Постанова
Іменем України
18 січня 2024 року
м. Київ
справа № 404/2935/19
провадження № 61-14715св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
особа, що подає скаргу (боржник)- ОСОБА_1,
особа, дії якої оскаржуються - приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьова Тетяна Валентинівна,
заінтересована особа (стягувач)- ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якої діє представник - адвокат Усатенко В`ячеслав Юрійович, на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 квітня 2023 року у складі судді Павелко І. Л. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 12 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Дьомич Л. М., Дуковського О. Л., Письменного О. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог скарги
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати неправомірним розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 22 червня 2022 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 та зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьову Т. В. здійснити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів.
В обґрунтування скарги посилався на те, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьової Т. В. знаходиться виконавче провадження № НОМЕР_2 з виконання виконавчого листа № 404/2935/19 від 22 травня 2020 року, виданого Кіровським районним судом м. Кіровограда, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на її утримання в розмірі 1/8 частини з усіх видів заробітку (доходу), починаючи з 24 квітня 2019 року щомісячно та до закінчення навчання 30 червня 2022 року.
Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів від 22 червня 2022 року сума, з якої нараховане стягнення за кожен місяць, визначена як сума всіх доходів боржника від підприємницької діяльності.
Однак, він є фізичною особою-підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування.
Частина друга статті 195 Сімейного кодексу України чітко встановлює порядок визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), зокрема заборгованість за аліментами платника аліментів, який є фізичною особою-підприємцем та який перебуває на спрощеній системі оподаткування, визначається виходячи з середньої заробітної плати працівника даної місцевості.
У зв`язку із цим, складений приватним виконавцем Золотарьовою Т. В. розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 22 червня 2022 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 не відповідає вимогам частини другої статті 195 Сімейного кодексу України.
24 червня 2022 року представником боржника приватному виконавцю подано клопотання про здійснення перерахунку заборгованості.
У відповідь, 30 червня 2022 року, приватний виконавець Золотарьова Т. В. повідомила, що клопотання про проведення перерахунку у № НОМЕР_2 залишено без задоволення, а письмова відповідь буде надана у строки, передбачені Законом України "Про звернення громадян".
Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 просив задовольнити скаргу.
Короткий зміст судових рішень попередніх інстанцій
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 квітня 2023 року скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Визнано неправомірним складений приватним виконавцем виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьовою Т. В. розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 22 червня 2022 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на її утримання в розмірі 1/8 частини з усіх видів його заробітку (доходу), починаючи з 24 квітня 2019 року, щомісячно, та до закінчення навчання - 30 червня 2022 року. Зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьову Т. В. здійснити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що державний виконавець не взяв до уваги те, що розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 22 червня 2022 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 необхідно було проводити відповідно до вимог частини другої статті 195 Сімейного кодексу України, оскільки ОСОБА_1 є фізичною особою - підприємцем та перебуває на спрощеній системі оподаткування.
Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_2 звернулась до суду з апеляційною скаргою.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 12 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 квітня 2023 року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а передбачених законом підстав для скасування рішення місцевого суду при апеляційному розгляді не встановлено.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
12 жовтня 2023 року ОСОБА_3 через представника - адвоката Усатенко В. Ю.засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 квітня 2023 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 12 вересня 2023 року у вказаній справі.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
13 листопада 2023 року ОСОБА_4 в особі представника - адвоката Захарченка І. В. звернувся до Верховного Суду з відзивом, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 31 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
15 листопада 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи
Судами встановлено, що у приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьової Т. В. перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа № 404/2935/19 від 22 травня 2020 року, виданого Кіровським районним судом м. Кіровограда за наслідком ухваленого судового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на її утримання в розмірі 1/8 частини з усіх видів його заробітку (доходу), починаючи з 24 квітня 2019 року, щомісячно, та до закінчення навчання - 30 червня 2022 року.
Відповідно до складеного 22 червня 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьовою Т. В. розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по ВП № НОМЕР_2 сума, з якої нараховується стягнення, за кожен місяць визначена з доходів боржника від підприємницької діяльності.
ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем і з 01 січня 2016 року перебуває на спрощеній системі оподаткування.
24 червня 2022 року адвокат ОСОБА_4 письмово звернувся до приватного виконавця з клопотанням про здійснення перерахунку аліментів.
30 червня 2022 року приватний виконавець Золотарьова Т. В. повідомила, що клопотання щодо проведення перерахунку заборгованості зі сплати аліментів по ВП № НОМЕР_2 залишено без задоволення.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права