ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2024 року
м. Київ
cправа № 908/3468/13
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
позивача: не з`явився,
відповідача-1: не з`явився,
відповідача-2: не з`явився,
відповідача-3: не з`явився,
відповідача-4: Борейко Н.О.,
відповідача-5: не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"
на додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду
від 26.09.2023 в частині задоволення вимог до Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"
у справі № 908/3468/13
за позовом ОСОБА_1
до 1. Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомаш-Інвест"; 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Метизи"; 4. Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"; 5. Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький Емальпосуд"
про визнання недійсним договору застави від 05.05.2008 №050508-Z
у межах справи №908/3468/13 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод",
ВСТАНОВИВ:
Стислий зміст позову та хід розгляду справи
1. У березні 2016 року ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до господарського суду з позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог у зв`язку з відмовою від частини позовних вимог) про часткове визнання недійсним договору застави від 05.05.2008 №050508-Z (із змінами та доповненнями, далі - Договір застави), укладеного між Публічним акціонерним товариством "Запорізький сталепрокатний завод" (далі - Відповідач-1) і Публічним акціонерним товариством "Банк Кредит Дніпро" (далі - Відповідач-4) в частині забезпечення кредиторських вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Метизи" (далі -Відповідач-3), права вимоги за яким передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергомаш-Інвест" (далі - Відповідач-2) за договором про відступлення прав вимоги від 25.07.2013 №250713/1 (далі - Договір відступлення).
2. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 19.07.2016 у справі №908/719/16 задоволено позовні вимоги щодо Відповідача-1 і Відповідача-4, визнано недійсним Договір застави, позовні вимоги до Відповідача-2 і Відповідача-3 залишено без задоволення.
3. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.12.2016 у справі №908/719/16 рішення суду першої інстанції скасовано, залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький Емальпосуд" (далі - Відповідач-5), прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.
4. Постановою Вищого господарського суду України від 22.03.2017 у справі №908/719/16 постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції скасовано, справу передано до Господарського суду Запорізької області для нового розгляду по суті в межах справи №908/3468/13 про банкрутство Відповідача-1.
5. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.07.2020 у справі №908/3468/13 позов задоволено, визнано недійсним Договір застави.
6. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.01.2022 рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
7. Постановою Верховного Суду від 21.07.2022 постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції скасовано повністю, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.
8. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 31.01.2023 позов задоволено повністю, визнано недійсним Договір застави, право вимоги за яким передано Відповідачу-2 за Договором відступлення, в частині забезпечення вимог Відповідача-4 за кредитною угодою №050508-КЛВ від 05.05.2008.
9. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.09.2023, яку залишено без змін постановою Верховного Суду від 07.11.2023, апеляційну скаргу Відповідача-4 залишено без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишено без змін, судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладено на Відповідача-4.
Стислий зміст заяви
10. Позивач 08.09.2023 подав заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених Позивачем у зв`язку з розглядом справи, у сумі 235000,00 грн, стягнення їх солідарно з відповідачів (далі - Заява).
11. Заяву мотивовано необхідністю здійснення розподілу судових витрат, понесених Позивачем під час розгляду цієї справи, за наслідками її розгляду по суті.
Стислий зміст додаткової постанови суду апеляційної інстанції
12. Додатковою постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.09.2023 Заяву задоволено частково, стягнуто з Відповідача-4 і з Відповідача-1 на користь Позивача судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з апеляційним переглядом справи, в сумі по 6000,00 грн з кожного, у решті вимог Заяви відмовлено.
13. Додаткову постанову мотивовано висновком про обґрунтованість, співмірність та розумність витрат на професійну правничу допомогу під час апеляційного перегляду справи в розмірі 13000,00 грн, яка підлягає присудженню до стягнення на користь Позивача з Відповідача-4 і Відповідача-1 у рівних частках, адже спір у справі виник саме внаслідок неправильних дій зазначених осіб.
14. Водночас суд апеляційної інстанції виснував про відсутність правових підстав для розподілу ним інших витрат, пов`язаних з наданням Позивачу професійної правничої допомоги адвоката за увесь час розгляду цієї справи, виходячи з приписів частин 4, 5, 8, 14 статті 129, частини 1 статті 244, пункті 4 частини 1 статті 282 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки нове рішення за наслідками апеляційного перегляду справи не прийнято.
Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
15. Відповідач-4 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати додаткову постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволених вимог до Відповідача-4, ухвалити нову, якою в задоволенні Заяви в частині вимог до Відповідача-4 відмовити повністю.
16. Касаційну скаргу мотивовано посиланням на порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права, передбачених у статтях 13, 86, 126, 129, частині 5 статті 236, 238, 282 ГПК України.
17. Відповідач-4 заперечує проти висновку суду апеляційної інстанції про те, що спір у справі виник внаслідок його неправильних дій.
18. На думку Відповідача-4 судові витрати підлягали б стягненню з Відповідача-1, оскільки підстави недійсності Договору застави пов`язані з неправомірними діями саме його посадових осіб, які були фактично членами однієї родини та мали заінтересованість, тоді як Відповідач-4 не був обізнаний про родинні зв`язки відповідних осіб.
19. Також Відповідач-4 вважає додаткову постанову суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині несправедливою, а суму витрат на правничу допомогу адвоката завищеною за рахунок доданої кількості годин, затраченої ним на складання процесуальних документів, зважаючи на досвід роботи, кількість років адвокатської практики та обізнаність зі справою.
20. Крім того, Відповідач-4 вважає оскаржувану постанову передчасною, посилаючись на подання ним касаційної скарги на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.09.2023 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.01.2023 у цій справі.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
21. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить закрити касаційне провадження за скаргою на підставі пункту 4 частини 1 статті 296 ГПК України.
22. Відзив мотивовано відсутністю в касаційній скарзі обґрунтувань щодо того, в якому саме питанні суд апеляційної інстанції неправильно застосував висновки Верховного Суду щодо застосування певної норми права.
23. Водночас Позивач наголошує, що спір у цій справі виник, зокрема, у зв`язку з неправильними діями Відповідача-4, поведінка якого була спрямована на затягування розгляду справи (протягом 7 років представники банку в процесуальних документах наводили одні й ті ж аргументи) без наміру для врегулювання спору мирним шляхом.
Позиція Верховного Суду
24. Керуючись вимогами статей 14, 300 ГПК України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги.
25. Предметом касаційного перегляду є додаткова постанова апеляційного господарського суду в частині стягнення з Відповідача-4 судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, понесених Позивачем у зв`язку з апеляційним переглядом справи.
26. За приписами пункту 12 частини 3 статті 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
27. Підпункт (в) пункту 4 частини 1 статті 282 ГПК України передбачає зазначення у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
28. Відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України, якщо судом не вирішено питання про судові витрати, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення.
29. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (стаття 123 ГПК України).
30. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч.ч. 1-2 ст. 126 ГПК України).
31. При цьому за загальним правилом інші (крім судового збору) судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 4 ст. 129 ГПК України).
32. Водночас у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 ГПК України).
33. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 126 ГПК України).