ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2024 року
м. Київ
cправа № 922/422/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Багай Н.О.,
за участю секретаря судового засідання - Дерлі І.І.,
за участю представників сторін:
позивача - Сосунов Є.В. (адвокат),
відповідача - Матофій Р.М. (адвокат)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2023 (у складі колегії суддів: Плахов О.В. (головуючий), Крестьянінов О.О., Пуль О.А.)
та рішення Господарського суду Харківської області від 21.06.2023 (суддя Прохоров С.А.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до Комунального підприємства "Харківводоканал"
про стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст та підстави позовних вимог
1.1. Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - Позивач, ПрАТ "НЕК "Укренерго") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства "Харківводоканал" (далі - Відповідач, КП "Харківводоканал") про стягнення 3 648 099, 30 грн основної заборгованості згідно виставлених рахунків по оплаті послуг за врегулювання небалансів електричної енергії та рахунків, визначених процесом врегулювання за період лютий-березень 2022 року, 3% річних в сумі 13 373,08 грн та інфляційних у розмірі 34 049,53 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач неналежно виконав взяті на себе зобов`язання за договором про врегулювання небалансів електричної енергії №01024 від 10.05.2019 в частині здійснення повної та своєчасної оплати за врегулювання небалансів за спірний період.
2. Короткий зміст рішень господарських судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.06.2023 у справі №922/422/23, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2023, у задоволенні позову ПрАТ "НЕК "Укренерго" відмовлено.
2.2. Місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, виходив з того, що Позивачем не доведено наявності правових підстав для виставлення Відповідачу рахунків-фактур та складання актів корегування (врегулювання) за період лютий-березень 2022 саме за договором про врегулювання небалансів електричної енергії від 10.05.2019 №0463-01024, строк дії якого, за висновками судів попередніх інстанцій, закінчився у 2020 році.
2.3. Судами також було встановлено, що доданий Позивачем до матеріалів справи примірник договору про врегулювання небалансів електричної енергії, затверджений наказом НЕК Укренерго від 31.01.2022 №58, не свідчить про те, що Відповідач приєднався до нього в розумінні положень статті 634 Цивільного кодексу України.
2.4. Додатково господарські суди виснували, що без дослідження первинних правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії з оператором системи передачі в обсягах небалансів електричної енергії за цінами небалансів, визначеними відповідно до правил ринку, у судів були відсутні можливості по встановленню дійсних правовідносин сторін та балансу взаємних зобов`язань.
3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі ПрАТ "НЕК "Укренерго" просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 21.06.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 у справі № 922/422/23 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
3.2. Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що судами попередніх інстанцій не були застосовані правові висновки у подібних правовідносинах, викладені у постанові, зокрема, у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.02.2023 у справі №910/9374/21 (щодо обов`язку адміністратора розрахунків надсилати (виставляти) рахунки іншим учасникам ринку), постановах Касаційного господарського суду у справах №911/21133/21 (щодо застосування статті 634 Цивільного кодексу України), №905/1575/20 (щодо порушення судами принципів змагальності та доказування), №910/15787/21 (щодо виставлення рахунків через систему управління ринком та оплати за надані послуги по рахункам).
Окрім того, Скаржник вказує на те, що рішення суддів попередніх інстанцій прийнятті з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, щодо визначення строку дії Договору від 10.05.2019 № 0463-01024, не врегулювання порядку продовження дії Договору та порядку приєднання до Договору, обов`язку Відповідача сплачувати заборгованість за Договором від 10.05.2019 № 0463-01024, зокрема і у період з 14.03.2022 по 31.03.2022.
3.3. Комунальне підприємство "Харківводоканал" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
4. Розгляд справи Верховним Судом
4.1. Ухвалою Верховного Суду від 06.11.2023 відкрито касаційне провадження за вищезазначеною касаційною скаргою і призначено розгляд справи у судовому засіданні на 06.12.2023.
4.2. Ухвалами Верховного Суду від 13.11.2023 та 20.11.2023 задоволено заяви ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" та КП "Харківводоканал" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
4.3. Розпорядженням Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду №29.2-02/3506 було призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи №922/422/23, у зв`язку з відпусткою судді Случа О.В.
4.4. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2023 для розгляду справи №922/422/23 визначено колегію суддів у складі: Зуєв В.А. - головуючий, Багай Н.О., Берднік І.С.
4.5. Ухвалами Верховного Суду від 06.12.2023 та 13.12.2023 у судовому засіданні були оголошені перерви.
5. Обставини встановлені судами
5.1. Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 10.05.2019 Комунальним підприємством "Харківводоканал" надано згоду на приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії № 0463-01024 (далі - Договір) у відповідності до Наказу ДП "НЕК "УКРЕНЕРГО" №204 від 03.04.20219, згідно з пунктами 1.3, 1.4, 1.5 якого купівля-продаж електричної енергії з електричної енергії учасника ринку здійснюється між СВБ (сторона, відповідальна за баланс, Відповідач) та ОСП (оператор системи передачі, Позивач) за договором про врегулювання небалансів електричної енергії. ОСП врегульовує небаланси електричної енергії із СВБ у порядку, визначеному Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами ринку. Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення учасником ринку, що також є СВБ, правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії з ОСП в обсягах небалансів електричної енергії за цінами небалансів електричної енергії, визначеними відповідно до Правил ринку.
5.2. Суди попередніх інстанцій виснували, що дія Договору, закінчилась у 2020 році згідно п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон).
Отже, рахунки-фактури та складені акти корегування (врегулювання) за період лютий-березень 2022 по Договору, виставлені Позивачем Відповідачу безпідставно.
Доказів приєднання Відповідачем до інших договорів до матеріалів справи не надано.
5.3. Також суди зазначили, що наданий Позивачем примірник договору про врегулювання небалансів електричної енергії, затверджений Наказом НЕК Укренерго від 31.01.2022 №58 не дає можливості зробити висновок, що Відповідач приєднався до нього у розумінні статті 634 Цивільного кодексу України.
5.4. За наведених обставин суди дійшли висновку, що надана Позивачем до матеріалів справи копія примірника договору про врегулювання небалансів електричної енергії, затвердженого наказом НЕК Укренерго від 31.01.2022 №58 також не співвідноситься із правовідносинами сторін у спірний період лютий-березень 2022 року.
5.5. Враховуючи закінчення у 2020 році строку дії Договору, стягнення заборгованості за яким є предметом позову у даній справі, а також відсутність в матеріалах справи доказів приєднання Відповідачем до інших договорів про врегулювання небалансів електричної енергії, суди дійшли висновку, що без дослідження первинних правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії з оператором системи передачі в обсягах небалансів електричної енергії за цінами небалансів, визначеними відповідно до правил ринку (пункту 5 статті 70 Закону України "Про ринок електричної енергії") відсутні можливості по встановленню дійсних правовідносин сторін та балансу взаємних зобов`язань, що свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
5.6. Також суди зазначали, що в матеріалах справи наявні документи, які підтверджують укладення між Постачальником універсальної послуги - Харківенергозбут та КП "Харківводоканал" низки договорів про постачання електричної енергії №1.01, №4, №807УЗ від 14.03.2022 на виконання наказу Міністерства енергетики України № 104 від 04.03.2022 "Щодо проведення розрахунків на ринку електричної енергії" (надалі - Наказ Міненерго №104) та Положення "Про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану", яке затверджене наказом Міністерства енергетики України № 148 від 13.04.2022.
Вказані договори про постачання електричної енергії укладені з постачальником універсальних послуг на виконання наказу Міністерства енергетики України № 104 від 04.03.2022 "Щодо проведення розрахунків на ринку електричної енергії" за своєю природою є договорами споживача щодо купівлі електроенергії за договором постачання електричної енергії.
Отже на правовідносини з постачання електричної енергії з Постачальником універсальної послуги ПАТ "Харківенергозбут" у частині спірного періоду з 14.03.2022 по 31.03.2022 взагалі не розповсюджуються правила врегулювання небалансів електричної енергії.
6. Позиція Верховного Суду
6.1. Заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
6.2. Скаржник, звертаючись з позовом до суду, просив стягнути з Відповідача суму основної заборгованості та нарахованих штрафних санкцій у розмірі 3 695 521, 91 грн, яка утворилась внаслідок несвоєчасної оплати КП "Харківводоканал" рахунків за врегулювання небалансів електричної енергії за Договором від 10.05.2019 №0463-01024.
При цьому, свої позовні вимоги він обґрунтовував тим, що Відповідач неналежно виконав взяті на себе зобов`язання за договором про врегулювання небалансів електричної енергії №01024 від 10.05.2019 в частині здійснення повної та своєчасної оплати за врегулювання небалансів за лютий-березень 2022 року.
6.3. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога Позивача до Відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.
У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
6.4. Так, до правовідносин у сфері купівлі-продажу та постачання електроенергії застосовуються, зокрема, положення Закону, який відповідно до його преамбули, визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
6.5. Суди попередніх інстанцій, розглядаючи справу, обґрунтовано виходили з того, що відповідно до пункту 55 частини першої статті 1 Закону приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" виконує функції оператора системи передачі юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.
Згідно з частиною першою статті 68 Закону в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок. На балансуючому ринку оператором системи передачі здійснюються: купівля та продаж електричної енергії для балансування обсягів попиту та пропозиції електричної енергії у межах поточної доби; купівля та продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторін, відповідальних за баланс.
Відповідно до частини першої статті 4, частини третьої статті 3 Закону учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Обов`язковою умовою участі в ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі.
6.6. Як вбачається зі змісту позовної заяви, між Позивачем та Відповідачем по справі був укладений саме договір про врегулювання небалансів. Це, зокрема, було встановлено у рішеннях суддів попередніх інстанцій та не заперечується сторонами у справі.
Так, відповідно до пункту 46 частини першої статті 1 Закону небалансом електричної енергії є розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку.
Оператор системи передач виконує ряд функцій до яких, зокрема, віднесено придбання послуг з балансування на ринкових недискримінаційних і прозорих засадах та забезпечення функціонування балансуючого ринку у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку та кодексом системи передачі, а також здійснення купівлі-продажу небалансів електричної енергії (стаття 33 Закону).
Відповідно до частини третьої статті 33 Закону оператор системи передачі зобов`язаний: надавати повідомлення про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії за укладеними двосторонніми договорами у порядку, визначеному правилами ринку; купувати/продавати небаланси електричної енергії за цінами, визначеними за правилами ринку, у разі невиконання ним погодинних графіків електричної енергії з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її передачу електричними мережами; укладати договори, які є обов`язковими для провадження діяльності на ринку електричної енергії, та виконувати умови цих договорів
6.7. Приймаючи оскаржувані рішення суди попередніх інстанцій виходили з того, що Договір, який був укладений між Позивачем та Відповідачем, в силу пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону, закінчився у 2020 році.
6.8. Натомість Скаржник, протягом розгляду справи в судах попередніх інстанцій наполягав на тому, що дія спірного Договору не припинилась. Ці самі доводи Скаржника щодо неврахування судами попередніх інстанцій продовженими між сторонами договірних відносин, з посиланням на позиції Верховного Суду у справі №910/21133/21, відображені у касаційній скарзі.
6.9. Як вбачається з прийнятих судових рішень суди фактично виходили з того, що оскільки спірний Договір укладений між ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" та КП "Харківводоканал", то він є двостороннім в розумінні Цивільного кодексу України.
Дійсно, відповідно до частини другої статті 626 Цивільного кодексу України, договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.
Водночас, суди не врахували, що Законом визначені інші підходи щодо диференціації договорів, на підставі яких учасники ринку електричної енергії проводять свою діяльність на ньому.
Зокрема, відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 Закону двосторонній договір - договір купівлі-продажу електричної енергії, укладений між двома учасниками ринку поза організованими сегментами ринку, крім договору постачання електричної енергії споживачу.
У свою чергу, статтею 4 Закону передбачено, що для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів:
1) двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії (двосторонній договір);
2) про участь у ринку "на добу наперед" та/або внутрішньодобовому ринку;
3) про купівлю-продаж електричної енергії на ринку "на добу наперед";
4) про купівлю-продаж електричної енергії на внутрішньодобовому ринку;
5) про участь у балансуючому ринку;
6) про врегулювання небалансів;
7) про надання послуг з розподілу;
8) про надання послуг з передачі;
9) про надання допоміжних послуг;
10) про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління;
11) про приєднання до системи передачі;
12) про приєднання до системи розподілу;
13) про участь у розподілі пропускної спроможності;
14) про постачання електричної енергії споживачу;
15) про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг;
16) про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії";
17) про надання послуг комерційного обліку електричної енергії;
18) про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом;
18-1) про надання послуги із забезпечення підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за механізмом ринкової премії;
18-2) про надання послуги із забезпечення стабільності ціни на електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії;
19) інші договори, передбачені відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;
20) договір про участь у балансуючій групі гарантованого покупця;
21) договір про купівлю-продаж електричної енергії за механізмом самовиробництва.
Таким чином, договори, які наведені вище мають відмінну правову природу, суб`єктний склад та юридичний зміст.
6.10. Про різну правову природу договору про врегулювання небалансів електричної енергії та двостороннього договору (в розумінні статті 4 Закону), свідчать також статті 66 та 70 Закону України "Про ринок електричної енергії".
6.11. Відповідно до статті 66 Закону купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець, оператори установок зберігання енергії та споживачі.
Учасники ринку мають право вільно обирати контрагентів за двосторонніми договорами, укладати ці договори у довільній формі та на умовах, що визначаються за домовленістю сторін з урахуванням таких обмежень: 1) виробники мають право продавати електричну енергію за двосторонніми договорами, крім обсягів, які відповідно до норм цього Закону підлягають обов`язковому продажу на ринку "на добу наперед"; 2) учасники ринку мають право продавати імпортовану електричну енергію за двосторонніми договорами, крім обсягів, які відповідно до норм цього Закону підлягають обов`язковому продажу на ринку "на добу наперед"; 3) оператор системи передачі та оператори систем розподілу не мають права продавати електричну енергію за двосторонніми договорами; 4) оператор системи передачі та оператори систем розподілу мають право купувати електричну енергію за двосторонніми договорами з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її передачу та розподіл електричними мережами відповідно, крім обсягів, які з цією метою відповідно до норм цього Закону підлягають обов`язковій купівлі на ринку "на добу наперед"; 5) виробники, що здійснюють виробництво електричної енергії на гідроакумулюючих станціях, мають право купувати електричну енергію за двосторонніми договорами з метою покриття технологічних потреб гідроакумулюючих станцій, крім обсягів, які з цією метою відповідно до норм цього Закону підлягають обов`язковій купівлі на ринку "на добу наперед"; 6) виробники електричної енергії (крім виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малі гідроелектростанції) здійснюють продаж електричної енергії за двосторонніми договорами виключно на електронних аукціонах, порядок проведення яких затверджується Кабінетом Міністрів України. Виробники електричної енергії з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малі гідроелектростанції) мають право здійснювати продаж електричної енергії за двосторонніми договорами на електронних аукціонах на добровільних засадах; 6-1) гарантований покупець здійснює продаж електричної енергії за двосторонніми договорами на електронних аукціонах, порядок проведення яких затверджується Кабінетом Міністрів України; 7) розрахунки за двосторонніми договорами здійснюються виключно у грошовій формі, у тому числі шляхом клірингу (неттінгу).