ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
18 січня 2024 року
справа № 200/6780/20-а
адміністративне провадження № К/990/41531/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області
на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року (суддя - Галатіна О. О.)
та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2023 року (судді: Гайдар А. В., Казначеєв Е. Г., Компанієць І. Д.)
у справі №200/6780/20-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс"
до Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, Головного управління ДПС у Донецькій області, Офісу великих платників податків ДПС
про стягнення пені на суму заборгованості з відшкодування податку на додану вартість, -
УСТАНОВИВ:
Рух справи
21 липня 2020 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) до Головного управління ДПС в Донецькій області (далі - податковий орган, перший відповідач у справі), Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області (далі - другий відповідач у справі), Офісу великих платників податків ДПС (далі - третій відповідач у справі) про стягнення з державного бюджету України на користь Товариства пеню на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за липень 2012 року в сумі 10 228 994 гривні 40 копійок.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2023 року у справі №200/6780/20-а, позовні вимоги задоволено, стягнуто з державного бюджету України на користь Товариства пеню на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за липень 2012 року в сумі 10 228 994 гривні 40 копійок.
11 грудня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2023 року у справі №200/6780/20-а, провадження за якою відкрито після усунення позивачем недоліків скарги ухвалою Верховного Суду від 26 грудня 2023 року на підставі пунктів 1, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та витребувано справу з суду першої інстанції. Цією ж ухвалою задоволено клопотання Головного управління ДПС у Донецькій області та зупинено виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2023 року у справі №200/6780/20-а до розгляду справи Верховним Судом.
08 січня 2024 року справа №200/6780/20-а надійшла до Верховного Суду.
Доводи касаційної скарги
Підставою для відкриття касаційного провадження у вказаній справі є пункти 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник вважає, що до спірних правовідносин щодо стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого податку на додану вартість з державного бюджету України суд апеляційної інстанцій не застосував правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 19 січня 2023 року у справі №140/1770/19, від 16 лютого 2023 року у справі 803/1149/18.
Крім того, суд апеляційної інстанції не дослідив належним чином строк звернення позивача до суду з вимогами в частині стягнення пені на суму бюджетної заборгованості за період з листопада 2013 року по липень 2020 року, що призвело до порушення положень статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Податковий орган наполягає на помилковості висновку суду апеляційноїʼ інстанції про те, що позивачем не порушений строк звернення до суду з позовом про стягнення пені, оскільки бюджетне відшкодування позивачу до наступного часу не здійснено. Такі висновки, на думку відповідача, не ґрунтуються на правильному застосуванні норм права, що регулюють спірні правовідносини. Судом апеляційної інстанції не було враховано те, що позовна вимога про стягнення пені на суму бюджетної заборгованості податку на додану вартість може бути заявлена в межах строку, встановленого статтею 122 КАС України.
Норми Податкового кодексу України не містить прямої норми, яка б визначала строки звернення до суду з вимогами, спрямованими на захист та відновлення порушених прав платників податків у відносинах, що виникають у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням податку на додану вартість державою, а отже, платник податку може звернутися до адміністративного суду з відповідними вимогами з урахуванням загальних строків, що визначені статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі №140/1770/19, від 16 лютого 2023 року у справі №803/1149/18, від 24 серпня 2023 року у справі №480/9238/21 (адміністративне провадження №К/990/29096/22).
Тобто, незалежно від того, чи сплачена фактично бюджетна заборгованість, нарахування пені нерозривно пов`язано з такою заборгованістю, а отже відлік строку звернення до суду розпочинається з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції встановив, що 25 листопада 2013 року Товариство завернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДПС про стягнення з Державного бюджету України пені на суму заборгованості з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 214 703,94 грн, за якою відкрито провадження у справі №805/16891/13-а. В подальшому, ухвалою суду від 16 грудня 2013 року провадження у справі №805/16891/13-а було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №805/16876/13-а.
26 лютого 2020 року Товариство звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з клопотанням про поновлення провадження у справі №805/16891/13-а про стягнення пені за прострочення повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року (залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2020 року) відмовлено у задоволені клопотання Товариства про поновлення провадження у справі №805/16891/13-а у зв`язку з тим, що судове провадження в цієї адміністративній справі є втраченим, отже, розгляду заяви про поновлення провадження у справі повинно передувати відновлення втраченого судового провадження в адміністративній справі № 805/16891/13-а. Крім того, суд із посиланням на вимоги статті 384 КАС України зазначив, що оскільки розгляд адміністративної справи №805/16891/13-а на момент втрати судового провадження був не закінчений та рішення суду у справі не ухвалене, тому втрачене судове провадження виходячи з приписів статті 384 Кодексу адміністративного судочинства України відновленню не підлягає, а позивачу роз`яснено право звернутися до суду з аналогічним позовом.
21 липня 2020 року ТОВ "Тар Альянс" завернулось до суду з новим позовом. Проте, в адміністративній справі №805/16891/13-а позивач просив суд стягнути з Державного бюджету України пені на суму заборгованості з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 214 703,94 грн, у той час як в новій адміністративній справі №200/6780/20-а (результати якої є предметом оскарження) позовними вимогами є стягнення вже пені в розмірі 10 228 994,40 грн, що перевищує раніше заявлену до стягнення суму пені на 10 014 290,46 грн. При цьому заяву про поновлення строку на звернення до суду позивачем не надав у зв`язку з тим, що позивач не вважає, що ним пропущений строк звернення до суду. Суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги, що новий позов не є "аналогічним позовом" в розумінні висновків суду апеляційної інстанції у справі №805/16891/13-а.
Відповідач зазначає, що, ухвалюючи рішення у справі №200/6780/20-а, суд апеляційної інстанції вказав, що позивач реалізував своє право шляхом подання позову у даній справі 21 липня 2020 року в межах строку звернення до суду. Проте дане рішення не містить жодних обґрунтувань чому суд отримавши позовну заяву 21 липня 2020 року з вимогою в частині стягнення пені з листопада 2013 року, дійшов висновку, що строки звернення до суду не порушено.
Податковий орган просить скасувати касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області, скасувати рішення судів попередніх інстанцій, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Позивач надав суду відзив на касаційну скаргу відповідача, просить відмовити у її задоволенні, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.
Обставини справи
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що 20 серпня 2012 року Товариство подало до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Донецької області податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2012 року із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування в сумі 7 840 128 грн.
В подальшому Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Донецької області проведено документальну позапланову виїзну перевірку правильності нарахування позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість, за результатами якої складено акт №420/15-17-2/33853132 від 09 жовтня 2012 року.
На підставі зазначеного Акту СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Донецької області 30 жовтня 2012 року було прийнято податкові повідомлення-рішення №0000201520/23905/10/15-17-2, №0000211520/23907/10/15-17-2 та №0000191520/23904/10/15-17-2 якими відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 7 670 093,00 грн, зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, зменшено суму бюджетного відшкодування (заявленого за напрямом відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку) з податку на додану вартість та нараховано штрафні санкції.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року по справі 805/3119/13-а, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2013 року, задоволені позовні вимоги Товариства, а вищевказані повідомлення рішення скасовані. Зазначену ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку міжрегіонального повного управління Міндоходів отримало 01 липня 2013 року.
В подальшому ухвалою Вищого адміністративного суду України від 4 лютого 2014 року здійснено процесуальну заміну неналежного відповідача на належного - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів. Постанови судів першої та апеляційної інстанції були скасовані, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2014 року по справі 805/3119/13-а, яка була залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2014 року, задоволені позовні вимоги Товариства, а податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби від 30 жовтня 2012 року №00000211520/23907/10/15-17-2, №00000191520/23904/10/15-17-2, №0000201520/23905/10/15-17-2, від 5 листопада 2012 року №0000221520/24621/10/15-17-2 скасовані.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 лютого 2016 року провадження у справі №805/3119/13-а закрите.
Також Товариство звернулося до суду з позовною заявою про стягнення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2012 року в сумі 7 840 128 гривень. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 січня 2014 року по справі 805/16876/13-а, яка була залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2014 року, позовні вимоги Товариства задоволені, стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2012 року в сумі 7840128,00 грн.
У своїй постанові від 17 жовтня 2019 року по справі №805/16876/13-а (адміністративне провадження №К/9901/4386/18, К/9901/4388/18) Верховний Суд підтвердив правомірність висновків судів першої та апеляційної інстанцій і залишив без змін вказані вище судові рішення про стягнення з бюджету суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2012 року в сумі 7 840 128,00 грн.
У листопаді 2013 року Товариство також заверталося до суду з позовом про стягнення пені на суму невідшкодованої заборгованості бюджету з податку на додану вартість, провадження за якою відкрито у справі №805/16891/13-а. Надалі провадження у справі зупинено до вирішення справи № 805/16876/13-а.
Після завершення розгляду справи № 805/16876/13-а Товариством ініційовано відновлення розгляду справи №805/16891/13-а про стягнення пені за прострочення повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2012 року.
Втім, враховуючи той факт, що матеріали адміністративної справи №805/16891/13-а знаходились у будівлі Донецького окружного адміністративного суду під час її незаконного захоплення і на даний час вважаються втраченими, в ухвалах Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року та Першого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2020 року було вказано на неможливість відновлення розгляду справи №805/16891/13-а та зазначено про право Товариства звернутися до суду із аналогічним позовом.
Згідно матеріалів справи, від часу набуття чинності рішенням у справі з приводу оскарження результатів перевірки податку на додану вартість за липень 2012 року, заявлених позивачем до відшкодування і до теперішнього часу заборгованість з податку на додану вартість за липень 2012 року не відшкодовано.
Висновки судів попередніх інстанцій
Суди попередніх інстанцій, враховуючи положення статті 200 ПК України, обставини, встановлені у судових рішеннях №805/3119/13-а, №805/16876/13-а, визнали факт заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за липень 2012 року в сумі 7 840 128 гривень перед Товариством. Суди установили, що бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за липень 2012 року до теперішнього часу не здійснено. Розмір пені за прострочення повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2012 року, розрахованої відповідно до пункту 200.23. статті 200 ПК України станом на 10 липня 2020 року становить 10 228 994 гривні 40 коп.
Правове регулювання та висновки Верховного Суду
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.