ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2024 року
м. Київ
справа № 175/623/23
провадження № 61-16302св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - акціонерне товариство "Українська залізниця",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Тарасенко Віра Юріївна, на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області у складі судді Журавель Т. С. від 06 липня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду у складі колегії суддів:
Макарова М. О., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., від 31 жовтня 2023 року.
Короткий зміст заявлених позовних вимог
1. У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ "Укрзалізниця" про стягнення моральної шкоди у розмірі 992 400, 00 грн.
2. Свої вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що 15 червня 2016 року на ділянці "Слов`янськ-Близнюки" стався наїзд електропотяга на ОСОБА_2, який є батьком позивачки, внаслідок чого останній загинув на місці. Позивачка заявляла, що у зв`язку зі смертю батька вона зазнала сильних душевних та моральних страждань, що полягали у порушенні її нормальної життєдіяльності, оскільки вона перебувала у близьких стосунках з батьком, дуже його любила, а тому відчуває сильний душевний біль від втрати близької їй людини.
3. Із урахуванням зазначеного, враховуючи те, що смерть потерпілого настала за відсутності його умислу чи непереборної сили, ОСОБА_1 просила суд стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 992 400, 00 грн.
Основний зміст та мотиви судових рішень судів попередніх інстанцій
4. Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
5. Стягнуто з АТ "Укрзалізниця" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 150 000 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
6. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що втрата близької людини, яка настала внаслідок експлуатації джерела підвищеної небезпеки, завдала моральних та душевних страждань позивачці. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції врахував той факт, що на момент загибелі батька позивачка досягла 37 років, що свідчить про те, що вона була вже сформованою особистістю, не перебувала на його утриманні та не потребувала його постійної участі у вихованні. Крім того, позивачка не довела яким чином була порушена її нормальна життєдіяльність. З урахуванням глибини душевних страждань позивачки, вимог розумності і справедливості, суд першої інстанції дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а відшкодування моральної шкоди у розмірі 150 000, 00 грн є належним та співмірним відшкодуванням у цій справі.
Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції
7. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2023 року - без змін.
8. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивачці завдано моральну шкоду, яка пов`язана з хвилюваннями та моральними стражданнями через передчасну смерть батька, порушенням укладу її життя. З урахуванням фактичних обставин, поведінки потерпілого, характеру, глибини і тривалості душевних страждань позивачки суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди у розмірі 150 000, 00 грн. Водночас суд апеляційної інстанції вказав, що стягнення цієї суми слід проводити з утриманням податків та зборів, згідно з чинним законодавством України.
Узагальнені доводи касаційної скарги
9. 14 листопада2023 року ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат
Тарасенко В. Ю., звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року у частині відмови у задоволенні позовних вимог, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Вирішити питання щодо стягнення судових витрат.
10. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанції заявниця зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 рокуу справі № 752/17832/14-ц та
у постановах Верховного Суду від 25 липня 2018 рокуу справі № 180/683/13-ц,
від 25 серпня 2020 року у справі № 372/3192/18, від 16 грудня 2020 року у справі № 161/3557/19, від 21 червня 2022 року у справі № 599/645/21, від 30 січня
2023 рокуу справі № 740/3561/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), і не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
11. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди безпідставно зменшили відшкодування моральної шкоди, неповно оцінили докази, на які посилалася позивачка, не обґрунтували свої висновки, не дотрималися принципів справедливості й співмірності.
12. Особа, яка подала касаційну скаргу, вказує, що сума відшкодування моральної шкоди була немотивована занижена судами у декілька разів. Водночас позивачка підкреслює, що внаслідок смерті батька вона зазнала сильних душевних страждань, оскільки втратила близьку людину. Визначену нею суму моральної шкоди вважає такою, що відповідає критеріям розумності та справедливості.
13. Звертає увагу на те, що відповідачем не було вжито усіх можливих заходів щодо забезпечення безпеки громадян, зокрема встановлення огорож, парканів тощо, та недопущення настання тяжких наслідків у вигляді загибелі батька позивачки на залізничному перегоні внаслідок збиття рухомим складом залізничного транспорту.
14. Заявниці також зазначає, що судами першої та апеляційної інстанції у резолютивній частині рішення не було зазначено, що сума моральної шкоди, завданою смертю родича, підлягає виплаті без стягнення податків та обов`язкових платежів, внаслідок чого при виплаті їй моральної шкоди з неї додатково підлягатимуть стягненню податки і збори. Вважає, що судами попередніх інстанцій були порушені приписи статті 164.2.14 Податкового кодексу України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
15. Ухвалою Верховного Суду від 23 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 175/623/23.
16. Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2024 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
У визначений судом строк відзив на касаційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
17. Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, виданого
03 грудня 1979 року, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, про що зроблено актовий запис № 71. Батьком зазначений ОСОБА_2, матір`ю - ОСОБА_4 .
18. Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Барвінківського районного управління юстиції від 29 червня 2002 року, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб, про що зроблено актовий запис № 36. Прізвище чоловіка та дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_6 та ОСОБА_6 .
19. Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3, виданого виконавчим комітетом Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області від 17 червня 2016 року, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 58 років, про що зроблено актовий запис про смерть № 23.
20. Відповідно до висновку експерта № 42Брт/16 від 20 червня 2021 року, причиною смерті ОСОБА_2 є тяжкі тілесні ушкодження, які утворилися в короткий проміжок часу від удару тупих предметів в умовах рейкової транспортної травми.
21. Згідно з протоколом наради за фактом смертельного травмування чоловіка на перегоні Гусарівка-Барвінкове, потягом № 8852, електровоз ВЛ8-471, машиніст ОСОБА_7, помічник машиніста ОСОБА_8 на 1000 км від 15 червня 2016 року, у ході оперативного розбору з пояснення локомотивної бригади і даних розшифровки швидкостемірної стрічки встановлено, що 15 червня 2016 року локомотивна бригада у складі машиніста ОСОБА_7 та помічника машиніста ОСОБА_8 побачили чоловіка, що переходив через залізничну колію. Не повністю зійшовши з парної колії, чоловік зупинився з правої сторони з краю шпал. На сигнали великої гучності, що подавала локомотивна бригада, чоловік не реагував. Машиніст ОСОБА_7 застосував екстрене гальмування зі швидкості 70 км/год, проте через малу відстань, наїзду запобігти не вдалося. Нарада постановила визнати дії локомотивної бригади у цій ситуації правильними.
22. З довідки про роботу локомотива ВЛ8-471, потяг № 8852 під керуванням машиніста ОСОБА_7 на перегоні Гусарівка-Барвінкове, слідує, що машиніст застосував екстрене гальмування о 11 год 36 хв під зелений сигнал локомотивного світлофору при швидкості 70 км/год. Фактичний гальмівний шлях склав 600 м, розрахунковий гальмівний шлях - 620 м.
23. Згідно з актом огляду технічного стану електровозу ВЛ8-471 приписки Краснолиманського локомотивного депо від 16 червня 2016 року, товщина гальмівних колодок відповідала вимогам пункту 3.2.5 Інструкції з експлуатації гальм рухомого складу на залізницях України; вихід штоків гальмівних циліндрів відповідав вимогам таблиці 3.1 вищевказаної Інструкції; кран машиніста ум. № 394 та кран допоміжного гальма ум. № 254 також відповідали встановленим вимогам. Звукові сигнали великої та малої гучності справні. Світова сигналізація та колісні пари також відповідають вимогам Інструкції.
24. Відповідно до постанови про закриття кримінального провадження
від 25 серпня 2016 року заступник начальника СВ Барвінківського
ВП Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області майор поліції Карпенко М. А., розглянувши матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016220200000281 від 15 червня
2016 року, за фактом смертельного травмування ОСОБА_2, розпочатого за частиною третьою статті 276 КК України, постановив закрити кримінальне провадження у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
25. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
26. Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою
статті 411 цього Кодексу.
27. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
28. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
29. За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
30. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
31. Стаття 3 Конституції України визначає, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
32. Згідно зі статтею 27 Конституції України кожна людина має невід`ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов`язок держави - захищати життя людини.
33. Статтею 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що право кожного на життя охороняється законом.
34. Фізична особа має невід`ємне право на життя. Фізична особа не може бути позбавлена життя (частини перша-друга статті 281 ЦК України).
35. Підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують безпеку життя і здоров`я громадян, які користуються його послугами, а також безпеку руху поїздів, охорону навколишнього природного середовища згідно з чинним законодавством України. Безпека руху поїздів - це комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на забезпечення безаварійної роботи та утримання в постійній справності залізничних споруд, колій, рухомого складу, обладнання, механізмів і пристроїв (частини перша-друга статті 11 Закону України "Про залізничний транспорт").