УХВАЛА
18 січня 2024 року
м. Київ
Справа № 640/28815/21
Провадження № 11-203за23
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.
перевірила касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року та постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі - ГУ ПФУ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, і
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправною відмову ГУ ПФУ в переведенні його на державну (основну) пенсію по інвалідності відповідно до частини третьої статті 59 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-XII) згідно з висновками Конституційного Суду України, викладеними у рішенні від 25 квітня 2019 року № 1-р (П)/2019 у справі № 3-14/20П (402/19,1737/19), а також у її перерахунку;
- зобов`язати ГУ ПФУ провести позивачу з 25 квітня 2019 року перерахунок та обчислення державної (основної) пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року (5 х 4 173,00 = 20 865,00) у відповідності до положень частини третьої статті 59 Закону № 796-XII згідно із висновками Конституційного Суду України, викладеними у рішенні від 25 квітня 2019 року №1-р (ІІ)/2019 у справі №3-14/2011 (402/19,1737/19);
- зобов`язати ГУ ПФУ провести донарахування і виплату раніше недоплаченої позивачу як інваліду війни державної основної пенсії по інвалідності у відповідності до вимог частини третьої статті 59 Закону № 796-XII, починаючи з 26 квітня 2019 року, та перевести його на державну пенсію згідно із вимогами частини третьої статті 59 Закону № 796-XII.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що відповідач виплачує йому пенсію у меншому розмірі, ніж це передбачено Конституцією України, Законом № 796-XII та Законом України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ), оскільки після прийняття Конституційним Судом України рішення від 25 квітня 2019 року №1-р(ІІ)/2019 у нього виникло право на отримання пенсії обчисленої, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року згідно із вимогами частини третьої статті 59 Закону № 796-XII, у зв`язку із чим ГУ ПФУ було зобов`язано автоматично здійснити перерахунок та виплату належних йому коштів як особі з інвалідністю ІІІ групи, яка настала внаслідок війни.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 02 лютого 2022 року позовні вимоги задовольнив частково. Визнав протиправною відмову ГУ ПФУ в переведенні ОСОБА_1 на пенсію по інвалідності відповідно до Закону № 796-XI та в перерахунку пенсії відповідно до частини третьої статті 59 Закону № 796-XII. Зобов`язав ГУ ПФУ перевести ОСОБА_1 з 20 липня 2021 року за його заявою на пенсію по інвалідності відповідно до Закону № 796-XII. Зобов`язав ГУ ПФУ провести ОСОБА_1 з 20 липня 2021 року перерахунок та обчислення пенсії по інвалідності, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону № 796-XII та здійснити виплату перерахованої ОСОБА_1 пенсії, починаючи з 20 липня 2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
У решті позовних вимог відмовив.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 30 вересня 2022 року рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове - про відмову у задоволенні позовних вимог.
ОСОБА_1 не погодився з рішенням суду апеляційної інстанції і звернулося до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду постановою від 23 березня 2023 року постанову Шостого апеляційного адміністративного суду залишив без змін.
ОСОБА_1 не погодився з рішенням суду касаційної інстанції і надіслав на адресу Великої Палати Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду касаційної інстанції.
Прохання мотивує тим, що касаційний суд постановив судове рішення на підставі неповно досліджених усіх суттєвих обставин справи, необхідних для постановлення об`єктивного та законного рішення.
Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дає вичерпний перелік підстав перегляду судових рішень Великою Палатою Верховного Суду.
Відповідно до частини третьої статті 23 цього Кодексу у випадках, визначених цим Кодексом, Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку як суд апеляційної інстанції судові рішення у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції.
Частиною четвертою статті 22 КАС України визначено, що Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.
Згідно з частиною третьою статті 292 КАС України Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.
Відповідно до статті 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.