УХВАЛА
10 січня 2024 року
м. Київ
справа № 127/20212/22
провадження № 13-3зво24
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19,
розглянула заяву ОСОБА_20 про перегляд ухвал Вінницького міського суду Вінницької області від 14 листопада 2022 року та Вінницького апеляційного суду від 08 лютого 2023 року за виключними обставинами і
встановила:
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14 листопада 2022 року, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного суду від 08 лютого 2023 року, відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_20 до довічного позбавлення волі про надання йому короткострокового виїзду, оскільки законодавством України не передбачено можливість надання виїзду особам, які засудженні до покарання у виді довічного позбавлення волі та відбувають покарання в установах суворого режиму, з огляду на положення ст. 111 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі - КВК України).
У заяві, яка надійшла до Великої ПалатиВерховного Суду, ОСОБА_20 порушує питання про скасування вищевказаних постановлених щодо нього рішень за виключними обставинами на підставі п. 1 ч. 3 ст. 459 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).
Виключною обставиною заявник вважає рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2023 року № 11-рп(ІІ)/2023 у справі за його конституційною скаргою щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих приписів ч. 1 ст. 111 КВК України (щодо особистого і сімейного життя особи, засудженої до довічного позбавлення волі).
Перевіривши наведені у заяві доводи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що у прийнятті заяви ОСОБА_20 для подальшого відкриття провадженняза виключними обставинами необхідно відмовити.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 459 КПК України виключною обставиною визнається встановлена Конституційним Судом України неконституційність, конституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи.
Рішенням від 20 грудня 2023 року № 11-рп(ІІ)/2023 Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі приписи ч. 1 ст. 111 КВК України в тім, що вони унеможливлюють застосування до засуджених до довічного позбавлення волі осіб короткочасних виїздів за межі колонії на території України у зв`язку з такою винятковою особистою обставиною, як смерть або тяжка хвороба близького родича, що загрожує життю хворого. Крім того, цим же рішенням визнано, що вищевказані приписи, які визнані неконституційними, утрачають чинність через три місяці з дня ухвалення цього Рішення, протягом яких, Верховну Раду України зобов`язано привести нормативне регулювання, установлене окремими приписами ч. 1 ст. 111 КВК України, у відповідність до Конституції України та вказаного Рішення.