ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2024 року
м. Київ
cправа № 914/2994/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Вронська Г.О.
за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д.А.
та представників
Позивача: не з?явився
Відповідача : Заяць О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.09.2023
(головуючий - Плотніцький Б.Д., судді Кравчук Н.М., Скрипчук О.С.)
та рішення Господарського суду Львівської області від 17.05.2023
(суддя - Матвіїв Р.І.)
у справі №914/2994/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія"
до Приватного акціонерного товариства "Санаторно-готельний комплекс "Дніпро-Бескид"
про стягнення 2 527 519,98 грн за порушення зобов`язань по договору на постачання природного газу,
ВСТАНОВИВ:
1. У зв`язку із запланованим відрядженням судді Кібенко О.Р. склад судової колегії суду касаційної інстанції змінився, що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 06.12.2023.
Короткий зміст позовних вимог
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія"(далі - ТОВ"ЙЕ Енергія", позивач) звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Санаторно-готельний комплекс "Дніпро-Бескид" (далі - ПрАТ "Дніпро-Бескид", відповідач) про стягнення 2 527 519,98 грн заборгованості.
3. Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором постачання природного газу, щодо своєчасної оплати природного газу, внаслідок чого утворилась заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідача, з урахуванням 231.402,24 грн інфляційних втрат, 28.443,55 грн 3 % річних, 431.786,91 грн пені.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
4.Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.05.2023, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.09.2023, позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 1.835.887,28 грн боргу, 231.402,24 грн інфляційних втрат, 2 844,36 грн 3 % річних. Відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення 25.599,20 грн 3 % річних і 431.786,91 грн пені. Відстрочено виконання рішення Господарського суду Львівської області від 17.05.2023 на вісім місяців з дня ухвалення рішення.
5. Судове рішення мотивовано тим, що судами встановлено наявність заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 1.835.887,28 грн за поставлений позивачем природний газ, з січня по лютий 2022 року. У зв`язку з чим, суди вказали на наявність підстав для стягнення інфляційних втрат, 3 % річних, та пені.
Разом з цим, суди посилаючись на положення ст. 617 Цивільного кодексу України, та враховуючи характер здійснюваної відповідачем діяльності у спірний період, зазначили, що між виникненням у відповідача заборгованості та форс-мажорними обставинами введенням воєнного стану на території України доведено причинно-наслідковий зв`язок, отже, наявні об`єктивні підстави для звільнення відповідача від відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання, відповідно в задоволенні позовної вимоги про стягнення 431.786,91 грн пені суди відмовили.
Розмір нарахованих позивачем інфляційних втрат судами перевірено та встановлено правильність їх розрахунку, а тому суди задовольнили позов в частині стягнення інфляційних втрат.
Водночас, суди скориставшись правом, передбаченим положеннями ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України, на зменшення заявлених до стягнення 3% річних, зробили висновок, що в даному випадку обґрунтованим та підставним буде зменшення розміру нарахованих 3 % річних на 90% до суми 2.844, 36 грн. Крім того, суди вказали на наявність підстав для відстрочення виконання рішення на вісім місяців, з моменту ухвалення рішення суду першої інстанції, на підставі положень ст. 331 ГПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення їх доводів
6. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати прийняті у справі судові рішення в частині 25.599,20 грн 3 % річних, 431.786,91 грн пені та відстрочення виконання рішення на вісім місяців з дня ухвалення рішення, та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення вказаної частини вимог, відмовивши у задоволенні клопотання про відстрочку виконання рішення.
7. У касаційній скарзі скаржник посилається на п. 1 частини 2 ст. 287 ГПК України, та вказує на неврахування судами при прийнятті судових рішень правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 23.08.2023 у справі № 910/6234/22, від 26.07.2023 у справі № 909/1043/21, від 23.03.2023 у справі № 920/505/22, щодо обґрунтування наявності форс-мажорних обставин саме для відповідача у справі, враховуючи відсутність у матеріалах справи сертифікату Торгово-промислової палати України (далі - ТПП України), сам факт введення воєнного стану не може бути правовою підставою для невиконання зобов`язань.
8. Скаржник, посилаючись на п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, щодо надання відстрочення виконання рішення, без дотримання балансу інтересів сторін та без надання відповідачем доказів можливості виконання такого рішення після закінчення терміну такого відстрочення.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
9. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на безпідставність доводів та вимог касаційної скарги, та водночас, вказуючи на законність та обґрунтованість судових рішень у справі, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
10. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 26.12.2019 між ТОВ "РГК Трейдінг" (постачальник) та ПрАТ"Санаторно-готельний комплекс "Дніпро-Бескид" (споживач) укладено договір № 41АР167-1487-19 (далі - договір) про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачу у 2019 році природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.
11. Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання - передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання - передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання - передачі природного газу (п. 2.5.3). У випадку відмови від підписання акта приймання - передачі природного газу розбіжності підлягають врегулюванню відповідно до договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість поставленого природного газу встановлюється відповідно до даних постачальника (п. 2.5.4). Сторони домовились, що до моменту обміну оригіналами актів скановані копії підписаних сторонами актів, надіслані сторонами одна одній по електронній пошті, мають силу оригіналу (п. 2.5.5).
12. Ціна одного кубічного метру природного газу становить 6,348992 грн (п. 3.2).
13. Відповідно до п. 4.2 договору остаточний розрахунок за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним.
14. Додатковою угодою № 3 від 03.03.2020 сторони внесли зміни в договір постачання природного газу щодо найменування та реквізитів постачальника, вказали: "Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄГАЗ", а додатковою угодою № 12 від 02.10.2020 вказали "Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія".
15. Додатковою угодою № 28 від 15.12.2021 сторонами змінено плановий обсяг постачання газу та визначено обсяг на 2022 рік.
16. Додатковою угодою № 29 від 29.12.2021 змінено умови п. 3.3 договору стосовно узгодження ціни на 2022 рік, починаючи з 01.01.2022 по 31.01.2022, в розмірі 66,46389120 грн. Крім цього, викладено в новій редакції п. 3.3.1 договору: "в разі порушення Споживачем графіку оплата, визначеного п. 4.2. цього Договору, більше ніж на 3 (три) банківські дні, Постачальник в односторонньому порядку встановлює ціну кубічного метру газу без урахування податку на додану вартість на рівні: 55,33333333 гривень, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600 гривень. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 55,46990933 гривень. Податок на додану вартість становить 11,09398187 гривень. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 66,56389120 гривень.".
17. Додатковими угодами сторони внесли такі зміни:
- № 30 від 19.01.2022 змінено умови п. 3.3 договору стосовно узгодження ціни, починаючи з лютого 2022, в розмірі 38,86389120 грн, а відповідно до п. 3.3.1 договору 38,96389120 грн;
- № 31 від 28.02.2022 змінено умови п. 3.3 договору стосовно узгодження ціни, починаючи з березня 2022, в розмірі 49,16389120 грн, а відповідно до п. 3.3.1 договору 50,16389120 грн;
- № 32 від 09.03.2022 змінено ціну, починаючи з 01.03.2022, - 49,14899200 грн, а відповідно до п. 3.3.1 договору 49,24899200 грн. Вказана додаткова угода підписана сторонами у сервісі "Вчасно" 27.05.2022. Відповідно до п. 3 угоди така набирає чинності з моменту її підписання та розповсюджує свою дію на правовідносини, що складаються з 01.03.2022 і діє протягом строку дії договору;
- № 33 від 30.04.2022 змінено ціну, починаючи з 01.05.2022, - 49,16389120 грн, а відповідно до п. 3.3.1 договору 50,16389120 грн. Вказана додаткова угода підписана сторонами у сервісі "Вчасно" 08.06.2022. Відповідно до п. 3 угоди така набирає чинності з дати її підписання та скріплення печатками сторін і діє протягом строку дії договору;
- № 34 від 31.05.2022 змінено ціну, починаючи з 01.06.2022, - 39,16389120 грн, а відповідно до п. 3.3.1 договору 40,16389120 грн. Вказана додаткова угода підписана сторонами у сервісі "Вчасно" 27.05.2022. Відповідно до п. 3 угоди така набирає чинності з дати її підписання та скріплення печатками сторін і діє протягом строку дії договору.
18. Відповідно до підписаних з використанням електронних цифрових підписів актів приймання передачі природного газу від 31.01.2022, від 28.02.2022, від 31.03.2022, від 30.04.2022, від 31.05.2022, від 30.06.2022, від 31.07.2022 споживачу надано природний газ на загальну суму 5 398 414,97 грн.
19. Відповідно до оборотно - сальдової відомості по рахунку 361, за січень-вересень 2022, відповідачем здійснено часткові оплати отриманого природного газу, а саме в розмірі 3 550 000,00 грн. Крім цього, сальдо по кредиту на початок періоду становило 12 527,69 грн. Тому не оплаченими залишаються послуги в розмірі 1 835 887,28 грн.
20. Наказом відповідача № 8-0 від 24.02.2022 "Про часткове відновлення роботи в умовах воєнного стану" відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", Закону України "Про правовий режим воєнного стану", ст. 71 Кодексу законів про працю України та для тимчасового розміщення громадян, що постраждали від російської агресії та з тимчасово окупованих територій, наказано відновити роботу спальних корпусів санаторно-готельного комплексу з 25.02.2022 для тимчасового розміщення постраждалих осіб під час воєнної агресії росії.
21. Надалі наказом № 37-ОВ від 01.06.2022 "Про часткове відновлення роботи", у зв`язку з відновленням роботи, в умовах військового стану наказано з 01.06.2022 частково відновити роботу ПрАТ СГК "Дніпро-Бескид" по наданню санаторно-лікувальних послуг, а саме лікувально-діагностичного відділення, їдальні, а одночасно з метою економії та раціонального використання коштів на енергоресурси, воду, інше обслуговування призупинити тимчасово експлуатацію корпусу "Бескид", забезпечивши переміщення відпочиваючих в корпус "Дніпро".
22. Згідно з наказом відповідача від 25.10.2022 року "Про тимчасове призупинення діяльності Товариства" призупинено експлуатацію санаторно-готельного комплексу, починаючи з 25.10.2022 по 01.11.2022 поетапно.
23. Відповідач на підтвердження тяжкого фінансового стану і наявності у нього грошових зобов`язань перед іншими контрагентами та бюджетом надав: довідку про взаєморозрахунки по податках та обов`язкових платежах за 2022 рік (разом сплачено 4 701 527,83 грн), довідку про взаєморозрахунки за кредитом у АТ "Альфа-Банк" (договір CDMB000176/1 від 08.04.2021 зі строком дії до 13.04.2022), за яким борг на 01.01.2022 становив 498 399,98 грн, довідку про взаєморозрахунки по комунальних платежах і інших основних кредиторах, сплачені у 2022 на загальну суму 18 110 826,41 грн, попередження ТОВ "Львівенергозбут" від 16.01.2023 про припинення постачання електроенергії через заборгованість в розмірі 749 012,15 грн, за період 01.10.2022 - 31.12.2022, довідку про фінансовий стан товариства від 10.01.2023 про збитки в сумі 7 623 814,32 грн на 01.12.2022, довідку від 10.02.2023 про збитки відповідно до фінансової звітності в розмірі 9 501 352,00 грн станом на 01.01.2022, довідку про взаєморозрахунки з ТОВ "ЙЕ Енергія" з 01.01.2022, а саме з лютого по серпень 2022 на загальну суму 3 550 000,00 грн, на підтвердження чого долучено також платіжні інструкції за лютий - серпень 2022 року.
24. Відповідач на підтвердження обставини неприбутковості товариства також подав накази ПрАТ "Санаторно-готельний комплекс "Дніпро-Бескид" від 17.03.2020 про часткове призупинення діяльності товариства з 23.03.2020 до закінчення оголошення карантину; від 15.07.2020 про часткове відновлення роботи товариства по наданню санаторно-лікувальних послуг; від 31.11.2020 про часткове призупинення роботи товариства з 31.11.2020; від 05.11.2021 про часткове призупинення діяльності товариства з 08.11.2021 до закінчення опалювального сезону та карантинних обмежень.
Позиція Верховного Суду
25. Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та відповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, та заперечення, викладені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
26. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3).
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).
27. Судові рішення оскаржуються позивачем тільки в частині відмови у позові про стягнення пені, 3 % річних та відстрочення виконання рішення суду, отже, з урахуванням положень ст. 300 ГПК України, в частині стягнення основного боргу та інфляційних втрат судові рішення касаційним судом не переглядаються.
28. Як вбачається з матеріалів справи, суди попередніх інстанцій приймаючи рішення про відмову у позові про стягнення пені, посилались на положення ст. 617 Цивільного кодексу України, та зазначали, що:
- загальновідомим є факт початку дії воєнного стану в Україні з 24.02.2022, що підтверджується висновком ТПП України у листі від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, в якому ТПП визнала форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, у зв`язку з чим, суд не ставить під сумнів вимушене позапланове відновлення відповідачем своєї діяльності в лютому 2022 року, зважаючи на необхідність надання послуг окремим категоріям населення у воєнний стан. Зазначене, у свою чергу, зумовило значне споживання природного газу, так як відповідно до актів приймання - передачі природного газу в лютому спожито 6 434,02 куб. м із замовлених 5 000 куб. м, в березні 65 000,02 куб. м із замовлених 5 000 куб. м, в квітні 26 666,31 куб. м із заявлених 10 000 куб. м. Тобто споживання відповідачем значного об`єму природного газу у спірний період, за який утворилась заборгованість, зумовлене незалежними від відповідача обставинами, непередбачуваними та загальновідомими;
- відповідно до п. 5.4 договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань по договору, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили. Засвідчення форс-мажорних обставин здійснюється у встановленому законодавством порядку;
- судами проаналізовано надані відповідачем докази, на підтвердження форс - мажорних обставин, зокрема, Наказ відповідача № 8-0 від 24.02.2022 "Про часткове відновлення роботи в умовах воєнного стану", прийнятий на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", Закону України "Про правовий режим воєнного стану", яким наказано відновити роботу спальних корпусів санаторно-готельного комплексу з 25.02.2022 для тимчасового розміщення постраждалих осіб під час воєнної агресії росії, а також, докази про тяжкий фінансовий стан і наявність у відповідача грошових зобов`язань перед іншими контрагентами та бюджетом, зокрема, довідку про взаєморозрахунки по податках та обов`язкових платежах за 2022 рік (разом сплачено 4 701 527,83 грн), довідку про взаєморозрахунки за кредитом у АТ "Альфа-Банк" (договір CDMB000176/1 від 08.04.2021 зі строком дії 13.04.2022), за яким борг на 01.01.2022 становив 498 399,98 грн, довідку про взаєморозрахунки по комунальних платежах і інших основних кредиторах, сплачені у 2022 на загальну суму 18 110 826,41 грн, попередження ТзОВ "Львівенергозбут" від 16.01.2023 про припинення постачання електроенергії через заборгованість в розмірі 749 012,15 грн за період 01.10.2022 - 31.12.2022, довідку про фінансовий стан товариства від 10.01.2023 про збитки в сумі 7 623 814,32 грн на 01.12.2022, від 10.02.2023 про збитки відповідно до фінансової звітності в розмірі 9 501 352,00 грн станом на 01.01.2022, довідку про взаєморозрахунки з ТОВ "ЙЕ Енергія" з 01.01.2022, а саме з лютого по серпень 2022 року на загальну суму 3 550 000,00 грн, на підтвердження чого долучено також платіжні інструкції за лютий - серпень 2022;
- таким чином, апеляційний суд встановив, що наявність форс-мажорних обставин у цій справі обумовлена повномасштабною військовою агресією російської федерації проти України, що стало підставою для введення в Україні воєнного стану та призвело до тимчасової окупації частини територій, зазначене вплинуло на господарську діяльність відповідача.
29. Враховуючи наведені відповідачем обставини і характер здійснюваної діяльності у спірний період, суди зробили висновки, що між виникненням у відповідача заборгованості та форс-мажорними обставинами введенням воєнного стану доведено причинно-наслідковий зв`язок, тому наявні об`єктивні підстави для звільнення відповідача від відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання у розмірі заявленої до стягнення пені, отже, суди відмовили в задоволенні позовної вимоги про стягнення 431 786,91 грн пені.
30. Суд касаційної інстанції не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, зважаючи на таке.
31. Як вказувалось, у касаційній скарзі скаржник посилаючись на п. 1 частини 2 ст. 287 ГПК України, зазначає, що суди неправильно застосували положення ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України, та не врахували правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 23.08.2023 у справі № 910/6234/22, від 26.07.2023 у справі № 909/1043/21, від 23.03.2023 у справі № 920/505/22, щодо обґрунтування наявності форс-мажорних обставин саме для відповідача у справі, враховуючи відсутність у матеріалах справи сертифікату ТПП, сам факт введення воєнного стану не може бути правовою підставою для невиконання зобов`язань.
Крім того, скаржник, посилаючись на п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо надання відстрочення виконання рішення без дотримання балансу інтересів сторін та без надання відповідачем доказів можливості виконання такого рішення після закінчення терміну такого відстрочення.
32. Касаційний суд проаналізувавши доводи касаційної скарги вважає їх обґрунтованими.
33. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
34. Згідно з частиною 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
35. Так, за частиною першою статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
36. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини 1, 2 статті 217 ГК України).
41.Згідно з нормами статті 218 ГК України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
37. За наведеними вище положеннями ГК України господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов`язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір (подібний висновок міститься у пункті 6.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18).
38. Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
39. Неустойка має подвійну правову природу - є одночасно способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.
40. Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов`язання (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі, у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.
42. Відповідно до частини першої, другої статті 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.
43. За загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (частина перша статті 617 ЦК України).
42. Для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання згідно зі статтями 617 ЦК України, 218 ГК України особа, яка порушила зобов`язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв`язок між цими обставинами і понесеними збитками (постанова Верховного Суду України від 10.06.2015 у справі № 904/6463/14 (3-216гс15)).
43. Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.
44. Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.
45. Разом з тим, форс - мажор є окремою, самостійною обставиною, яка звільняє від відповідальності за порушення договірних зобов`язань, яка характеризується тим, що обставини форс - мажору повинні виникнути після укладення договору, неможливість виконання зобов`язання повинна бути у період існування таких обставин і такі обставини повинні бути зазначені в договорі.
46. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (частина 2 статті 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні").
47. У постанові від 25.01.2022 у справі №904/3886/21 Верховний Суд щодо застосування статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" зазначив, що:
"- ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності;
- форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом;