ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/6927/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н.М. - головуючий, Кондратова І.Д., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Долгополової Ю.А.,
представників учасників справи:
позивача - ОСОБА_1 (особисто),
відповідача - Бартош С.Б.,
третьої особи - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Мотозаводець 7"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Шапран В.В., Андрієнко В.В., Буравльов С.І.
від 03.10.2023
за позовом ОСОБА_1
до Житлово-будівельного кооперативу "Мотозаводець 7"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Подільська районна в місті Києві державна адміністрація
про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів, скасування запису про державну реєстрацію змін до установчих документів.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів Житлово-будівельного кооперативу "Мотозаводець 7" від 23.09.2016, оформлених протоколом № 1, та скасування запису про державну реєстрацію змін до установчих документів № 10711050002030334 від 26.10.2016.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням порядку скликання та проведення загальних зборів Житлово-будівельного кооперативу "Мотозаводець 7" від 23.09.2016, що призвело до порушення прав ОСОБА_1, як члена кооперативу, на участь в управлінні. Крім того, як наслідок, підлягає скасуванню запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 10711050002030334 від 26.10.2016 про державну реєстрацію змін до установчих документів Житлово-будівельного кооперативу "Мотозаводець 7".
2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 у справі № 910/6927/23 закрито провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що з огляду на наявні в матеріалах справи докази позивач не був членом кооперативу станом на момент прийняття рішень загальних зборів Житлово-будівельного кооперативу "Мотозаводець 7" від 23.09.2016, а став ним лише у 2021 році. Отже, між сторонами відсутній спір, що виник з корпоративних правовідносин. Відтак, оскільки позов заявлений фізичною особою до житлово-будівельного кооперативу, членом якого позивач станом на момент прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів не був, відповідно до приписів процесуального закону відсутнє порушення корпоративних прав ОСОБА_1, що робить неможливим розгляд даної справи в порядку господарського судочинства, а даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 у справі № 910/6927/23 скасовано, а справу передано до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
- станом на день звернення позивача з даним позовом до суду він був членом Житлово-будівельного кооперативу "Мотозаводець 7", а отже і володів корпоративними правами в кооперативі;
- за вказаних обставин, аналіз змісту та підстав поданого позову свідчить про те, що спір між сторонами виник з корпоративних відносин між членом юридичної особи та самою юридичною особою, пов`язаний з діяльністю такої юридичної особи;
- спір у даній справі відноситься до категорії спорів, пов`язаних з корпоративними правовідносинами;
- суд першої інстанції в порушення вимог процесуального закону помилково встановив відсутність порушеного права позивача в ухвалі про закриття провадження у справі, оскільки встановлення вказаних обставин можливе лише під час ухвалення рішення за результатами розгляду спору по суті.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 та залишити в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 у даній справі.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
- суд апеляційної інстанції порушив пункт 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, оскільки визначив підсудність спору виключно виходячи з суб`єктного складу сторін спору, залишивши поза увагою те, що на момент прийняття спірного рішення загальних зборів кооперативу між сторонами не існувало корпоративних відносин;
- суд апеляційної інстанції не врахував положення пункту 1 частини 1 статті 177, частини 2 статті 185, частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, які зобов`язують суд першої інстанції саме у підготовчому провадженні остаточно встановлювати характер спірних правовідносин і відповідно до цього приймати рішення щодо подальшого розгляду справи;
- суд апеляційної інстанції вийшов за межі апеляційної скарги та порушив принцип змагальності сторін, оскільки всі аргументи та доводи, викладені в оскаржуваній постанові, не охоплюються підставами апеляційної скарги позивача;
- неправильне застосування судом апеляційної інстанції статті 11 Закону України "Про кооперацію", в частині моменту виникнення корпоративних відносин між сторонами, призвело до помилкового висновку щодо підсудності спору господарському суді.
Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржувану постанову залишити без змін.
Відзив позивача на касаційну скаргу мотивовано тим, що:
- у своїй позовній заяві у даній справі ОСОБА_1 заявляв, що у протоколі № 1 від 23.09.2016 загальних зборів членів Житлово-будівельного кооперативу "Мотозаводець 7" стоїть його особистий підпис як члена кооперативу, цей протокол підписаний особисто головою правління ОСОБА_2, поставлена печатка кооперативу та цей протокол було здано до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що є юридичним доказом того, що ОСОБА_1 на момент проведення цих загальних зборів членів кооперативу був членом кооперативу та мав право як член кооперативу підписувати даний протокол;
- у відзиві на позовну заяву у даній справі представник відповідача не спростовував що у протоколі № 1 від 23.09.2016 стоїть, у тому числі особистий підпис ОСОБА_1, тим паче вказував, що ОСОБА_1 як член кооперативу був присутнім на цих зборах, дослівно зазначивши - "відповідно до даних протоколу на загальних зборах були присутні 165 членів кооперативу з загальної кількості 222 членів кооперативу", "Протокол загальних зборів підписаний головою та секретарем загальних зборів. До протоколу доданий належним чином оформлений список членів кооперативу, які були присутні на загальних зборах з відповідними підписами членів";
- тобто представник відповідача не спростовував, що у списку присутніх членів кооперативу є повністю написано прізвище, ім`я та по батькові ОСОБА_1 та стоїть особистий підпис ОСОБА_1 як члена кооперативу;
- такі дані у зазначеному "списку" могли з`явитися лише тому, що голова правління Житлово-будівельного кооперативу "Мотозаводець 7" ОСОБА_2 знав та не мав жодного сумніву, що ОСОБА_1 набув членство в кооперативі ще у 2011 році, коли став власником квартири АДРЕСА_1 та звернувся з відповідною заявою про прийняття ОСОБА_1 до членів кооперативу. Тому голова правління вніс ОСОБА_1 у список членів кооперативу присутніх на загальних зборах 23.09.2016;
- отримавши в подарунок у 2011 році від своїх батьків частину квартири АДРЕСА_1 та відповідно до пункту 3.1 статуту кооперативу - членами кооперативу можуть бути фізичні особи, що досягли 18-ти літнього віку власники квартир, що розміщені у багатоповерховому будинку по АДРЕСА_2 та зареєстровані у даному будинку, ОСОБА_1 була написана заява на вступ до кооперативу, а матір`ю ОСОБА_1 написана заява про вихід з кооперативу, через те, що до цього вона була членом кооперативу від квартири АДРЕСА_1 . Та на загальних зборах які бали проведені в кінці 2011 року ОСОБА_1 було прийнято у члени кооперативу Житлово-будівельного кооперативу "Мотозаводець 7". Заява від ОСОБА_1 на вступ, заява від матері ОСОБА_1 на вихід з кооперативу та рішення загальних зборів від 2011 знаходяться у голови правління кооперативу, але він їх не надає, тому, що зацікавлений, щоб їх не оприлюднювати. Оскільки на момент проведення загальних зборів членів Житлово-будівельного кооперативу "Мотозаводець 7" від 23.09.2016 ОСОБА_1 був законним членом кооперативу від квартири АДРЕСА_1, голова правління ОСОБА_2 вніс прізвище ім`я та по батькові ОСОБА_1 у список присутніх на цих загальних зборах членів кооперативу;
- через те, що ОСОБА_2 є незмінним головою правління Житлово-будівельного кооперативу "Мотозаводець 7" з початку існування кооперативу і до цього часу, то він добре знав, що тільки ОСОБА_1 є зареєстрованим, законним власником квартири АДРЕСА_1 та являється членом кооперативу. Представники відповідача, а саме Адвокатське Об`єднання "Барген" вже неодноразово намагалися маніпулювати кількістю членів Житлово-будівельного кооперативу "Мотозаводець 7" у різних судових справах, на користь голови правління кооперативу ОСОБА_2, щоб прикрити його незаконну діяльність. Представник відповідача ввів суд першої інстанції в оману, продовжив це при розгляді справи в апеляційній інстанції, та продовжує надавати неправдиву інформацію у своїй касаційній скарзі своїм твердженням, що ОСОБА_1 прийняли в члени кооперативу тільки на загальних зборах від 30.06.2021;
- посилання представника відповідача у касаційній скарзі, що апеляційним судом порушено норми процесуального права (пункт 3 частини 1 статті 20, статтю 269 Господарського процесуального кодексу України) та норми матеріального права (статтю 11 Закону України "Про кооперацію") є безпідставними та необґрунтованими.
4. Позиція Верховного Суду
Дослідивши наведене у касаційній скарзі, у межах доводів та підстав касаційного оскарження, Суд зазначає таке.
У статті 124 Конституції України передбачено, шо правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Положеннями частини 2 статті 124 Конституції України врегульовано, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.
Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.
За відсутності такої вказівки будь-які обмеження доступу до суду є недопустимими и суперечать як міжнародним зобов`язанням України, яка ратифікувала Конвенцію, так і конституційним засадам, що визначено у Рішенні Конституційного Суду України №15-рп/2002 від 09 липня 2002 року у справі № 1-2/2002 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення частини 2 статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів).
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.
При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.