Постанова
Іменем України
17 січня 2024 року
м. Київ
справа № 441/1159/21
провадження № 61-14938св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Гудима Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_3, ОСОБА_4,
третя особа - приватний нотаріус Городоцького районного нотаріального округу Львівської області Богаченко Оксана Іванівна,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_5, на постанову Львівського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року в складі колегії суддів: Левика Я. А., Крайник Н. П., Шандри М. М.,
Історія справи
Короткий зміст позову
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до малолітнього ОСОБА_2, в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - приватний нотаріус Городоцького районного нотаріального округу Львівської області Богаченко О. І., про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_6, який до дня смерті постійно проживав без реєстрації в АДРЕСА_1 . Оскільки заповіту щодо розпорядження спадковим майном за життя спадкодавець не склав, на момент його смерті спадкоємцями першої черги за законом були: діти спадкодавця - ОСОБА_1 (позивач), ОСОБА_7, малолітній ОСОБА_2, також дружина спадкодавця - ОСОБА_3 та мати спадкодавця ОСОБА_8
21 грудня 2020 року за зверненням ОСОБА_8 (матері спадкодавця) та ОСОБА_7 (сина спадкодавця) приватним нотаріусом Городоцького районного нотаріального округу Львівської області Богаченко О. І. було заведено спадкову справу № 66979618. При цьому ОСОБА_7 оформив відмову від своєї частки в користь ОСОБА_8, яка свідоцтва про право на спадщину за законом не отримувала, а ІНФОРМАЦІЯ_2 - померла.
Окрім внуків - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_7, інших родичів спадкоємців у ОСОБА_8 не було. Фактично малолітній ОСОБА_2 вважається таким, що прийняв спадщину. Про факт складання останньою заповіту також невідомо. З огляду на вказані обставини, зокрема смерть ОСОБА_8, єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_6 є малолітній ОСОБА_2 в інтересах якого діє його мати, як законний представник.
Станом на 03 червня 2021 року, спадкування майна, яке належало ОСОБА_6 не завершене, оскільки жодному із спадкоємців не видано свідоцтво про право на спадщину за законом. Так як ОСОБА_1 із малолітнім ОСОБА_2 та їх матір`ю ОСОБА_3 впродовж останніх декількох років постійно перебували на території Грецької Республіки, тобто поза межами території України, згодом були запроваджені карантинні обмеження в Україні та в тому числі в Грецькій республіці, позивач не мав змоги вчасно звернутись до нотаріуса для своєчасного прийняття спадщини.
Зрештою, коли таке стало можливим, на заяву про прийняття спадщини після смерті батька позивача ОСОБА_6 приватний нотаріус Богаченко О. І. повідомила про неможливість видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку із пропуском строку для прийняття спадщини. При цьому, позивач вважає, що причина пропуску ним визначеного законодавством строку є поважною, оскільки була велика відстань між місцем його постійного проживання і місцем знаходження спадкового майна та спадкодавця.
ОСОБА_1 просив:
визначити додатковий строк для подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини в порядку спадкування за законом після смерті його батька ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, у три місяці з дня вступу рішення в законну силу.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 01 липня 2022 року у складі судді: Яворської Н. І., позов ОСОБА_1 задоволено.
Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини в порядку спадкування за законом, після смерті його батька ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, у три місяці з дня вступу рішення в законну силу.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:
ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а його мати ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
згідно із офіційно перекладеними актовими записами про народження, ОСОБА_9 (спадкодавець) є батьком ОСОБА_10 (позивач), ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_4 та малолітнього ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_5 . Як вбачається з листа приватного нотаріуса Городоцького районного нотаріального округу Львівської області Богаченко О. І., позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропуском ним шестимісячного строку для прийняття спадщини. Із листа приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Богаченко О. І. від 24 червня 2021 року вбачається, що нею була заведена спадкова справа №161/2020 до майна померлого ОСОБА_6, проте жодних свідоцтв про право на спадщину видано не було. Як вбачається із матеріалів спадкової справи ОСОБА_8 зверталася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, та прийняла таку (а.с.42) проте 09 березня 2021 вона померла. У вказаних матеріалах також є заява ОСОБА_7, якою він відмовився на користь своєї баби ОСОБА_8 від належної йому після смерті батька ОСОБА_6, частки спадщини (а.с.45). В судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 підтвердив, що ОСОБА_1 (позивач) звертався з приводу спадкових прав, однак жив закордоном і були певні обмеження. Із заявою до нотаріуса могла звернутись ОСОБА_8
причина пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, після смерті спадкодавця ОСОБА_6 є поважною, оскільки він знаходився поза межами території України, а саме у Грецькій Республіці, де постійно проживав, з приводу подачі заяви був записаний на прийом у Посольство України, з незалежних від нього причин на певну дату, а отже не мав фізичної можливості вчасно звернутися до нотаріуса для оформлення спадщини. На підтвердження доводів позовної заяви позивач подав до суду довідку видану Організацією з працевлаштування Міністерства праці та соціальних питань Грецької республіки та її офіційний переклад від 21 травня 2021 року про те, що ОСОБА_1 проживає у АДРЕСА_2, а також значиться зареєстрованим в реєстрі безробітних Організації з 10 серпня 2019 року по 21 травня 2021 року. Згідно інформації від представника МЗС України №721/17-636-92 від 03 червня 2022 року, перевіркою архіву онлайн-реєстрації за 14 квітня 2021 року виявлено записи на консульський прийом у Посольстві громадянина ОСОБА_1, з питань посвідчення довіреності та засвідчення підпису на заяві про прийняття спадщини;
спадщина після смерті ОСОБА_6 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1, таким чином строк для прийняття спадщини, встановлений в статті 1270 ЦК України, закінчився 22 грудня 2020 року.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 22 серпня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Городоцького районного суду Львівської області від 01 липня 2022 року залишено без руху. Надано особі, що подала скаргу строк для усунення недоліків апеляційної скарги - десять днів з дня отримання копії даної ухвали. Вказано, що у випадку невиконання вимог ухвали у встановлений строк апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернена особі, яка її подала.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 13 лютого 2023 року клопотання ОСОБА_4 про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено та поновлено їй строк на апеляційне оскарження рішення Городоцького районного суду Львівської області від 01 липня 2022 року. Відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Городоцького районного суду Львівської області від 01 липня 2022 року. Зупинено дію рішення Городоцького районного суду Львівської області від 01 липня 2022 року.
Постановою Львівського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено, а рішення Городоцького районного суду Львівської області від 01 липня 2022 року скасовано та ухвалено у справі нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
відповідачами у справах про визначення додаткового строку для прийняття спадщини чи продовження строку на прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, а за їх відсутності - територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини;
спадщину після померлого ОСОБА_6 прийняли його мати ОСОБА_8 та його малолітній син ОСОБА_2 в силу свого малолітства. Із спадкової справи №83/2021 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 вбачається, що 12 березня 2021 року ОСОБА_4 звернулася до нотаріуса про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_8 . Окрім цього, із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 у передбачений законом строк також звернулися ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_13, ОСОБА_1 та ОСОБА_7 (заяви зареєстровані у нотаріуса 03 вересня 2021 року);
з урахуванням того, що спадщину після смерті ОСОБА_6 прийняли його мати ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітній син ОСОБА_2, а також на те, що ОСОБА_7 відмовився від своєї частки у спадщині на користь ОСОБА_8, однак такий подав заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8, слід вважати, що ОСОБА_7 повинен був бути залучений до участі у розгляді даної справи як співвідповідач, оскільки рішення у цій справі впливає на його права як спадкоємця ОСОБА_8, яка отримала спадщину після смерті ОСОБА_6 . Без залучення осіб, для яких таке рішення створює відповідні права та обов`язки, змінює правовідносини та призводить до нових наслідків, суд не міг вирішувати питання про задоволення позовних вимог, а тим більше задовольнити позовні вимоги, тобто давати оцінку підставам та предмету позову та виносити рішення по суті такого спору, оскільки без залучення належного (належних) відповідача (відповідачів, співвідповідачів), на права та обов`язки якого (яких) впливатиме таке судове рішення, що може бути залучений (залучені) виключно за заявою позивача, суд вирішувати питання про задоволення позову не в змозі. Вказане відповідає, також, і правовій позиції викладеній у постановах Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №183/2587/16, від 07 лютого 2023 року у справі № 456/1045/20, з подібними процесуальними правовідносинами, що повинні бути враховані, зокрема, і судом апеляційної інстанції при розгляді справи.
Аргументи учасників справи
19 жовтня 2023 року ОСОБА_1 через підсистему Електронний суд подав касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_5, на постанову Львівського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року, в якій просив:
скасувати постанову суду апеляційної інстанції;
залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
апеляційна скарга ОСОБА_4 подана 11 серпня 2022 року без долучення документів, що підтверджують сплату судового збору. Ухвалою від 22 серпня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали;
як підтверджується матеріалами справи, копія ухвали від 22 серпня 2022 року разом із супровідним листом 13 жовтня 2022 року була скерована на адресу апелянта. Однак, вказаний лист після одного місяця перебування у відділенні поштового зв`язку, повернувся на адресу суду у зв`язку із закінченням терміну зберігання (а. с. 258-260);
24 грудня 2022 року копія ухвали від 22 серпня 2022 року разом із супровідним листом були повторно скеровані на адресу ОСОБА_4 . Вказаний лист був отриманий останньою 30 грудня 2022 року, що підтверджується відповідною відміткою та підписом на рекомендованому повідомлені про вручення поштового відправлення (а. с. 262). Зазначені обставини підтверджуються також відомостями інтернет-сайту Укрпошти по відстеженні даного поштового відправлення (скрин-шот долучався до відзиву на апеляційну скаргу). Таким чином, строк для усунення недоліків апеляційної скарги сплив 09 січня 2023 року;
судовий збір сплачено апелянтом лише 11 січня 2023 року. Цього ж дня на адресу Львівського апеляційного суду скеровано заяву про виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху (вх. № 2577/23-вх. від 0 лютого 2023 року). При цьому, ОСОБА_4 вказала, що копію ухвали отримала 02 січня 2023 року. З наведено слідує, що остання ввела в оману суд, зокрема щодо дати отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху;
варто зауважити, що невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху (усунення недоліків поза межами наданого для цього строку) без клопотання про поновлення такого строку мало мати наслідком повернення апеляційної скарги та відмови у відкритті провадження в силу статті 357 ЦПК України;
однак, суд апеляційної інстанції зазначені обставини проігнорував. Слід зауважити, що про описане зазначалось у відзиві на апеляційну скаргу;
додатково варто відзначити, що подібні дії ОСОБА_4, в сукупності із тим, що попередній лист з ухвалою від 22 серпня 2022 року з незрозумілих мотивів не отримувався нею впродовж цілого місяця та був повернутий до суду, свідчать про зловживання процесуальними правами, що суперечить принципам цивільного судочинства та тягне за собою відповідні наслідки, передбачені ЦПК України.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.
28 листопада 2023 року справа передана судді-доповідачу Крату В. І.
Ухвалою Верховного Суду від 01 грудня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 07 листопада 2023 року зазначено, що, наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 25 березня 2020 року по справі № 140/871/16-ц; від 15 січня 2020 року по справі № 200/9984/16-ц; від 03 жовтня 2018 року у справі № 2516/1356/12; від 29 квітня 2020 у справі №419/1544/16-ц.