ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2024 року
м. Київ
cправа № 916/410/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Вронська Г.О., Губенко Н.М.,
за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д.А.
та представників
Позивача: Асташенкова О.І.
Відповідача : Байдерін О.А.
Третьої особи на стороні позивача за первісним позовом: не з?явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВЮГ"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2023
(головуючий суддя - Поліщук Л.В., судді - Богатир К.В., Таран С.В.)
та рішення Господарського суду Одеської області від 08.05.2023
(суддя - Мостепаненко Ю.І.)
у справі №916/410/23
за позовом Одеської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВЮГ"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департаменту комунальної власності Одеської міської ради
про стягнення 529 875,47 грн та розірвання договору
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВЮГ"
до Одеської міської ради
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Одеської міської ради - Департаменту комунальної власності Одеської міської ради
про розірвання договору та стягнення 391 638,60 грн,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. Одеська міська рада (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ВВЮГ" (далі - ТОВ"ВВЮГ", відповідач) про:
- розірвання договору купівлі-продажу від 04.02.2022, укладеного між територіального громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради та ТОВ "ВВЮГ", щодо нежитлових приміщень першого поверху загальною площею 259,1 кв.м, за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, буд. 178/1, приміщення 402, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. 04.02.2022 за №157;
- стягнення з ТОВ "ВВЮГ" на користь Одеської міської ради 3% річних в розмірі 149.457,40 грн та неустойки в розмірі 380.418,07 грн;
2. Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем, встановленого п. 2.1 договору купівлі-продажу, обов`язку з оплати вартості придбаного майна в установлений строк, у зв`язку з чим у позивача виникло передбачене договором право на розірвання договору, та стягнення неустойки та 3% річних.
3. ТОВ "ВВЮГ" звернулось до суду з зустрічним позовом до Одеської міської ради, про:
- розірвання договору купівлі-продажу від 04.02.2022, укладеного між територіального громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради та ТОВ "ВВЮГ", щодо нежитлових приміщень першого поверху загальною площею 259,1 кв.м, за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, буд. 178/1, приміщення 402, на підставі ст. 652 ЦК України, у зв`язку з істотною зміною обставин;
- стягнення з Одеської міської ради грошових коштів в розмірі 391.638,60 грн, у порядку повернення ТОВ "ВВЮГ" коштів, сплачених в рахунок ціни за договором купівлі-продажу від 04.02.2022.
4. В обґрунтування зустрічних позовних вимог відповідач вказує, що ст. 652 ЦК України пов`язує можливість задоволення позову про розірвання договору з наявністю істотної зміни обставин. На думку позивача за зустрічним позовом, на момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане. Вочевидь, сторони договору не виходили з того, що до граничної дати оплати за договором розпочнеться повномасштабна війна та умови суспільних відносин, ведення підприємництва, функціонування реєстрів, будуть остаточно змінені. Зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися. Наразі відповідач вважає, що настання даної умови не потребує доведення, оскільки так само очевидним є те, що жодна зі сторін договору не могла усунути ті наслідки, що з`явилися на початку повномасштабної війни. Зокрема, ТОВ "ВВЮГ" не могло впливати на знецінення нерухомості та неможливість її використання в підприємництві, а міська рада не могла впливати на зупинення функціонування ДРРП. Виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Зважаючи на зазначене позивач вказував на наявність підстав для повернення гарантійного внеску.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
5. Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.05.2023 первісний позов задоволено частково. Розірвано договір купівлі-продажу від 04.02.2022, укладений між територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради та ТОВ "ВВЮГ" щодо нежилих приміщень першого поверху загальною площею 259,1 кв.м за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, буд. 178/1, приміщення 402, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. 04.02.2022 р. за № 157. Стягнуто з ТОВ "ВВЮГ" на користь Одеської міської ради витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн. В задоволенні решти вимог первісного позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
6. Рішення суду першої інстанції за первісним позовом мотивовано тим, що відповідачем не виконано зобов`язання щодо оплати коштів за об`єкт приватизації, зважаючи на умови договору та положення цивільного законодавства і спеціального Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", оспорюваний договір купівлі-продажу, необхідно розірвати. Щодо вимог про стягнення 3 % річних та неустойки, суд першої інстанції зазначив, що позивач, заявляючи вимоги про стягнення неустойки, має на меті не стимулювання відповідача до виконання грошового зобов`язання, адже такі вимоги не заявлені, а задоволення цих вимог призводить саме до отримання позивачем додаткових прибутків, зважаючи на внесений відповідачем гарантійний внесок, позивач, обравши спосіб захисту порушеного права шляхом розірвання спірного договору, має право лише на відшкодування збитків, пов`язаних з таким розірванням, а не на застосування санкцій у зв`язку з невиконанням відповідачем свого грошового зобов`язання. Адже, з реалізацією позивачем, як продавцем, права на відмову від договору відбувається одностороння відмова від зобов`язання, що зумовлює припинення обов`язку покупця сплачувати вартість об`єкта продажу і неустойки за несвоєчасну оплату ціни об`єкта. З цих же мотивів відсутні підстави для нарахування позивачем 3% річних за спірний період з 06.04.2022 року по 30.11.2022 року, оскільки, з моменту виникнення у позивача права на розірвання договору купівлі-продажу, у відповідача припинився обов`язок сплачувати вартість цього об`єкту.
7. З урахуванням зазначеного, оскільки, судом першої інстанції встановлено обставини для розірвання договору, у зв`язку з несплатою відповідачем ціни договору купівлі - продажу, суд першої інстанції зробив висновки про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову про розірвання договору з підстав, визначених ст. 652 ЦК України, та відповідно повернення позивачу за зустрічним позовом грошових коштів сплачених, як гарантійний внесок, у розмірі 391 638,60 грн.
8. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.03.2023, рішення Господарського суду Одеської області від 08.05.2023 скасовано в частині відмови у задоволенні первісного позову про стягнення з ТОВ "ВВЮГ" на користь Одеської міської ради 3% річних в розмірі 149.457,40 грн та неустойки в розмірі 380.418,07 грн, та прийнято в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задоволено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
9. Суд апеляційної інстанції приймаючи постанову про часткове скасування рішення суду першої інстанції, щодо відмови у задоволенні первісних позовних вимог про стягнення 3% річних та неустойки, зазначав про те, що відповідачем за первісним позовом порушено зобов`язання з оплати придбаного об`єкту приватизації, під час дії укладеного сторонами договору, і за встановлених обставин несплати відповідачем за первісним позовом грошових коштів за договором, у позивача за первісним позовом виникло право на нарахування неустойки у розмірі 380 418,07 грн, що становить 5% ціни продажу об`єкта купівлі-продажу. Щодо 3% річних, нарахованих позивачем за первісним позовом, апеляційний суд зазначив, вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також відсотків річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу, при цьому у випадку звернення позивача до суду з вимогою про розірвання договору в судовому порядку, зобов`язання сторін за договором припиняються з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили, а до цього моменту договір є діючим та зобов`язання за ним сторонами повинні виконуватися належним чином, отже є обґрунтованим нарахування позивачем за первісним позовом 3% річних в розмірі 149 457,40 грн, за період чинності дії договору. В іншій частині розгляду судом першої інстанції первісних позовних вимог та зустрічних вимог, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
10. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, ТОВ "ВВЮГ" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити, зустрічний позов задовольнити. Виконати розподіл судових витрат.
11. У касаційній скарзі скаржник посилається на п. 1 частини 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та зазначає, що суди попередніх інстанцій приймаючи рішення про відмову у задоволенні зустрічного позову, неправильно застосували положення ч. 3 ст. 538, ч. 5 ст. 653, ч. 1 ст. 655, ч. 1 ст. 664, ч. 4 ст. 692, ст. 693 ЦК України, та не врахували правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 18.08.2023 у справі № 927/211/22. Крім того, судами неправильно застосовано положення ст. 652 ЦК України та не враховано правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17, від 30.09.2020 у справі № 661/3827/17. Також скаржник вказує на невірне застосування положень ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України та не врахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, від 26.08.2020 у справі № 918/289/19.
12. Крім того, посилаючись на п. 3 частини 2 ст. 287 ГПК України, скаржник зазначає, що відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо застосування положень ст.ст. 651, 652 ЦК України у подібних правовідносинах, у випадку одночасної наявності підстав для застосування як положень ст. 651 ЦК України, так і положень статті 652 цього кодексу, коли істотна зміна обставин виникла первісно до ознак істотного порушення умов договору та в подальшому існує юридичний склад для одночасного застосування положень двох різних статей - підстав для розірвання договору.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи, та клопотання, заяви подані у суді касаційної інстанції
13. Одеська міська рада у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на безпідставність доводів та вимог касаційної скарги, та водночас вказуючи на законність та обґрунтованість постанови апеляційного суду у справі, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
14. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, Рішенням Одеської міської ради від 28.07.2021 № 424-VІІІ "Про включення до Переліку об`єктів малої приватизації комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації у 2021 році, нежилих приміщень першого поверху, які розташовані за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 178/1, приміщення 402, та їх приватизацію" було включено до Переліку об`єктів малої приватизації комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації у 2021 році, схваленого рішенням Одеської міської ради від 28.04.2021 р. № 231-VIII, нежилі приміщення першого поверху загальною площею 259,1 кв.м, які розташовані за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 178/1, приміщення № 402.
15. З Протоколу № 9 засідання аукціонної комісії з продажу об`єктів малої приватизації комунальної власності територіальної громади м. Одеси від 08.12.2021 вбачається, що комісією були затверджені умови і дату проведення аукціону з продажу об`єкта комунальної власності, зокрема, затверджені умови продажу об`єкта, розташованого за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 178/1, запропоновані Департаментом, аукціон призначено на 05.01.2022. До вказаного протоколу № 9 від 08.12.2021 засідання аукціонної комісії додано Інформацію Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про проведення електронного аукціону з продажу об`єктів малої приватизації комунальної власності територіальної громади міста Одеси, у т.ч. щодо нежитлових приміщень першого поверху загальною площею 259,1 кв.м за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 178/1, приміщення № 402.
16. В свою чергу Департаментом комунальної власності Одеської міської ради було прийнято наказ від 08.12.2021 № 452 "Про затвердження умов і дати проведення аукціону з продажу об`єктів малої приватизації комунальної власності територіальної громади м. Одеси", щодо об?єктів зазначених у Протоколі № 9 від 08.12.2021 засідання аукціонної комісії з продажу об`єктів малої приватизації комунальної власності територіальної громади м. Одеси, яким затверджено умови і дату проведення аукціону з продажу об`єктів малої приватизації комунальної власності територіальної громади м. Одеси, зокрема, нежилих приміщень першого поверху загальною площею 259,1 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 178/1, приміщення № 402.
17. Згідно Протоколу про результати електронного аукціону № UА-РS-2021-12-11-000013-1, який відбувся 05.01.2022, назва лоту - Нежилі приміщень першого поверху загальною площею 259,1 кв.м, які розташовані за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 178/1, приміщення № 402, переможцем вказаного аукціону визнано ТОВ "ВВЮГ".
18. Згідно наказу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 13.01.2022 № 33 було затверджено Протокол про результати електронного аукціону № UА-Р8-2021-12-11-000013-1, з продажу об`єкта малої приватизації комунальної власності територіальної громади м. Одеси - нежилих приміщень першого поверху, загальною площею 259,1 кв.м, які розташовані за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 178/1, приміщення 402, який відбувся 05.01.2022.
19. Як свідчать матеріали справи, ТОВ "ВВЮГ" для участі в аукціоні № UА-Р8-2021-12-11-000013-1 сплатило гарантійний внесок, згідно платіжного доручення № 622 від 29.12.2021 року на суму 391.638,60 грн.
20. Так, 04.02.2022 між територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради (продавець), від імені якої діяв Департамент комунальної власності Одеської міської ради (представник продавця), та ТОВ "ВВЮГ" (покупець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов пункту 1.1 якого продавець продав, а покупець купив індивідуально визначене майно комунальної власності, яке в цілому складається з нежилих приміщень першого поверху, загальною площею 259,1 кв.м за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, буд. 178/1, приміщення 402, що відображені у технічному паспорті, що виданий Комунальним підприємством "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості", виготовлений станом па 20.12.2007 року ( далі - об`єкт купівлі-продажу).
21. Об`єкт купівлі-продажу належить продавцю на праві комунальної власності на підставі свідоцтва про право власності (бланк серії САВ № 817165), виданого 11 квітня 2008 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради, право власності на який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 31.03.2015 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю., номер запису про право власності: 9242771, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 610350551101.
22. За умовами п. 2.1 договору покупець зобов`язаний сплатити ціну продажу об`єкта у розмірі 7608361,40 грн. за рахунок власних коштів з рахунку покупця на поточний рахунок Департаменту комунальної власності Одеської міської ради № UA868201720355509012069034299 ЄДРПОУ 26302595 банк отримувача: Державна Казначейська служба України, м. Київ, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Гарантійний внесок враховано продавцем при розрахунку залишку ціни продажу.
23. Згідно п. 2.2 договору цей договір є підставою для проведення розрахунків за об`єкт купівлі-продажу.
24. В п. 3.1 договору передбачено, що передача об`єкта купівлі-продажу від продавця до покупця здійснюється у триденний строк після сплати покупцем в повному обсязі ціни продажу об`єкта купівлі-продажу та оформляється актом приймання-передачі, який підписуються одночасно сторонами за цим договором (пункт 3.1 договору).
25 Право власності на об`єкт купівлі-продажу виникає з дня державної реєстрації права власності на придбаний об`єкт. Державна реєстрація здійснюється уповноваженим органом в порядку, встановленому чинним законодавством, після повної сплати коштів, передбачених розділом 2 Порядок розрахунків за придбаний об`єкт цього договору, штрафних санкцій, що можуть виникнути у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за цим договором, підписання покупцем акта приймання-передачі об`єкта, зазначеного у п.1.1 цього договору та видання органом приватизації наказу про завершення приватизації (п. 3.2 договору).
26. В п. 5.3 договору передбачені обов`язки продавця. Зокрема, продавець зобов`язаний передати покупцю об`єкти купівлі-продажу у встановленому цьому договорі порядку (п. 5.3.21 договору).
27. Права та обов`язки покупця визначені в п. 5.4 договору. Так, покупець зобов`язаний у встановлений цим договором термін сплатити ціну продажу об`єкта купівлі-продажу, штрафних санкцій, що можуть виникнути у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за цим договором, підписати акт приймання-передачі об`єкта, зазначеного у п.1.1. цього договору (п. 5.4.1 договору).
28. За умовами п. 6.1 договору у разі несплати покупцем коштів, передбачених розділом 2 Порядок розрахунків за придбаний об`єкт цього договору, в термін, визначений п. 2.1. цього договору, покупець сплачує на користь продавця неустойку в розмірі 5 (п`яти) відсотків ціни продажу об`єкта купівлі-продажу, зазначеної у п. 1.5. цього договору. У разі несплати ціни продажу об`єкта купівлі-продажу разом з неустойкою протягом наступних 30 (тридцяти) календарних днів даний договір купівлі-продажу підлягає розірванню.
29. Договір підписано повноважними представниками, скріплено печатками контрагентів, посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. 04.02.2022 р. за № 157.
30. 01.03.2022 директором ТОВ "ВВЮГ" складено лист за вих.№0103/-1/22 на ім`я в.о. директора Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, в якому, з посиланням на введення з 24.02.2022 воєнного стану в Україні на підставі Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022, лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), пункти 7.1., 7.2. укладеного між сторонами договору купівлі-продажу від 04.02.2022, повідомив про неможливість виконання умов цього договору. Як вбачається із наявної в матеріалах справи копії листа ТОВ "ВВЮГ" від 01.03.2022 за вих.№0103/-1/22, на вказаному листі проставлено штамп вхідної кореспонденції Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про отримання листа 09.03.2022 за вх.№01-14/458.
31. 02.02.2023 ТОВ "ВВЮГ" звернулося до Одеської міської ради та Департаменту комунальної власності Одеської міської ради з листом, в якому, серед іншого, зазначило, що зверталося до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради із листом від 01.03.2022 №0103/-1/22 про неможливість виконання зі сторони підприємства договору купівлі-продажу від 04.02.2022 щодо сплати залишку коштів у розмірі 7 608 361,40 грн. При цьому ТОВ "ВВЮГ" зазначило, що товариство, як добросовісна особа, враховуючи публічне видання листа Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 та чинність воєнного стану, інші фактичні події, починаючи з 24.02.2022 об`єктивно не могло не враховувати зазначені обставини як саме існування форс-мажору. Більше того, маючи час на оплату грошових зобов`язань до 07.03.2022, ТОВ "ВВЮГ" (станом до 24.02.2022) вживало активних заходів до збирання грошової маси, зокрема шляхом узгодження з банківськими установами питань відкриття та обслуговування кредитної лінії на користь підприємства. Таким чином, повномасштабна агресія та форс-мажор у перші її дні, який став її наслідком, були абсолютно непередбачуваними подіями для покупця.
Крім того, у листі від 02.02.2023 ТОВ "ВВЮГ" зауважило на тому, що на момент укладення договору останнє виходило з того, що підприємство буде зобов`язане платити грошові кошти в розмірі 7608361,40 грн не під час дії воєнного стану та поза можливостей розгортання підприємницької діяльності. Підприємство виходило з того, що керівник буде здатен отримати позитивний висновок банківських установ щодо відкриття та обслуговування кредитної лінії задля належного фінансування виконання укладеного договору. Відтак, на переконання товариства, очевидним є те, що виконання договору позбавило б ТОВ "ВВЮГ" того, на що воно розраховувало при укладенні договору, а саме: спроможності забезпечити фінансування підприємницької діяльності товариства, спроможності оплатити капітальний ремонт приміщень у придбаному майні, розгорнути підприємницьку діяльність загалом, одночасно з виконанням кредитних зобов`язань перед банківськими установами. Крім того, внаслідок стрімкого падіння цін на нерухоме майно, ТО "ВВЮГ" було економічно не зацікавлено придбавати нерухоме майно по надмірно завищеній ціні відносно стану ринку нерухомого майна після 24.02.2022.
32. У зв`язку з наведеним та керуючись частиною 1 ст. 651, ст. 652 Цивільного кодексу України, ТОВ "ВВЮГ", у листі від 02.02.2023, просило надати згоду на розірвання договору купівлі-продажу від 04.02.2022 та повернути сплачений товариством гарантійний внесок, що був зарахований до складу ціни (вартості) майна, у розмірі 391638,60 грн.
33. У відповідь на лист ТОВ "ВВЮГ" від 02.02.2023, Департамент комунальної власності Одеської міської ради листом від 23.02.2023 №01-10/0034 повідомив, що 06.02.2023 Господарським судом Одеської області відкрито провадження у цій справі №916/410/23, і що звернення товариства буде розглянуто по суті лише після розгляду цієї судової справи.
Позиція Верховного Суду
34. Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, та заперечення викладені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, зважаючи на таке.
35. Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
36. Верховний Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частині 3 статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
37. Так самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, покладається на скаржника.
38. За змістом пункту 1 частини 2 ст. 287 ГПК України оскарження судових рішень з підстави, передбаченої цим пунктом, може мати місце за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих же норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, в якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
39. Отже, під час вирішення питання обґрунтованості доводів скарги про неврахування судами правового висновку Верховного Суду щодо питань застосування тих чи інших норм права, процесуальний закон також передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет їх подібності.
40. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт. Такий правовий висновок викладено у пунктах 96, 97 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19.
41. При цьому, касаційний суд вказує, що неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суди попередніх інстанцій, посилаючись на норму права, застосували її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачили тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, яка є подібною до справи, що розглядається Судом.
42. Не можна посилатись на неврахування висновку Верховного Суду, як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення.
43. Як зазначалось, у касаційній скарзі ТОВ "ВВЮГ" посилається на п. 1 частини 2 ст. 287 ГПК України, та зазначає, що суди попередніх інстанцій приймаючи рішення про відмову у задоволенні зустрічного позову, неправильно застосували положення ч. 3 ст. 538, ч. 5 ст. 653, ч. 1 ст. 655, ч. 1 ст. 664, ч. 4 ст. 692, ст. 693 ЦК України, та не врахували правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду: від 18.08.2023 у справі № 927/211/22. Крім того, скаржник зазначає, що судами неправильно застосовано положення ст. 652 ЦК України та не враховано правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17, від 30.09.2020 у справі № 661/3827/17. Також скаржник вказує на безпідставне стягнення апеляційним судом з відповідача штрафних санкцій і 3% річних, та зазначає про невірне застосування судами положень ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України та не врахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, від 26.08.2020 у справі № 918/289/19.
44. Проаналізувавши зміст касаційної скарги Верховний Суд зазначає, що наведені скаржником доводи, в обґрунтування підстав касаційного оскарження, визначених у п. 1 частини 2 ст. 287 ГПК України, щодо неправильно застосування судами положення ч. 3 ст. 538, ст. 652, ч. 5 ст. 653, ч. 1 ст. 655, ч. 1 ст. 664, ч. 4 ст. 692, ст. 693 ЦК України, та не врахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду: від 18.08.2023 у справі № 927/211/22, від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17, від 30.09.2020 у справі № 661/3827/17, не можуть бути підставою для скасування судових рішень, з огляду на наступне.
45. Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
46. Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
47. Статтею 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.
48. Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
49. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
50. За змістом статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
51. У розумінні положень наведеної норми істотним є таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.
52. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору, на підставі частини 2 статті 651 ЦК України.
53. Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.
54. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
55. Про зміну або розірвання договору в порядку частини 1 статті 651 ЦК України сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавством).
56. Разом з тим, законодавець передбачає випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.
57. Судами встановлено, що за своєю правовою природою договір від 04.02.2022 є договором купівлі-продажу комунального майна, та є підставою виникнення у сторін зобов`язань відповідно до положень Цивільного кодексу України.
58. Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
59. Положеннями частини 1 статті 691 ЦК України унормовано, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
60. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина перша статті 692 ЦК України).
61. В силу положень статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
62. Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим, регулюються Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна" (в редакції чинній на момент укладення оспорюваного договору).
63. Відповідно до статті 13 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" приватизація державного або комунального майна здійснюється шляхом продажу об`єктів права державної або комунальної власності на аукціоні або викупу об`єктів приватизації.