ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2024 року
м. Київ
cправа № 922/1130/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В. А. - головуючого, Берднік І. С., Міщенка І.С.,
секретар судового засідання - Дерлі І. І.
за участю представників учасників:
Офісу ГП - Колодяжна А.В.,
відповідача 1- не з`явився,
відповідача 2 - не з`явився,
відповідача 3 - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 (у складі колегії суддів: Мартюхіна Н.О. (головуючий), Бородіна Л.І., Плахов О.В.)
та рішення Господарського суду Харківської області від 01.08.2023 (суддя Добреля Н.С.)
за позовом Керівника Богодухівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Богодухівської міської ради Харківської області
до:
1. Головного управління Держгеокадастру у Харківській області,
2. ОСОБА_1,
3. Фермерського господарства "Сластін"
про визнання наказу незаконним, визнання недійсним договору, скасування реєстрації та повернення ділянки,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Керівник Богодухівської окружної прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Богодухівської міської ради Харківської області (далі - Позивач, Рада) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі - Відповідач 1, ГУ Держгеокадастр у Харківській області), ОСОБА_1 (далі - Відповідач 2), фермерського господарства "Сластін" (далі - Відповідач 3, ФГ "Сластін") в якій просив суд:
1) визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 07.03.2017 №2997-СГ про надання в оренду земельних ділянок ОСОБА_1,
2) визнати недійсним договір оренди землі від 18.12.2017, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1, щодо оренди земельної ділянки площею 16,0000 га, кадастровий номер 6320882000:02:002:0430,
3) скасувати рішення про державну реєстрацію від 26.12.2017 року №38944861, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право оренди №24139693 від 19.12.2017 року про реєстрацію права оренди на земельну ділянку (кадастровий номер 6320882000:02:002:0430) за ОСОБА_1 ; зобов`язати ОСОБА_1,
4) повернути земельну ділянку (кадастровий номер 6320882000:02:002:0430), площею 16,0000 га, вартістю 259376,17 грн., яка розташована за межами населених пунктів колишньої Дмитрівської сільської ради на території Богодухівського району державі в особі Богодухівської міської ради Харківської області.
1.2. В обґрунтування позовних вимог Прокурор посилався на те, що оскаржуваний наказ прийнято з порушенням вимог статей 116, 118, 121, 123, 134 Земельного кодексу України, статей 7, 12 Закону України "Про фермерське господарство", оскільки ОСОБА_1 вже отримувала від Головного управління Держгеокадастру у Харківській області земельну ділянку для ведення фермерського господарства, а отже надання в оренду наступної земельної ділянки повинно було проведено за встановленою процедурою земельних торгів (аукціону).
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.08.2023 в позові відмовлено повністю.
2.2. Приймаючи вказане рішення, господарський суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 у 2014 році вже реалізувала своє право на безоплатне отримання земельної ділянки (поза конкурсом) для ведення фермерського господарства, а тому не мала правомірних (справедливих) сподівань на отримання землі в оренду поза конкурсом, шляхом повторного звернення у 2016 році для отримання земельних ділянок у спрощеному порядку. Відповідачами не спростовано доводів Прокурора про отримання у користування іншої земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності за спрощеною процедурою. Відтак отримання Відповідачем 2 в подальшому на позаконкурсній основі спірної земельної ділянки (кадастровий номер 6320882000:02:002:0430) суперечить вимогам законодавства, оскільки повторне звернення у 2016 році щодо надання земельної ділянки мало б відбутись на конкурентних засадах через участь у торгах (аукціоні). На цій підставі Господарський суд Харківської області дійшов висновку, що спірна земельна ділянка (кадастровий номер 6320882000:02:002:0430) передана ОСОБА_1 з порушенням вимог статей 116, 118, 121, 123, 134 Земельного кодексу України, статей 7, 12 Закону України "Про фермерське господарство", що є підставою для визнання спірного договору оренди недійсним.
Разом з тим, місцевий суд встановив, що державну реєстрацію спірної земельної ділянки за розробленим ОСОБА_1 проектом землеустрою щодо відведення земельних ділянок було проведено 24.01.2017, оскаржуваний наказ був прийнятий 07.03.2017, державну реєстрацію права оренди спірної земельної ділянки Відповідача 2 здійснено також у 2017 році, натомість Прокурор вперше звернувся до Богодухівського районного суду Харківської області з аналогічними позовними вимогами лише в 2021 році, тобто вже з пропуском строку позовної давності щодо заявлених позовних вимог. Розглянувши доводи прокурора відносно поважності причини пропуску строку на звернення до суду та його поновлення, суд першої інстанції визнав їх необґрунтованими. Окрім того, місцевим господарським судом було задоволено клопотання Відповідачів про застосування позовної давності та саме з цих підстав відмовлено у задоволенні позову в частині вимог Прокурора про визнання недійсним договору оренди та скасування рішення про державну реєстрацію.
2.3. Щодо позовної вимоги про зобов`язання Відповідача 2 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 6320882000:02:002:0430 Позивачеві, місцевим судом зазначено, що вимога про зобов`язання повернути земельну ділянку з кадастровим номером 6320882000:02:002:0430 Богодухівській міській раді повинна була пред`явлена Прокурором до Відповідача 3 - ФГ "Сластін" як теперішнього землекористувача, а не до Відповідача 2, якій така земельна ділянка надавалася. Враховуючи, що позовну вимогу щодо повернення земельної ділянки Прокурором було пред`явлено до фізичної особи, а не до ФГ "Сластін" як теперішнього землекористувача, та приймаючи до уваги те, що місцевим господарським судом було застосовано строк позовної давності до вимог про визнання недійсним договору, суд також дійшов висновку, що зазначені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
2.4. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 апеляційну скаргу заступника керівника обласної прокуратури частково задоволено. Рішення Господарського суду Харківської області від 01.08.2023 у справі №922/1130/23 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору оренди землі від 18.12.2017, укладеного між ГУ Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1, щодо оренди земельної ділянки площею 16,0000 га, кадастровий номер 6320882000:02:002:0430, змінено та викладено його мотивувальну частину в редакції постанови Східного апеляційного господарського суду. В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 01.08.2023 у справі №922/1130/23 - залишено без змін.
2.5. Змінивши мотивувальну частину рішення Господарського суду Харківської області від 01.08.2023 у справі №922/1130/23, суд апеляційної інстанції виходив з того, що спірний договір оренди землі від 18.12.2017 був укладений між Відповідачами без дотримання конкурентних засад за відсутності для цього підстав, визначених частиною 2 статті 134 ЗК України, тобто був спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою державної власності, а отже, такий договір згідно з частинами 1 та 2 статті 228 Цивільного кодексу України є нікчемним.
2.6. Колегія апеляційного суду вважала, що господарський суд першої інстанції, надавши правову кваліфікацію спірним правовідносинам, з урахуванням предмета та підстав позову, дійшла висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору оренди землі від 18.12.2017, укладеного між ГУ Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 щодо оренди земельної ділянки площею 16,0000 га, кадастровий номер 6320882000:02:002:0430, проте помилково виходив з інших мотивів (пропуску прокурором передбаченого законом строку позовної давності і відсутності поважності причин пропуску), оскільки даний позов є за своєю суттю негаторним, у зв`язку з чим оскаржуване рішення необхідно змінити у вказаній частині, виклавши його мотивувальну частину в редакції постанови Східного апеляційного господарського суду.
2.7. Також, колегія апеляційного суду погодилась із висновком суду першої інстанції, що позовна вимога Прокурора про повернення спірної земельної ділянки повинна пред`являтись не до фізичної особи ОСОБА_1, а до ФГ "Сластін" - як теперішнього землекористувача.
3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі Прокурор просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 та рішення Господарського суду Харківської області від 01.08.2023 у справі №922/1130/23 в частині відмови у задоволені позову про визнання недійсним договору оренди землі від 18.12.2017, ухваленого між ГУ Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1, щодо оренди земельної ділянки площею 16,0000 га, кадастровий номер 6320882000:02:002:0430 та про зобов`язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку, кадастровий номер 6320882000:02:002:0430, площею 16,0000 га, вартістю 2 593 796, 17 грн., яка розташована за межами населених пунктів колишньої Дмитрівської сільської ради на території Богодухівського району державі в особі Богодухівської міської ради Харківської області. Ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги Прокурора задовольнити.
Визнати недійсним договір оренди землі від 18.12.2017, укладений між ГУ Держгеокадстром у Харківській області та ОСОБА_1, щодо оренди земельної ділянки площею 16,0000 га, кадастровий номер 6320882000:02:002:0430 та зобов`язати ОСОБА_1 повернути вказану вище земельну ділянку державі в особі Богодухівської міської ради Харківської області.
В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 01.08.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 у справі №922/1130/23 залишити без змін.
3.2. На обґрунтування касаційної скарги Прокурор посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права (статті 131 Конституції України, статті 23 Закону України " Про прокуратуру", статей 123, 124, 134 Земельного кодексу України, статей 1, 7, 8, 12 Закону України "Про фермерське господарство", статей 256, 257, 261, 267, 391 Цивільного кодексу України) та процесуального ( статей 4, 11, 13, 14, 73, 74, 76-79, 86, частини 1 та пунктів 4, 5, частини 3 статті 162, частини 1 статей 236, 237 Господарського процесуального кодексу України) та неврахування висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду.
3.3. У відзивах на касаційну скаргу Головне управління Держгеокадастру у Харківський області та ФГ "Сластін" просили відмовити в її задоволенні, а постанову Східного апеляційного господарського суду - залишити без змін.
4. Обставини, встановлені судами
4.1. Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, Наказом Головного управління Держземагенства у Харківській області "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" від 02.02.2014 №183-СГ надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів Дмитрівської сільської ради Богодухівського району Харківської області; орієнтовний розмір земельних ділянок 20,0000 га.
4.2. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду" від 12.08.2015 №961-СГ, зокрема, надано ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку, розташовану за межами населених пунктів Дмитрівської сільської ради на території Богодухівського району Харківської області, з кадастровим номером 6320882000:03:003:0387, площею 20,0000 га із земель запасу сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля) державної власності для ведення фермерського господарства, строком на 49 років.
4.3. На підставі вищезазначеного наказу між Головним управлінням як орендодавцем Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 як орендарем був укладений Договір оренди землі від 18.08.2015. Державна реєстрація права оренди була проведена 20.08.2015 номер запису 10900236.
4.4. У подальшому, наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" від 01.04.2016 №2506-СГ надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Дмитрівської сільської ради Богодухівського району Харківської області; орієнтовний розмір земельної ділянки 16,0000 га із цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства.
4.5. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду" від 07.03.2017 №2997-СГ (далі - Наказ), зокрема, затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Дмитрівської сільської ради Богодухівського району Харківської області. Надано ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку площею 16,0000 га, в тому числі рілля площею 16,0000 га, (кадастровий номер 6320882000:02:002:0430) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Дмитрівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, строком на 7 років.
4.6. Між Головним управління Держгеокадастру у Харківській області (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) був укладений Договір оренди землі від 18.12.2017 (далі - Договір оренди). Згідно з його умовами орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку державної власності площею 16,0000 га (кадастровий номер 6320882000:02:002:0430) сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Дмитрівської сільської ради Богодухівського району Харківської області. Строк дії Договору оренди становить 7 років.
4.7. Право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 6320882000:02:002:0430 було зареєстровано 19.12.2017 за №24139693, про що свідчить інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.03.2023 №325755626.
4.8. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" від 15.12.2020 №42-ОТГ передано в комунальну власність Богодухівської територіальної громади, в особі Богодухівської міської ради, 941 земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 4.993,4776 га, які розташовані за межами населених пунктів Богодухівської міської ради на території Богодухівського району Харківської області.
4.9. Рішенням Богодухівської міської ради Харківської області VII сесії VIII скликання "Про прийняття земельних ділянок державної власності у комунальну власність" від 26.03.2021 №487-VIII прийнято Богодухівською міською радою Богодухівського району Харківської області земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 4.979,0768 га у комунальну власність Богодухівської міської ради, які розташовані за межами населених пунктів Богодухівської міської ради Богодухівського району Харківської області.
4.10. Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 16.02.2023 у справі №613/701/21 закрито провадження у справі за позовом керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Богодухівської міської ради Харківської області до ОСОБА_1, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, третя особа: Фермерське господарство "Сластін", про визнання наказу незаконним, договору оренди землі недійсним, скасування їх реєстрації та повернення земельних ділянок та роз`яснено позивачу, що розгляд таких спорів відноситься до юрисдикції господарських судів.
4.11. Підставою звернення до господарського суду, за доводами Прокурор було те, що право на пільгове отримання земельної ділянки державної форми власності для створення фермерського господарства громадянин може використати лише один раз, а додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримувати на конкурентних засадах через участь у торгах (аукціоні). Однак, ОСОБА_1 на момент прийняття оскаржуваного наказу ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 07.03.2017 №2997-СГ вже реалізувала своє право на пільгове отримання земельної ділянки державної власності у користування для ведення фермерського господарства, отримавши в 2015 році в тимчасове користування земельну ділянку з кадастровим номером 6320882000:03:003:0387, площею 20,0000 га.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, присутнього у судовому засіданні Прокурора, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзивах на неї доводи, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
5.2. Як вбачається із вимог касаційної скарги, Прокурор просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 та рішення Господарського суду Харківської області від 01.08.2023 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки і зобов`язання повернути земельну ділянку, у цій частині ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, а в іншій частини вказані рішення залишити без змін.
5.3. Перевіряючи доводи Прокурора щодо визнання недійсним договору оренди землі від 18.12.2017, колегія суддів виходить з такого.
5.4. Так, статтею 22 Земельного кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
Відповідно до статті 31 Земельного кодексу України землі фермерського господарства можуть складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).
Частинами першою та другою статті 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.
Згідно зі статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статті 122 Земельного кодексу України, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частиною другою та третьою статті 134 Земельного кодексу України.
Відповідно до частин другої та третьої статті 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах), зокрема, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.
Проте, на момент укладення Договору в силу законодавчих змін Земельний кодекс України вже унеможливлював позаконкурсне набуття землі для ведення фермерського господарства.
Частинами другою та третьою статті 123 та частинами другою та третьою статті 134 Земельного кодексу України встановлено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, статтею 123 Земельного кодексу України врегульований загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняє компетентним органам вимагати не передбачені цією статтею матеріали та документи; установлює загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу.
5.5. Окрім того, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням фермерських господарств, регулюються, крім Земельного кодексу України, також Законом України "Про фермерське господарство" від 19.06.2003 №973-IV (надалі - Закон №973-IV) та іншими нормативно-правовими актами України (стаття 2 цього Закону).
У спірних правовідносинах Закон №973-IV є спеціальним нормативно-правовим актом, а Земельний кодекс України - загальним (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 24.04.2019 у справі №525/1225/15-ц).
Частинами першою та другою статті 1 Закону України "Про фермерське господарство" (в редакції, чинній станом на момент прийняття Відповідачем 1 оскаржуваного наказу та укладення спірного договору) визначено, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.
Статтею 8 Закону №973-IV встановлено, що після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.
5.6. Таким чином, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства
За умовами статті 5 Закону України "Про фермерське господарство" право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації.
Згідно зі статті 7 Закону України "Про фермерське господарство" (в редакції, чинній на момент подання Відповідачем заяви) для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради. У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі. Перелік документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики. Заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону. Земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності. У разі відмови органів державної влади та органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення фермерського господарства питання вирішується судом.
Таким чином, спеціальний Закон України "Про фермерське господарство" визначає обов`язкові вимоги до змісту заяви про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, які відрізняються від загальних вимог, передбачених статті 123 Земельного кодексу України до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Зокрема, у заяві про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства потрібно зазначити не лише бажаний розмір і місце розташування ділянки, але й обґрунтувати розміри земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства.
Зазначені вимоги відповідають загальним принципам земельного законодавства (стаття 5 Земельного кодексу України) та меті регулювання земельних відносин у сфері діяльності фермерських господарств, яка полягає у створенні умов для реалізації ініціативи громадян щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також для забезпечення раціонального використання й охорони земель фермерських господарств, правового та соціального захисту фермерів України (преамбула Закону України "Про фермерське господарство").
При вирішенні спору про правомірність надання та використання земельної ділянки для ведення фермерського господарства застосуванню підлягає порядок, визначений статтею 7 Закону України "Про фермерське господарство" як спеціального щодо до статті 123 Земельного кодексу України.