вхідної кореспонденції та забезпечення належного збереження такої вхідної кореспонденції і унеможливлення її подальшої втрати.
4.1.4. Тобто, суди попередніх інстанцій узагальнено констатували сам факт неподання позивачем вчасно (у визначений Комітетом строк) інформації на вимогу АМК, однак, самоусунулися від здійснення перевірки обставин та факту втрати чи знищення відповідачем документів, а саме: відповіді позивача на вимогу Комітету від 26.07.2021 №365. Зокрема, судами не було витребувано та взагалі не досліджено належним чином матеріали проведеної відповідачем перевірки, зокрема акт вилучення кореспонденції тощо, не було витребувано та не досліджено Інструкції з діловодства в АМК, на які відповідач посилався як на підставу своїх доказів та заперечень.
4.1.5. Крім того, скаржник вказує на те, що судами першої та апеляційної інстанції не досліджено та належним чином не обґрунтовано розмір штрафу, який застосовано АМК у рішенні.
4.2. Доводи інших учасників справи
4.2.1. У відзиві на касаційну скаргу Комітет заперечив проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
5. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Рішення судів попередніх судових інстанцій мотивовані такими фактичними встановленими обставинами та висновками.
5.1. Згідно з Рішенням АМК:
- визнано, що Товариство вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону №2210, у вигляді неподання інформації Комітету на вимогу державного уповноваженого АМК від 12.07.2021 №128-29/01-10410 у встановлений ним строк;
- за зазначене порушення на Товариство накладено штраф у розмірі 239 863,00 грн.
5.2. Відповідно до змісту Рішення АМК висновки Комітету ґрунтуються, зокрема, на такому:
- АМК з метою вживання заходів державного контролю з виявлення порушень законодавства про захист економічної конкуренції в частині контролю за концентраціями та узгодженими діями суб`єктів згідно зі статтею 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" та статтею 4 Закону №2210 направив Товариству вимогу від 12.07.2021 №128-29/01-10410 (далі - Вимога) про надання інформації щодо зазначеного в засобах масової інформації повідомлення про придбання компанією "Сокар" мережі АЗС "Глуско";
- одночасно у Вимозі зазначено, що відповідно до статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" вимоги державного уповноваженого щодо надання інформації є обов`язковими для виконання у визначений ним строк; згідно з пунктами 13, 14 і 15 статті 50 та статтею 52 Закону №2210 неподання органу Антимонопольного комітету України інформації в установлені строки, подання інформації в неповному обсязі у встановлені строки, подання недостовірної інформації визнаються порушенням законодавства про захист економічної конкуренції і тягнуть за собою відповідальність у вигляді штрафу у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб`єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф;
- згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0303514026443 Вимога була отримана уповноваженим представником позивача за довіреністю Кривонос 19.07.2021;
- останній день строку надання Товариством інформації припадав на 03.08.2021;
- відповідь на Вимогу до Комітету від Товариства надійшла листом від 26.08.2021 №409/1 (зареєстрований у Комітеті 30.08.2021 за №8-01/12037), тобто вже після закінчення строку, встановленого для надання інформації;
- у зазначеному листі Товариство повідомило, що відповідь на Вимогу надало Комітету листом від 26.07.2021 №365. При цьому зазначений лист до Комітету не надходив;
- надалі, Товариство листом від 02.11.2021 №467 (зареєстрований у Комітеті 05.11.2021 за №8-01/15440) повідомило, що у зв`язку з протидією поширенню коронавірусної хвороби COVID-19 у ТОВ "Сокар Енерджі Україна" було запроваджено дистанційний режим роботи, у зв`язку із чим уповноважено працівника Товариства для передачі нарочним способом листа-відповіді уповноваженому працівнику в приміщення Комітету з проставленням відповідної позначки про отримання. Однак черговий охоронець в приміщенні Комітету повідомив, що кореспонденція, яка надходить на адресу Комітету (нарочним), приймається виключно через поштову скриньку, встановлену в приміщенні Комітету, та будь-які позначки про це не проставляються (підтверджено працівником канцелярії під час спілкування внутрішнім телефоном за номером канцелярії), тому працівник Товариства був вимушений залишити лист у поштовій скриньці Комітету без отримання підтвердження;
- тобто, ТОВ "Сокар Енерджі Україна" не надало підтвердних документів про надходження листа від 26.07.2021 № 365 до Комітету;
- у Комітеті проведено перевірку надходження та реєстрації листа Товариства від 26.07.2021 №365;
- за результатами перевірки встановлено, що лист Товариства від 26.07.2021 №365 до Комітету не надходив і в системі електронного документообігу АМК АСКОД (далі - СЕД АСКОД) не зареєстрований;
- тобто, відповідь на Вимогу ТОВ "Сокар Енерджі Україна" надало після закінчення строку, встановленого для надання інформації;
- отже, дії Товариства, у вигляді неподання інформації Комітету на вимогу державного уповноваженого АМК від 12.07.2021 №128-29/01-10410 у встановлений ним строк, становлять порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачено у пункті 13 статті 50 Закону №2210;
- Комітет у пункті 38 розділу 8 Рішенні АМК встановив, що дохід (виручка) ТОВ "Сокар Енерджі Україна" від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2021 рік становить 5 996 586 000,00 грн;
- згідно з Рішенням АМК на позивача накладено штраф у розмірі 239 863, 00 грн, тобто розмір штрафу не перевищує одного відсотка доходу (виручки) позивача від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2020 рік.
5.3. Звертаючись до суду з позовом позивач зазначає про те, що у відповідь на вимогу Комітету представник ТОВ "Сокар Енерджі Україна" 26.07.2021 особисто прибув у приміщення АМК з листом від 26.07.2021 №365, який залишив у поштовій скриньці, що встановлена у приміщенні АМК. Зокрема, з огляду на те, що черговим охоронцем представника Товариства було повідомлено, що кореспонденція, яка находить до Комітету, приймається виключно через зазначену скриню.
5.4. Судами додатково з`ясовано й зазначено, зокрема, таке:
- відповідно до службової записки від 24.01.2022 №128-100/514 в.о. директора департаменту досліджень і розслідувань ринків ПЕК та ЖКГ звернувся до департаменту документообігу та організаційної роботи з питанням про надання інформації про надходження до Комітету листа ТОВ "Сокар Енерджі Україна" від 26.07.2021 №365 та реєстрації даного листа в системі СЕД АСКОД;
- згідно зі змістом службової записки від 25.01.2022 №128-100/537 начальник загального відділу департаменту документообігу та організаційної роботи у відповідь на службову записку від 24.01.2022 №128-100/514 повідомив про відсутність надходження та реєстрації листа ТОВ "Сокар Енерджі Україна" від 26.07.2021 №365;
- відповідно до абзаців 242-244 Інструкції з діловодства в апараті АМК, затвердженої наказом Голови АМК від 15.02.2019 №17-ОД "Про затвердження інструкції з діловодства в апараті Антимонопольного комітету України" у редакції чинній на момент вчинення правопорушення, усі документи, що надходять до Комітету приймаються централізовано службою діловодства, крім скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та документів, пов`язаних з ними.
- доставка документів до Комітету здійснюється з використанням засобів поштового зв`язку, електронної пошти Комітету, фельд`єгерською і кур`єрською службою, через СЕД АСКОД, СЕВ ОВВ, Портал державної допомоги, Єдину систему електронних публічних закупівель Прозорро та через скриньки для кореспонденції Комітету та для кореспонденції щодо публічних закупівель, встановлених на першому поверсі адміністративного будинку Комітету;
- зі скриньки для кореспонденції Комітету кореспонденція виймається протягом робочого дня працівниками служби діловодства, а зі скриньки для кореспонденції щодо публічних закупівель працівниками підрозділу оскарження публічних закупівель;
- виймання кореспонденції зі скриньок та одержання її від кореспондентів працівниками інших структурних підрозділів Комітету категорично забороняється.
6. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
6.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
6.2. Імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
7.1. Причиною спору в даній справі стало питання про наявність або відсутність підстав для визнання недійсним Рішення АМК.
7.2. Відповідно до частини першої статті 59 Закону №2210 підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
7.3. Як вбачається із з`ясованого попередніми судовими інстанціями змісту Рішення АМК, згідно з ним дії Товариства були кваліфіковані за ознаками пункту 13 статті 50 Закону №2210, відповідно до якого порушення законодавства про захист економічної конкуренції пункту 13 статті 50 Закону № 2210 є неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.
7.4. Предметом касаційного оскарження є судові рішення попередніх інстанцій у справі №910/1570/23, якими відмовлено Товариству у задоволенні позову про визнання недійсним Рішення АМК.
7.5. В обґрунтування підстав касаційного оскарження Товариство, із посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: щодо "правомірності та законності прийняття державними органами вхідної кореспонденції через скриньки для кореспонденції, при цьому забезпечивши її засобами запобігання несанкціонованому доступу та засобами збереження кореспонденції, що вкинута в таку скриньку".
7.6. Стосовно наведеного Верховний Суд зазначає таке.
7.7. У розгляді даного спору Суд зазначає про те, що в силу приписів статей 3, 6, 7, 16, 22, 221 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" та статті 1 Закону №2210 Комітет у межах наданих йому повноважень має право витребувати необхідну для розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції іншими суб`єктами господарювання, а суб`єкт господарювання, у свою чергу, зобов`язаний надати достовірну та повну інформацію у встановлений строк (наведена позиція Верховного Суду є сталою та послідовною і узгоджується з висновком щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеним, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 зі справи №922/2274/17, від 19.06.2018 зі справи №917/1410/17, від 16.01.2020 зі справи №922/1203/19, від 28.01.2021 зі справи №910/9166/19, від 30.11.2021 зі справи №904/4203/20, від 09.03.2023 зі справи №910/1546/22, від 09.05.2023 зі справи №910/2852/22).
7.8. Колегія суддів також зазначає, що Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що законодавство про захист економічної конкуренції не містить вичерпного переліку випадків, за яких органи АМК мають право витребувати інформацію у суб`єктів господарювання та інших осіб. Так, інформація може бути витребувана як під час розгляду заяв, так і під час розгляду справ, а також в інших випадках, передбачених Законом.
7.9. Верховний Суд послідовно викладав правову позицію щодо того, що саме орган АМК визначає форму, спосіб та строк надання інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції (постанови Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №915/827/18, від 01.08.2019 у справі №910/15697/18, від 21.11.2019 у справі №908/24/19, від 16.01.2020 у справі №910/12392/18, від 23.01.2020 у справі №922/1124/18, від 23.01.2020 у справі №910/13204/18 ).
7.10. Суд також виходить з того, що законодавство про захист економічної конкуренції не наділяє суб`єкта господарювання правом на власний розсуд вирішувати питання щодо форми, способу та доцільності витребування органом АМК інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції. Близька за змістом правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №915/827/18, від 04.07.2019 у справі №910/13461/18, від 01.08.2019 у справі №910/15697/18, від 07.08.2019 у справі №910/13460/18, від 07.08.2019 у справі №910/13472/18, від 26.09.2019 у справі №910/12393/18.
7.11. Пункт 13 статті 50 Закону №2210 визначає порушенням законодавства про захист економічної конкуренції неподання інформації АМК, його територіальному відділенню у встановлені органами АМК, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.
7.12. Судами попередніх інстанцій у справі встановлено, що АМК з метою вживання заходів державного контролю з виявлення порушень законодавства про захист економічної конкуренції в частині контролю за концентраціями та узгодженими діями суб`єктів згідно зі статтею 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" та статтею 4 Закону №2210 направив Товариству Вимогу про надання інформації щодо зазначеного в засобах масової інформації повідомлення про придбання компанією "Сокар" мережі АЗС "Глуско".