ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2024 року
м. Київ
справа № 722/594/22
провадження № 51-3186 кмо 22
Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів: суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
ОСОБА_4, ОСОБА_5,
ОСОБА_6, ОСОБА_7,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_8,
прокурора ОСОБА_9,
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_10 на вирок Чернівецького апеляційного суду від 14 липня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022262140000019, за обвинуваченням
ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, на підставі ст. 89 КК України такого, що не має судимості,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 3, 4 ст. 185 КК України.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Сокирянського районного суду Чернівецької області від 25 травня 2022 року ОСОБА_11 засуджено:
- за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;
- ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_11 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_11 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_11 змінено запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт та звільнено його з-під варти в залі суду негайно.
Вирішено питання щодо речових доказів, судових витрат у провадженні та скасовано арешт на майно.
Вироком Чернівецького апеляційного суду від 14 липня 2022 року вирок місцевого суду в частині призначеного покарання скасовано та ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_11 призначено покарання :
- за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки;
- ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_11 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
ОСОБА_11 взято під варту в залі суду негайно.
Згідно з ч. 5 ст. 72 КК України у строк покарання зараховано період попереднього ув`язнення з 21 березня 2022 року по 25 травня 2022 року з розрахунку день за день.
Строк відбуття покарання постановлено рахувати з 14 липня 2022 року.
У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
За вироком суду ОСОБА_11 визнано винуватим у тому, що він 08 лютого 2022 року приблизно о 23:00 год. умисно, таємно, шляхом проникнення до сарайних приміщень будинку АДРЕСА_2 викрав майно ОСОБА_12 на загальну суму 4781,30 грн.
Він же 08 березня 2022 року приблизно о 23:00 год. умисно, повторно, таємно, в умовах воєнного стану, шляхом проникнення до гаража за адресою: АДРЕСА_3, викрав бензопилу марки "Stihl" вартістю 2533,30 грн, чим завдав потерпілому ОСОБА_13 матеріальної шкоди на вказану суму.
Також ОСОБА_11 09 березня 2022 року приблизно о 23:00 год. умисно, таємно, повторно, в умовах воєнного стану, шляхом проникнення до сарайного приміщення будинку АДРЕСА_3 викрав 11 упаковок ламінату вартістю 6453,33 грн. та мотокосу вартістю 1354,27 грн., спричинивши потерпілому ОСОБА_13 матеріальну шкоду на загальну суму 7807,60 грн.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного засудженому покарання ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та його особі внаслідок суворості, просить змінити вирок апеляційного суду, на підставі положень ст. 69 КК України пом`якшити ОСОБА_11 покарання за частинами 3, 4 ст.185 КК України та за сукупністю злочинів визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
Зазначає, що апеляційний суд не повною мірою врахував дані про особу ОСОБА_11, який визнав повністю вину у вчиненому, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочинів, повністю відшкодував шкоду потерпілим, вчинив злочини внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, те, що на його утриманні перебуває двоє малолітніх дітей. Крім того, суд залишив поза увагою позитивну характеристику з установи попереднього ув`язнення, а також відсутність претензій з боку потерпілих.
Вказує на невідповідність вироку апеляційного суду вимогам ст. 370 КПК України через необґрунтованість та невмотивованість.
Підстави розгляду кримінального провадження об`єднаною палатою
Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 26 вересня 2023 року матеріали провадження за вказаною касаційною скаргою захисника на підставі ч. 2 ст. 434-1 КПК України передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду (далі - об`єднана палата ККС).
Таке рішення колегія суддів прийняла у зв`язку з тим, що вважала за необхідне відступити від правових позицій, висловлених у практиці Касаційного кримінального суду (далі - ККС) щодо застосування ч. 4 ст. 185 КК України за кваліфікуючою ознакою "вчинення злочину в умовах воєнного або надзвичайного стану".
Так, у своєму рішенні колегія суддів проаналізувала практику ККС і зазначила, що відповідно до правової позиції щодо оцінки крадіжки, вчиненої в умовах воєнного стану (ч. 4 ст. 185 КК України), яку висловив ККС в ухвалі від 17 січня 2023 року (справа № 404/3367/22), кваліфікуюча ознака "вчинення злочину в умовах воєнного стану" не є тотожним поняттям до обставин вчинення злочину з використанням умов воєнного стану. Аналогічну позицію висловлено в ухвалах від 23 листопада 2022 року (справа № 466/1973/22), від 05 грудня 2022 року (справа № 175/965/22), від 31 липня 2023 року (справа № 369/9491/22), від 8 серпня 2023 року (справа №759/1736/23), від 01 вересня 2023 року (справа № 643/2261/23), від 08 вересня2023 року (справа № 725/585/23), а також у постановах від 02 березня 2023 року (справа № 477/378/22) та від 30 серпня 2023 року (справа № 629/1724/22), у яких ККС, переглядаючи судові рішення щодо осіб, засуджених за різні злочини з кваліфікуючою ознакою "вчинення злочину в умовах воєнного стану", не ставив під сумнів правильності кваліфікації дій винних осіб за цією кваліфікуючою ознакою.
Натомість колегія суддів Першої судової палати в ухвалі про передачу цього провадження на розгляд об`єднаної палати ККС має іншу позицію, протилежну тій, що викладена у зазначених вище судових рішеннях, та вважає, що кваліфікуюча ознака "в умовах воєнного або надзвичайного стану" у частинах четвертих статей 185 - 187, 189 та 191 КК України має однакову правову природу з обтяжуючою обставиною, зазначеною в п. 11 ч. 1 ст. 67 КК України: "вчинення злочину з використанням умов воєнного чи надзвичайного стану, інших надзвичайних подій".
Крім того, колегія суддів вважає, що тлумачення ознаки "в умовах воєнного стану або надзвичайного стану" без урахування того, чи були використані такі умови для вчинення злочину, порушує принцип індивідуалізації покарання, визначений ч. 2 ст. 61 Конституції України.
З огляду на викладене, виходячи з необхідності забезпечення додержання принципу правової (юридичної) визначеності, є передбачені законом підстави для здійснення касаційного розгляду цього провадження об`єднаною палатою ККС.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_9 у судовому засіданні висловився про безпідставність доводів, наведених у касаційній скарзі сторони захисту, та вважав, що вона не підлягає до задоволення.
Мотиви Суду
У цьому кримінальному провадженні підлягає вирішенню об`єднаною палатою ККС питання, яке полягає в розумінні змісту особливо кваліфікуючої ознаки крадіжки - її вчинення "в умовах воєнного або надзвичайного стану" (ч. 4 ст.185 КК України).
Щодо застосування ч. 4 ст. 185 КК України за кваліфікуючою ознакою "вчинення злочину в умовах воєнного або надзвичайного стану"
Верховна Рада України 03 березня 2022 року прийняла Закон України № 2117-IX "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство" (далі - Закон № 2117-IX), яким внесла зміни до частини четвертої статей 185-187, 189 та 191 КК України однакового змісту: їх доповнено кваліфікуючою ознакою вчинення злочинів "в умовах воєнного або надзвичайного стану".
Із 07 березня 2022 року (після набрання чинності Законом № 2117-IX) вчинення крадіжки в умовах воєнного стану кваліфікується за ч. 4 ст. 185 КК України.
Вчинення крадіжки в умовах воєнного стану законодавець врахував як чинник, який суттєво підвищує суспільну небезпеку, будь-якої крадіжки, вчиненої в умовах воєнного стану, що обумовлює кваліфікацію вчиненого за відповідною частиною ст. 185 КК України.
ККС у своїх рішеннях, з якими не погоджується колегія суддів Першої судової палати, вирішував питання кримінально-правової оцінки крадіжки, вчиненої в умовах воєнного стану, та застосовував норму закону України про кримінальну відповідальність (ч. 4 ст. 185 КК України) з урахуванням тих змін, які внесені Законом № 2117-IX.
Так, в ухвалі від 17 січня 2023 року (справа № 404/3367/22) Суд погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що крадіжка була вчинена в умовах воєнного стану, тобто в період дії воєнного стану на території України, і підстав для перекваліфікації дій на ч. 1 ст. 185 КК України немає, оскільки вчинення злочину в умовах воєнного стану як кваліфікуюча ознака не є тотожним поняттям до обставин вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
Крім того, ККС зазначив, що вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного стану та з використанням умов воєнного стану по своїй суті є різними за кримінально правовим значенням поняттями. Оскільки норма закону України про кримінальну відповідальність (ч. 4 ст.185 КК України) передбачає саме ознаку "вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного стану", то кваліфікація дій як особливо кваліфікованого складу крадіжки є правильною.