ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2024 року
м. Київ
справа № 308/10527/21
провадження № 61-13010св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Грушицького А. І., Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Сердюка В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1,
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК Єврокредит", ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лекс Істейт",
третя особа - Тячівська міська рада Закарпатської області в особі державного реєстратора Лазар Діани Василівни,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_3, на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 березня 2022 року в складі судді Придачука О. А. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року в складі колегії суддів: Собослоя Г. Г., Куштана Б. П., Готри Т. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Єврокредит" (далі - ТОВ "ФК "Єврокредит"), ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекс Істейт" (далі - ТОВ "Лекс Істейт") про скасування рішення про державну реєстрацію прав, визнання недійсними договорів іпотеки та витребування майна з чужого незаконного володіння.
В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначала, що 13 липня 2007 року між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та ОСОБА_4 укладено договір про іпотечний кредит № 115/7-07, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 180 000,00 грн, які підлягали поверненню не пізніше 12 березня 2012 року.
На забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором між цими ж сторонами були укладені іпотечні договори № 196/23-2007 від 13 липня 2007 року та № 29/23-2008 від 25 лютого 2008 року, за умовами яких ОСОБА_4 передав в іпотеку банку належні йому: домоволодіння на АДРЕСА_1 та нежитлову будівлю кафе-бару на АДРЕСА_2 відповідно.
Надалі 17 грудня 2012 року банк відступив право вимоги за кредитним договором ТОВ "Кредитні ініціативи", уклавши із цим товариством договір відступлення прав вимоги і договір про передачу прав за договорами забезпечення.
У зв`язку з невиконанням ОСОБА_4 взятих на себе зобов`язання за кредитним договором 27 березня 2015 року ТОВ "Кредитні ініціативи" надіслало йому вимогу № ПІБ/Д/18 про дострокове повернення кредиту. Крім того, ТОВ "Кредитні ініціативи" звернулося до суду з позовами про стягнення заборгованості за кредитним договором та про звернення стягнення на іпотечне майно.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 грудня 2014 року у справі № 308/2317/14-ц у задоволенні позову ТОВ "Кредитні ініціативи" про звернення стягнення на іпотечне майно відмовлено.
Рішення не набрало законної сили.
Іншим рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 січня 2017 року у справі № 308/4218/15-ц позов ТОВ "Кредитні ініціативи" задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" заборгованість за кредитним договором у розмірі 176 844,96 грн. Рішення набрало законної сили 19 липня 2022 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Спадкоємицею померлого є позивачка, до якої перейшли всі права та обов`язки спадкодавця в межах вартості спадкового майна.
28 травня 2021 року під час оформлення позивачкою спадкових прав ТОВ "ФК "Єврокредит" надіслало вже покійному спадкодавцю вимогу № 0221 про наявність кредитної заборгованості у розмірі 1 399 496,36 грн та повідомлення № 0221 про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки.
Із вказаних документів вбачається, що саме ТОВ "ФК "Єврокредит" з 27 травня 2021 року стало новим кредитором. Надалі з виданих приватним нотаріусом інформаційних довідок від 09 липня 2021 року № 265266721 і № 265270342 позивачці стало відомо, що 03 березня 2021 року державним реєстратором Тячівської міської ради Закарпатської області Лазар Д. В. прийнято рішення і внесено до відповідних реєстрів записи № 42323038 і № 42323325 про позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реєстрації за ТОВ "ФК "Єврокредит" права власності на домоволодіння на АДРЕСА_1 та нежитлову будівлю кафе-бару на АДРЕСА_2 .
08 червня 2021 року між ТОВ "ФК "Єврокредит" та ОСОБА_2 укладено нотаріально посвідчені та зареєстровані у реєстрі за № 745 і № 746 договори купівлі-продажу, за якими право власності на вказані об`єкти нерухомого майна перейшло до ОСОБА_2
15 червня 2021 року ОСОБА_2 уклав з ТОВ "Лекс Істейт" договір позики на суму 1 000 000,00 грн, які зобов`язався повернути до 15 липня 2021 року. На забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором позики ОСОБА_2 передав згадане вище нерухоме майно в іпотеку ТОВ "Лекс Істейт", уклавши відповідні договори.
Позивачка зазначає, що рішення державного реєстратора Тячівської міської ради Закарпатської області Лазар Д. В. 03 червня 2021 року індексні номери: 42323038 і 42323325 про досудове звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реєстрації за ТОВ "ФК "Єврокредит" права власності на домоволодіння на АДРЕСА_1 та нежитлову будівлю кафе-бару на АДРЕСА_2 є незаконними, оскільки при зверненні стягнення на предмет іпотеки порушені вимоги статті 35 Закону України "Про іпотеку".
ТОВ "ФК "Єврокредит" було позбавлено можливості надати докази отримання спадкодавцем вимоги про усунення порушень відповідно до частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку", оскільки така вимога направлена 28 травня 2021 року на ім`я та адресу спадкодавця, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Отже, правовідносини, що виникли між ТОВ "ФК "Єврокредит" і боржником, який також був іпотекодавцем, після його смерті трансформувались у зобов`язальні правовідносини між кредитором (іпотекодержателем) і спадкоємцями боржника та підлягають регулюванню положеннями статей 1281,1282 ЦК України.
Вимоги про усунення порушення на її ім`я ТОВ "ФК "Єврокредит" не надсилало. Жодних вимог до спадкоємців померлого спадкодавця до нотаріальної контори ТОВ "ФК "Єврокредит" теж не надіслано.
Позивачка посилається також на те, що суб`єктом оціночної діяльності не могла бути визначена вартість предмета іпотеки, оскільки ТОВ "ФК "Єврокредит" не міг забезпечити проведення оцінювачем огляду нерухомого майна, так як не мав доступу до нього, що у свою чергу унеможливлювало звернення стягнення у позасудовому порядку.
Крім того, нарахування заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 399 496,36 грн здійснено ТОВ "ФК "Єврокредит" неправомірно, враховуючи, що ТОВ "Кредитні ініціативи" 02 березня 2015 року пред`явило вимогу про дострокове повернення кредиту і позов про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому останній припинив свою дію ще у 2015 році, і подальше нарахування процентів за користування кредитом та пені за несвоєчасне його повернення відповідно до умов кредитного договору суперечить нормам закону.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги про визнання недійсними договорів іпотеки та витребування майна з чужого незаконного володіння, позивачка посилалася на положення статті 228 ЦК України та зазначила, що укладені 08 червня 2021 року між ТОВ "ФК Єврокредит" та ОСОБА_2 нотаріально посвідчені та зареєстровані за № 784 та № 785 договори купівлі-продажу домоволодіння на АДРЕСА_1 та нежитлової будівлі кафе-бару на АДРЕСА_2 безумовно спрямовані на незаконне заволодіння цим майном, а відтак і на порушення її конституційного права власності на майно. Ці договори є нікчемними і не потребують визнання їх недійсними судом. Оспорювані договори іпотеки, укладені між ОСОБА_2 та ТОВ "Лекс Істейт", підлягають визнанню недійсними в судовому порядку, а майно - витребуванню як таке, що вибуло з володіння власника не з його волі іншим шляхом.
Посилаючись на вказані обставини, позивачка просила суд:
скасувати рішення державного реєстратора Тячівської міської ради Закарпатської області Лазар Д. В. від 03 червня 2021 року індексні номери: 42323038 і 42323325 про позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реєстрації за ТОВ "ФК Єврокредит" права власності на домоволодіння на АДРЕСА_1 та нежитлові будівлі кафе-бару на АДРЕСА_2, укладені 15 червня 2021 року між ОСОБА_2 і ТОВ "Лекс Істейт", посвідчені приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіним Д. В. за реєстровими № 784 та № 785 відповідно, з дня вчинення цих правочинів;
витребувати від ОСОБА_2 на її користь домоволодіння на АДРЕСА_1 та нежитлову будівлю кафе-бару на АДРЕСА_2 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 березня 2022 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, мотивовано тим, що реєстрація за ТОВ "ФК "Єврокредит"права власності на домоволодіння на АДРЕСА_1 та нежитлову будівлю кафе-бару на АДРЕСА_2 проведена з дотриманням положень Законів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та "Про іпотеку". Під час проведення такої реєстрації державному реєстратору були надані всі необхідні документи, визначені пунктом 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 у редакції, чинній на момент реєстрації права власності (далі - Порядок № 1127).
З урахуванням встановлення правомірності проведення державної реєстрації за ТОВ "ФК "Єврокредит" права власності на спірне нерухоме майно суди дійшли висновків, що позовні вимоги про визнання недійсними договорів іпотеки домоволодіння на АДРЕСА_1 та нежитлової будівлі кафе-бару на АДРЕСА_2, укладених 15 червня 2021 року між ОСОБА_2 і ТОВ "Лекс Істейт", посвідчених приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіним Д. В. за реєстровими № 784 та № 785 відповідно, з дня вчинення цих правочинів та витребування від ОСОБА_2 на користь позивачки зазначеного майна не підлягають задоволенню, оскільки у цьому випадку вони є похідними від вимог про скасування рішення державного реєстратора.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
03 грудня 2022 року ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_3, засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 березня 2022 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року у цій справі, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
У касаційній скарзі заявниця посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України. Зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 17 листопада 2021 року у справі № 203/2012/17, від 07 квітня 2021 року у справі № 753/3055/18, від 10 серпня 2021 року у справі № 461/4240/17, 03 липня 2019 року у справі № 128/2526/16-ц, 22 квітня 2020 року у справі № 730/556/17, від 22 жовтня 2020 року у справі № 752/11904/17 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц.
Вказує, що висновки судів попередніх інстанцій про надання ТОВ "ФК "Єврокредит" державному реєстратору всіх необхідних для реєстрації документів, зокрема і письмової вимоги-повідомлення від 03 лютого 2020 року, направленої на адресу боржника з поштовим повідомленням про її отримання, були б правильними, якщо б боржник ОСОБА_4 на момент звернення стягнення на предмет іпотеки і вчинення реєстрації права власності за ТОВ "ФК "Єврокредит" не помер. Внаслідок смерті боржника, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, відкрилася спадщина, а тому правовідносини, що виникли між ТОВ "ФК "Єврокредит" і боржником, який також був і іпотекодавцем, після його смерті трансформувалися у зобов`язальні правовідносини між іпотекодержателем і спадкоємцями боржника та підлягають врегулюванню за положеннями статей 1281, 1282 ЦК України.
Отже, ТОВ "ФК "Єврокредит", маючи намір реалізувати свої майнові вимоги після смерті боржника, окрім заявленої вимоги нотаріусу, повинно було додатково звернутися до кожного окремо спадкоємця боржника після належного оформлення ними своїх спадкових прав шляхом визначення частки у спадковому майні, з вимогою про погашення боргу боржника одним платежем у співвідношенні до частки і вартості майна, отриманого ними у спадщину.
Натомість ТОВ "ФК "Єврокредит" таких дій не вчинило, а державний реєстратор зареєстрував право власності на іпотечне майно передчасно, баз надання можливості спадкоємцям боржника виконати його зобов`язання за кредитним договором і сплатити борг відповідно до їх часток у спадковому майні. Тому звернення стягнення на предмет іпотеки та державна реєстрація за ТОВ "ФК "Єврокредит" права власності на них проведені з порушенням процедури, встановленої Законом України "Про іпотеку", та прав позивачки, як спадкоємиці боржника.
Крім того, заявниця звертає увагу, що висновок про вартість майна не є належним і достатнім документом на підтвердження вартості нерухомого майна, оскільки таким документом є лише звіт про оцінку цього майна. Натомість ні ТОВ "ФК "Єврокредит", ні державний реєстратор звіту про оцінку предмета іпотеки не надали, і такий звіт відсутній у матеріалах справи.
Станом як на дату реєстрації за ТОВ "ФК "Єврокредит" права власності на предмет іпотеки (03 червня 2021 року), так і на час звернення до суду з касаційною скаргою борг за кредитним договором не може становити 1 399 496,36 грн, оскільки після закінчення строку кредитування за вказаним договором і звернення ТОВ "Кредитні ініціативи" до суду з позовом про стягнення заборгованості за цим договором, розмір заборгованості зафіксований самим кредитором у загальному розмірі 284 913,55 грн і надалі цей розмір не міг зростати.
Доводи відзиву на касаційну скаргу
У квітні 2023 року ТОВ "ФК "Єврокредит" та ОСОБА_2 подали відзиви на касаційну скаргу, в яких просили її залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
Інші заяви та клопотання, подані учасниками справи
У квітні 2023 року ТОВ "Лекс Істейт" подало клопотання про закриття касаційного провадження, посилаючись на те, що касаційну скаргу підписано особою, яка не мала права її підписувати. До касаційної скарги долучено ордер АО № 1034758 від 15 липня 2020 року, виданий на підставі договору про надання правової допомоги від 08 липня 2021 року № 17/с. Тобто ордер був сформований адвокатом Гончаровим В. В. раніше, ніж укладено договір про надання правової допомоги.
У квітні 2023 року адвокат Гончаров В. В. подав заперечення на клопотання про закриття касаційного провадження, в яких просив у задоволенні клопотання відмовити. Посилався на те, що в даті видачі ордера допущена описка та замість 2021 року помилково зазначено 2020 рік, що підтверджується відомостями з електронної бази даних Єдиного реєстру адвокатів України, в якій зазначено, що ордер АО № 1034758 згенерований 15 липня 2021 року. Тобто ордер оформлений після укладення між позивачкою та її представником договору про надання правничої допомоги.
Провадження в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Підставою відкриття касаційного провадження є пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
У лютому 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду справу призначено судді-доповідачеві Сердюку В. В., судді, які входять до складу колегії: Мартєв С. Ю., Фаловська І. М.
У зв`язку з обранням судді Мартєва С. Ю. до Великої Палати Верховного Суду на підставі повідомлення судді Сердюка В. В. від 06 вересня 2023 року розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Олени Грицик від 06 вересня 2023 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2023 року справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження колегією у складі п`яти суддів.
Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 14 вересня 2023 року справу призначено судді-доповідачеві Сердюку В. В., судді, які входять до складу колегії: Фаловська І. М., Грушицький А. І., Карпенко С. О., Ігнатенко В. М.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 13 липня 2007 року між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 115/7-07, за умовами якого він отримав у кредит грошові кошти в розмірі 180 000,00 грн зі сплатою 20% річних та зобов`язався належним чином використовувати і повернути банку кредит у порядку та на умовах, зазначених у договорі (том 1, а. с. 79-85).
З метою забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором ОСОБА_4 уклав з банком нотаріально посвідчені іпотечні договори № 196/23-2007 від 13 липня 2007 року та № 29/23-2008 від 25 лютого 2008 року, за якими передав банку в іпотеку належні йому домоволодіння на АДРЕСА_1 та нежитлову будівлю кафе-бару на АДРЕСА_2 (том 1, а. с. 86-96).
17 грудня 2012 року між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та ТОВ "Кредитні Ініціативи" укладено договори відступлення прав вимоги, відповідно до яких новий кредитор набув право вимоги за кредитним договором № 115/7-07 з подальшими змінами і доповненнями, та договорами іпотеки, згідно з якими новий іпотекодержатель набув право вимоги за іпотечним договором шляхом одержання переважного перед іншими кредиторами іпотекодавця, у порядку, передбаченому договором іпотеки та Законом України "Про іпотеку", права задоволення своїх вимог (повернення суми основної заборгованості, сплати нарахованих відсотків, комісій, можливої неустойки (штраф, пеня), відшкодування збитків, тощо), які випливають із договорів іпотеки, за рахунок предмета іпотеки.
Боржником ОСОБА_4 неналежним чином виконувалися умови кредитного договору від 13 липня 2007 року № 115/7-07, у зв`язку з чим ТОВ "Кредитні ініціативи" надіслало ОСОБА_4 повідомлення про іпотечне застереження від 03 лютого 2020 року б/н, в якому зазначило, що у зв`язку з порушенням ним зобов`язання за кредитним договором станом на 03 лютого 2020 року за ним рахується заборгованість за кредитним договором, включаючи тіло кредиту, проценти та штрафні санкції у сумі 935 424,65 грн та пропонувалося йому усунути порушення кредитного договору протягом 30 днів з моменту отримання вимоги, попередивши, що у випадку не усунення порушень на 31 день з дня отримання цієї вимоги іпотекодержатель залишає за собою право на вжиття заходів щодо дострокового повернення суми кредиту, що залишилася, сплати нарахованих процентів та пені, інших штрафних санкцій, які підлягають уточненню на дату фактичного повернення коштів шляхом продажу предмета іпотеки будь-якій особі або набуття права власності на предмет іпотеки в рахунок погашення виконання забезпечених іпотекою зобов`язань у порядку, встановленому статтями 37, 38 Закону України "Про іпотеку" (том 1, а. с. 109-111).
Повідомлення отримано ОСОБА_4 12 лютого 2020 року, що підтверджується описом вкладення до цінного листа № 0465564913041 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (том 1, а. с. 113).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.
27 травня 2021 року між ТОВ "Кредитні ініціативи" та ТОВ "ФК "Єврокредит" укладено договір факторингу, за умовами якого до ТОВ "ФК "Єврокредит" перейшло право грошової вимоги за кредитним договором від 13 липня 2007 року № 115/7-07, а також за договорами, укладеними на забезпечення виконання зобов`язань боржника за основним договором, а саме за іпотечним договором № 196/23-2007 від 13 липня 2007 року та іпотечним договором № 29/23-2008 від 25 лютого 2008 року (том 1, а. с. 97-100).
03 червня 2021 року ТОВ "ФК "Єврокредит" у порядку, передбаченому пунктом 5.2.1 іпотечного договору та статтями 36, 37, 38 Закону України "Про іпотеку", звернуло стягнення на предмети іпотеки - домоволодіння на АДРЕСА_1 та нежитлову будівлю кафе-бару на АДРЕСА_2 шляхом іпотечного застереження набуття предметів іпотеки у власність (том 1, а. с. 126-129).
03 червня 2021 року на підставі рішення державного реєстратора Тячівської міської ради Закарпатської області Лазар Д. В. за ТОВ "ФК "Єврокредит" зареєстровано право власності на предмети іпотеки - домоволодіння на АДРЕСА_1 та нежитлову будівлю кафе-бару на АДРЕСА_2 .
Державному реєстратору були подані необхідні для проведення державної реєстрації права власності документи, в тому числі письмова вимога-повідомлення від 03 лютого 2020 року б/н, надіслана ОСОБА_4 цінним листом з описом вкладення № 0465564913041, поштове повідомлення № 0465564913041 про отримання письмової вимоги 12 лютого 2020 року, письмова вимога-повідомлення від 24 березня 2021 року № 2417/0-16, надіслана ОСОБА_5 цінним листом з описом вкладення № 0465500892798, поштове повідомлення № 0465500892798 про отримання цієї письмової вимоги від 06 квітня 2021 року та оцінка вартості іпотечного майна.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
За частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
1) Щодо вирішення клопотання ТОВ "Лекс Істейт" про закриття касаційного провадження
Відповідно до частини третьої статті 392 ЦПК України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.
Згідно з частиною першою статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною першою статті 60 ЦПК України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Частинами першою та четвертою статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Подана касаційна скарга підписана представником ОСОБА_1 - адвокатом Гончаровим В. В. До касаційної скарги доданий ордер серії АО № 1034758, виданий 15 липня 2020 року на підставі договору про надання правової допомоги від 08 липня 2021 року № 17/с. Тобто в ордері, дата його видачі (15 липня 2020 року) зазначена раніше, ніж укладено сам договір про надання правової допомоги (08 липня 2021 року).
Рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (з наступними змінами) затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (далі - Положення № 41).
За змістом пунктів 2, 6, 7 Положення № 41 ордер на надання правової допомоги - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законами України.
Згідно із затвердженою типовою формою бланки ордерів генеруються у відповідному розділі "Особистого кабінету адвоката" на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України (далі - НААУ) www.unba.org.ua слідуючи командам системи. Облік згенерованих ордерів здійснюється автоматично системою управління електронної бази даних Єдиного реєстру адвокатів України (далі - ЄРАУ). Історія генерування ордерів відображається у відповідному розділі "Особистого кабінету адвоката" на офіційному веб-сайті НААУ та у адміністративній частині електронної бази даних ЄРАУ.
За наданою представником ОСОБА_6 - адвокатом Гончаровим В. В. роздруківкою з офіційного веб-сайту НААУ www.unba.org.ua ордер серії АО № 1034758 зареєстрований в особистому кабінеті адвоката 15 липня 2021 року.
Отже, ордер серії АО № 1034758 оформлений саме датою 15 липня 2021 року, тобто після укладення між позивачкою та адвокатом договору про надання правничої допомоги від 08 липня 2021 року, а тому такий ордер є належним документом, що посвідчує повноваження адвоката Гончарова В. В. на подання касаційної скарги від імені ОСОБА_6 як її представника.
З урахуванням наведених обставин, клопотання про закриття касаційного провадження не підлягає задоволенню.
2) Щодо застосування до спірних правовідносин положень статей 1281, 1282 ЦК України
Надаючи оцінку доводам касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що спірні правовідносини після смерті її батька ОСОБА_4 підлягають врегулюванню за положеннями статей 1281, 1282 ЦК України, колегія суддів звертає увагу на таке.
Згідно із статтею 1216 ЦК України (туті надалі в редакції, чинній на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 ) спадкуванням є перехід прав i обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1218 ЦК до складу спадщини входять усі права i обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Перелік зобов`язань, які не входять до складу спадщини, визначений статтею 1219 ЦК України.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).
За статтею 23 Закону України "Про іпотеку" (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.
Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 14 липня 2020 року № 8-р/2020 у справі за конституційною скаргою ОСОБА_7 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин першої, другої статті 23 Закону України "Про іпотеку" положення частини першої статті 23 вказаного Закону не порушують розумного балансу між правами та інтересами іпотекодержателя (кредитора) і іпотекодавця (набувача іпотечного майна). До того ж факт обізнаності набувача іпотечного майна щодо перебування нерухомого майна в іпотеці не має істотного значення, адже відчуження предмета іпотеки іпотекодавцем за згодою або без згоди іпотекодержателя жодним чином не припиняє іпотеки. Водночас набувач іпотечного майна, до відома якого не доведено інформацію про те, що нерухоме майно є предметом іпотеки, володіє достатніми засобами юридичного захисту, передбаченими чинним законодавством України, у разі порушення його конституційного права власності, а також вимог закону при вчиненні правочину.
У цій справі Конституційний Суд України зазначив, що положення частини першої статті 23 Закону України "Про іпотеку", які визначають наслідки переходу права власності на предмет іпотеки до третьої особи, безпосередньо не стосуються питання позбавлення іпотекодавця (набувача іпотечного майна) права власності на предмет іпотеки або ж його примусового відчуження у зв`язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки.
Якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - іпотекодавця, такий спадкоємець не несе відповідальності перед іпотекодержателем за виконання основного зобов`язання, але в разі його порушення боржником відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.
Особливості правового регулювання відносин між кредитором і спадкоємцями боржника регламентуються приписами статей 1281 і 1282 ЦК України.
За статтею 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги та /або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Згідно із статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
Оскільки зі смертю боржника зобов`язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї статті.
За змістом наведених норм матеріального права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ними у спадщину майна. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна особа не набуває статусу спадкоємця і, як наслідок, у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.
При вирішенні спору про стягнення зі спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора необхідно з`ясувати коло спадкоємців, встановити належність спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартість отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника.
Отже, положення статей 1281, 1282 ЦК України та статті 23 Закону України "Про іпотеку" регламентують особливості правового регулювання відносин між кредитором і спадкоємцями боржника, зокрема, і в зобов`язаннях, забезпечених іпотекою. За змістом цих приписів: 1) у разі переходу права власності на предмет іпотеки у порядку спадкування право іпотеки є чинним для спадкоємця; 2) спадкоємець, до якого перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця; 3) спадкоємець (фізична особа) не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов`язання, але в разі його порушення боржником такий спадкоємець відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки; 4) спадкоємець зобов`язаний повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо йому відомо про борги останнього; 5) кредитор має пред`явити свою вимогу до спадкоємців протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину; 6) наслідком пропуску кредитором вказаних строків звернення з вимогою до спадкоємців є позбавлення кредитора права вимоги.
Оскільки зі смертю позичальника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, то строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281, 1282 ЦК України. Тобто стаття 1281 ЦК України, яка визначає преклюзивні строки пред`явлення таких вимог, застосовується і до кредитних зобов`язань, забезпечених іпотекою.
Частина четверта статті 1281 ЦК України визначає наслідком пропуску кредитором спадкодавця строків пред`явлення вимог до спадкоємців позбавлення права вимоги такого кредитора, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті. Сплив строків пред`явлення вимог до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за основним і додатковим зобов`язаннями (припинення його цивільного права), а отже, і неможливість вимагати у суді захисту відповідного права.
Такі правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц (провадження № 14-53цс18).
Вимога може бути заявлена кредитором безпосередньо спадкоємцю, а також через нотаріуса за місцем відкриття спадщини, який у строк, встановлений статтею 1281 ЦК України, приймає вимоги кредиторів спадкодавця.
Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 171/2639/18 (провадження № 61-18637св21).
Оскільки у справі, яка переглядається, спадкодавець ОСОБА_4 був і позичальником за кредитними договорами, і іпотекодавцем за договорами іпотеки, то після його смерті відбувається заміна позичальника за кредитним договором на спадкоємця, який прийняв у спадщину спадкове майно. Такий спадкоємець за визначених у законодавстві умов надалі несе відповідальність за кредитним договором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
За інформацією, яка міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень та є загальнодоступною, рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 січня 2017 року у справі № 308/4218/15-ц, яке набрало законної сили 19 липня 2022 року, частково задоволено позов ТОВ "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_4 та стягнено на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" заборгованість за кредитним договором у розмірі 176 844,96 грн.
У цій справі встановлено, що спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 є: дочка ОСОБА_5 (заяву про прийняття спадщини подала ІНФОРМАЦІЯ_2), дочка ОСОБА_1 та дружина ОСОБА_8 (заяву про прийняття спадщини подали 12 липня 2021 року).
Тобто ОСОБА_5 у межах встановленого частиною першою статті 1270 ЦК України строку звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
З урахуванням наведених обставин, ТОВ "Кредитні ініціативи" 24 березня 2021 року направило ОСОБА_5 повідомлення про іпотечне застереження, в якому зазначило, що у зв`язку з порушенням ОСОБА_4 зобов`язань за кредитним договором у нього виникла заборгованість у розмірі 1 399 496,36 грн. Посилалося на те, що у випадку не усунення порушень на 31 (тридцять перший) день з дня отримання цієї вимоги ТОВ "Кредитні ініціативи" залишають за собою право на вжиття заходів щодо дострокового повернення суми кредиту, що залишилася, сплати нарахованих процентів та пені, інших штрафних санкцій, які підлягають уточненню на дату фактичного повернення коштів шляхом продажу предмету іпотеки будь-якій особі або набуття права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленому статтями 37, 38 Закону України "Про іпотеку".