ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2024 року
м. Київ
cправа № 918/195/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І. С. - головуючого, Берднік І. С., Зуєва В. А.,
за участю секретаря судового засідання - Кравченко О. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.08.2023 (головуючий - Саврій В.А., судді: Коломис В.В., Крейбух О.Г.) у справі
за позовом Вараської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вараської міської ради
до ОСОБА_1
про скасування рішення сільської ради, визнання недійсним договору купівлі - продажу, повернення у комунальну власність приміщення клубу
(за участю прокурора - Керничний Н. І.)
Вступ
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, відповідач) у 2018 році шляхом приватизації придбав у сільської ради комунальне майно - будівлю клубу.
2. У 2023 році прокурор подав позов в інтересах органу місцевого самоврядування та просив, зокрема визнати недійсним укладений у 2018 році між радою та ОСОБА_1 договір купівлі-продажу комунального майна та повернути будівлю клубу в комунальну власність, вказуючи на порушення процедури приватизації комунального майна.
3. Суди обох інстанцій встановили, що процедура приватизації була порушена. Проте суд першої інстанції відмовив в позові з підстав пропуску позовної давності, а суд апеляційної інстанції позов задовольнив, оскільки дійшов висновку, що прокурор пропустив позовну давність з поважних причин.
4. На етапі касаційного провадження ключовими питаннями спору є:
4.1. Від якого моменту слід обраховувати строк перебігу позовної давності: від моменту, коли про порушення в процедурі приватизації клубу дізнався прокурор або держава в особі уповноваженого органу;
4.2. чи є підстави для визнання причин пропуску цього строку поважними.
Історія справи
Обставини справи
5. На підставі договору оренди від 05.04.2017 ОСОБА_1 орендував у Сопачівської сільської ради (правонаступник - Вараська міська рада, далі - Рада, позивач) нежитлове приміщення (будівлю клубу) площею 873,3 кв.м, яка розташована у АДРЕСА_1 (далі - будівля клубу) строком на 5 років.
6. За згодою Ради на проведення невід`ємних поліпшень орендованого майна ОСОБА_1 здійснив ремонтні роботи в будівлі клубу вартістю 215 739 грн.
7. Відповідно до виконаного на замовлення Ради в 2017 році звіту про оцінку майна вартість будівлі клубу станом на 22.12.2017 становить 371 100 грн.
8. Рішенням Ради від 05.02.2018 №639 будівлю клубу включено до переліку об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації.
9. Рішенням Ради від 13.04.2018 №651 (далі - рішення № 651) вирішено продати (приватизувати шляхом викупу) відповідачу будівлю клубу за ціною 155 261 грн.
10. На виконання вказаного рішення 11.05.2018 між Радою (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі - продажу будівлі клубу за ціною 155 261 грн (далі - договір від 11.05.2018).
Узагальнений зміст позовних вимог та підстав позову
11. Керівник Вараської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про: (1) визнання незаконним та скасування рішення №651; (2) визнання недійсним договору від 11.05.2018; (3) повернення ОСОБА_2 будівлі клубу в комунальну власність територіальної громади в особі Ради.
12. Позов мотивований тим, що будівля клубу незаконно вибула з власності територіальної громади шляхом процедури приватизації комунального майна, яка проведена з порушенням вимог законодавства.
Узагальнений зміст та обґрунтування рішення суду першої інстанції
17. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 15.05.2023 в позові відмовлено.
18. Суд першої інстанції встановив порушення вимог законодавства при проведенні процедури приватизації будівлі клубу в частині незалежної оцінки об`єкта приватизації, що є підставою для визнання недійсним укладеного за результатом приватизації договору купівлі-продажу та повернення відповідачем майна в комунальну власність.
19. Щодо позовної давності суд першої інстанції зазначив, що до вимог про визнання недійсним укладеного за результатом приватизації договору купівлі-продажу застосовується спеціальна позовна давність у три місяці, яка сплинула 12.08.2018. Натомість позов прокурор заявив 23.02.2023, вказуючи, що про порушення законодавства під час приватизації комунального майна органи прокуратури дізналися під час кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.06.2021.
20. Водночас суд не встановив існування об`єктивних обставин, які перешкоджали прокурору раніше звернутися до суду з позовом, зважаючи, що інформація про укладення оспорюваного правочину є загальнодоступною та внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 11.05.2018, а рішення №651 відповідно до вимог законодавства підлягає обов`язковому оприлюдненню. Відтак, у органів прокуратури, починаючи з травня 2018 року, були всі правові підстави та можливості з`ясувати обставини та звернутися з відповідним позовом в межах позовної давності.
21. У зв`язку з чим позов прокурора в частині визнання недійним договору купівлі-продажу та повернення майна у комунальну власність задоволенню не підлягає з огляду на сплив позовної давності.
22. Щодо оспорювання рішення № 651, то розгляд такої позовної вимоги не впливає на законність правовстановлюючих документів щодо права власності на спірне майно, тому підстави для задоволення позову в цій частині також відсутні.
Узагальнений зміст та обґрунтування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції
23. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.08.2023 рішення суду першої інстанції скасовано з прийняттям нового рішення про задоволення позову. Визнано незаконним та скасовано рішення № 651, визнано недійсним договір від 11.05.2018, присуджено ОСОБА_2 повернути будівлю клубу в комунальну власність територіальної громади в особі Ради.
24. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду щодо незаконності відчуження майна комунальної власності на користь відповідача з огляду на порушення законодавства, допущені в процедурі приватизації.
25. У той же час у спростування висновків суду першої інстанції про неповажність причин пропуску прокурором позовної давності апеляційний суд зазначив, що Рада про порушення процедури приватизації дізналася лише 13.01.2023 з листа прокуратури, тоді як прокурору стало відомо про такі порушення під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42021185550000011, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.06.2021. Проте фактично прокурор отримав можливість вжити заходи представницького характеру лише після повідомлення 27.12.2022 Голові Сопачівської сільської ради Сніжко Г.А. про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, тобто завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні. Отже, позовну давність прокурор пропустив з поважних причин, а тому порушене право позивача підлягає судовому захисту.
Касаційна скарга
26. Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати з підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи касаційної скарги
27. Суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення частини 1 статті 261, частини 5 статті 267 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) щодо перебігу позовної давності, без урахування висновків Великої Палати Верховного Суду в постановах від 17.10.2018 у справі № 362/44/17, від 20.11.2018 у справі №907/50/16, від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц, Верховного Суду в постановах від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 19.06.2019 у справі № 910/7814/18, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 07.04.2021 у справі № 911/2669/19, від 05.02.2020 у справі № 911/2191/16, від 13.09.2023 у справі № 911/3736/21, відповідно до яких за позовом прокурора позовну давність слід обчислювати з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Так, суд дійшов помилкового висновку про те, що Вараська міська рада дізналась про порушення процедури приватизації тільки з листа прокуратури, тоді як прокурор довідався про такі порушення раніше позивача - з матеріалів кримінального провадження. Суд не врахував, що Вараська міська рада (як правонаступник Сопачівської сільської ради) була стороною спірного договору, який укладався на підставі розпорядження цього ж органу, тобто була безпосередньо учасником спірних правовідносин.
Позиція прокурора у відзиві на касаційну скаргу
28. Доводи касаційної скарги суперечать встановленим судом обставинам справи та не містять правових підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції, позаяк суд дійшов законного та обґрунтованого висновку про поважність причин пропуску прокурором позовної давності. У зв`язку з чим касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Позиція Верховного Суду
Відповідь на ключові питання спору, оцінка аргументів сторін та судів попередніх інстанцій в цьому контексті
I. Від якого моменту слід обраховувати строк перебігу позовної давності: від моменту, коли про порушення в процедурі приватизації клубу дізнався прокурор або держава в особі уповноваженого органу
29. У силу приписів частини 1 статті 300 ГПК України Верховний Суд переглядає постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, тобто тільки в частині застосування позовної давності.
30. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції констатував пропуск прокурором позовної давності у спірних правовідносинах майже на 5 років без поважних причин. Суд зазначив, що, щонайменше починаючи з дати державної реєстрації права власності відповідача на будівлю клубу в травні 2018 року, у прокурора були всі правові підстави та можливості з`ясувати обставини незаконності приватизації цього майна та звернутися з відповідним позовом в межах позовної давності.
31. Натомість суд апеляційної інстанції визнав наведені прокурором причини пропуску позовної давності поважними з посиланням на те, що прокурору стало відомо про порушення прав держави раніше ніж позивачу - з матеріалів кримінального провадження №42021185550000011, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.06.2021, а фактично прокурор отримав можливість вжити заходи представницького характеру лише 27.12.2022 - після повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення Голові Сопачівської сільської ради. Натомість позивач - Вараська міська рада дізналась про порушення тільки з листа прокурора (13.01.2023). Приймаючи до уваги наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
32. Верховний Суд вважає такі твердження апеляційного суду безпідставними і такими, що суперечать усталеним правовим висновкам Верховного Суду з огляду на таке.
33. Європейський Суд з прав людини наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93 та № 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою № 14902/04 у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").