ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2024 року
м. Київ
Справа № 299/4842/21
провадження № 61-9428св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Комунальна установа "Центр з обслуговування закладів освіти" Виноградівської міської ради Закарпатської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргуКомунальної установи "Центр з обслуговування закладів освіти" Виноградівської міської ради Закарпатської області на рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 02 грудня 2021 року, ухвалене у складі судді Надопти А. А., та постанову Закарпатського апеляційного суду від 09 травня 2023 року, прийняту у складі суддів: Куштана Б. П., Кожух О. А., Кондора Р. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовної заяви
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунальної установи "Центр з обслуговування закладів освіти" Виноградівської міської ради Закарпатської області (далі - КУ "Центр з обслуговування закладів освіти") про визнання незаконним і скасування наказу про відсторонення від виконання обов`язків, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Позовну заяву мотивувала тим, що вона працювала на посаді директора Виноградівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня № 3 ім. Жігмонда Перені Виноградівської міської ради Закарпатської області. 30 вересня 2021 року відповідач наказом № 98 "К" "Про відсторонення від виконання обов`язків", який умотивований Статутом КУ "Центр з обслуговування закладів освіти" Виноградівської міської ради Закарпатської області та листом слідчого управління Головного управління національної поліції в Закарпатській області (далі - ГУ НП в Закарпатській області) від 29 вересня 2021 року № 483/106/7-2021 щодо здійснення досудового розслідування за підозрою її у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 367 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12021070000000144, відсторонив її від виконання трудових обов`язків.
Позивач вважала цей наказ незаконним і прийнятим із грубим порушенням трудового законодавства, оскільки відповідач у наказі про відсторонення від виконання обов`язків не зазначив посилання на вичерпні підстави, які наведені у статті 46 КЗпП України, а обґрунтовував розпочатим досудовим розслідуванням, що є неправомірним і незаконним, оскільки такої підстави, як наявність розпочатого досудового розслідування, для відсторонення від посади працівника законом не передбачено.
Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд:
- визнати незаконним і скасувати наказ директора КУ "Центр з обслуговування закладів освіти" ОСОБА_2 від 30 вересня 2021 року № 98 "К" "Про відсторонення від виконання обов`язків" і відновити попереднє становище позивача, допустивши її до виконання своїх трудових обов`язків на посаді директора Виноградівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня № 3 ім. Жігмонда Перені Виноградівської міської ради Закарпатської області;
- стягнути з КУ "Центр з обслуговування закладів освіти" на свою користь 50 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди та середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30 вересня 2021 року по день фактичного допуску до роботи.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 02 грудня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ директора КУ "Центр з обслуговування закладів освіти" ОСОБА_2 від 30 вересня 2021 року за №98 "К" "Про відсторонення від виконання обов`язків" та відновлено попереднє становище ОСОБА_1, допущено її до виконання своїх трудових обов`язків на посаді директора Виноградівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня №3 ім. Жігмонда Перені Виноградівської міської ради Закарпатської області.
Стягнуто з КУ "Центр з обслуговування закладів освіти" на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 22 401,12 грн, а також моральну шкоду у розмірі 25 000,00 грн.
Стягнуто з КУ "Центр з обслуговування закладів освіти" на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі, а саме 1 262,00 грн судового збору.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 09 травня 2023 року апеляційну скаргу КУ "Центр з обслуговування закладів освіти" залишено без задоволення, рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 02 грудня 2021 року - без змін.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач не зазначив у наказі посилання на вичерпні підстави, які наведені у статті 46 КЗпП України. У рамках проведеного досудового розслідування відносно ОСОБА_1 ні слідчий, ні прокурор не звертались до слідчого судді про вжиття заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від посади ОСОБА_1, і, відповідно, не було отримано ухвали про задоволення клопотання про відсторонення від посади.
Оскаржуваний наказ не відповідає вимогам статті 46 КЗпП України, яка регулює питання відсторонення працівника від роботи, оскільки позивача відсторонено у зв`язку з розпочатим досудовим розслідуванням і в силу вимог частини другої статті 154 КПК України, а не керуючись статтею 46 КЗпП України, що свідчить про незаконність дій відповідача стосовно відсторонення позивача від роботи.
Пославшись на положення частини другої статті 235 КЗпП України, суд першої інстанції вважав за потрібне стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу. При цьому, визначаючи його розмір, врахував положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.
Частково задовольняючи позов у частині відшкодування моральної шкоди, суд виходив з критеріїв розумності та справедливості.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2023 року КУ "Центр з обслуговування закладів освіти" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 02 грудня 2021 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 09 травня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
28 червня 2023 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали із Виноградівського районного суду Закарпатської області, іншим учасникам надіслано копії касаційної скарги.
У липні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
18 грудня 2023 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц (провадження № 14-538цс19), у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19), від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19 (провадження № 61-1807св20), від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20 (провадження № 61-9658св20).
Заявник указує, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права, внаслідок чого ухвалили помилкові рішення про задоволення позову.
Вказує, що відсторонення працівника здійснюється роботодавцем з підстав, передбачених законодавством з власної ініціативи та/або на вимогу третіх осіб (суду, органів держнагляду та контролю, інших уповноважених органів).
Вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій про те, що у рамках досудового розслідування слідчий, прокурор не зверталися до слідчого судді з клопотанням про вжиття заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від роботи позивача та не отримали ухвали слідчого судді, оскільки позивачу було відомо про цей факт, що підтверджується змістом наказу та матеріалами судової справи № 308/13306/21. Вказує, що із ЄРДР вбачається, що адвокат позивачки оскаржив в апеляційному провадженні ухвалу слідчого судді про її відсторонення від роботи (справа № 308/13306/21).
Вважає, що предмет спору на час розгляду справи у суді був відсутній, тому суд мав задовольнити клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що оскаржуваний наказ втратив свою чинність.
Вважає, що позивач не обґрунтувала та не довела порушення нормальних життєвих зв`язків, не надала доказів про погіршення її стану здоров`я, а тому у відшкодуванні моральної шкоди має бути відмовлено.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Нечаєв В. В. подав до Верховного Суду відзив, у якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, як такі, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права.
Однак відзив подано з порушенням строку, визначеного статтею 395 ЦПК України, тому він не приймається до уваги Верховним Судом і залишається без розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Виноградівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня №3 ім. Жігмонда Перені Виноградівської міської ради Закарпатської області є окремою юридичною особою, однак відповідно до статуту школи безпосередньо підпорядковується КУ "Центр з обслуговування закладів освіти Виноградівської міської ради Закарпатської області", керівником якої є ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 працювала на посаді директора Виноградівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня №3 ім. Жігмонда Перені Виноградівської міської ради Закарпатської області.
ОСОБА_1 було звільнено з посади, однак поновлено на роботі рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 12 серпня 2021 року (справа № 299/2637/21), яке підлягало негайному виконанню в частині поновлення на роботі.
Було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 та складено два акти державного виконавця та дві постанови про накладення штрафу, у зв`язку з невиконанням боржником рішення суду.
Відповідно до наказу КУ "Центр обслуговування закладів освіти" від 29 вересня 2021 року №97 "К" "Про поновлення на посаді ОСОБА_1", позивача поновлено на раніше займаній посаді директора Виноградівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня №3 ім. Жігмонда Перені Виноградівської міської ради Закарпатської області та внесено відповідні записи до трудової книжки.
Наказом КУ "Центр обслуговування закладів освіти" від 30 вересня 2021 року № 98 "К" "Про відсторонення від виконання обов`язків", ОСОБА_1 з 30 вересня 2021 року відсторонено від виконання посадових обов`язків на підставі Статуту КУ "Центр з обслуговування закладів освіти", листа слідчого управління ГУНП в Закарпатській області від 29 вересня 2021 року № 483/106/7-2021 щодо здійснення досудового розслідування за підозрою ОСОБА_1 у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 367 КК України, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12021070000000144.
Станом на час винесення оскаржуваного наказу від 30 вересня 2021 року "Про відсторонення від виконання обов`язків", у рамках проведення досудового розслідування відносно ОСОБА_1 ні слідчий, ні прокурор не зверталось до слідчого судді про вжиття заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від посади ОСОБА_1, та відповідно не було отримано ухвали про задоволення клопотання про відсторонення від посади.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:
- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);
- судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, зокрема, суди належним чином не дослідили зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга КУ "Центр з обслуговування закладів освіти" підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.