ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2024 року
м. Київ
справа № 380/4681/21
адміністративне провадження № К/990/3551/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Білак М.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 380/4681/21
за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року (головуючий суддя - Святецький В.В., судді: Гудим Л.Я., Довгополов О.М.)
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_1 (позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач) у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, з урахуванням лютого 2008 року, як базового місяця індексації, та з 01 березня 2018 року по 11 травня 2019 року відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок №1078);
- зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з березня 2018 року по квітень 2019 року відповідно до вимог пункту 5 Порядку №1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №1013 від 09 грудня 2015 року "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно- правових актів") у розмірі 32197,34 гривень, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15 січня 2004 року (Постанова №44), з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за травень 2019 року відповідно до абзацу шостого пункту 5 Порядку №1078 у розмірі 816,07 грн із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44, з урахуванням раніше виплачених сум індексації.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходив військову службу в лавах Збройних Сил України та 11 травня 2019 року звільнений. Відповідачем невірно застосовано вимоги законодавства при здійсненні нарахування та виплаті йому індексації грошового забезпечення (у тому числі на виконання судового рішення у справі №280/9097/20), а саме за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року не вірно визначено базовий місяць, а з 01 березня 2018 року і до моменту звільнення не було враховано пункт 5 Порядку №1078.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини
Позивач проходив військову службу в Збройних Силах України до 11 травня 2019 року.
Наказом Міністра оборони України від 19 квітня 2019 року №203 ОСОБА_1 звільнений з військової служби в запас за підпунктом "к" пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
Наказом начальника 4762 Головного військового представництва Міністерства оборони України №84 від 11 травня 2019 року у цей же день ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу управління та всіх видів забезпечення.
Ураховуючи, що відповідач за період з 01 січня 2016 року по 11 травня 2019 року не нарахував індексацію грошового забезпечення, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх прав.
27 листопада 2020 року Львівський окружний адміністративний суд прийняв рішення №380/9097/20, відповідно до якого позов ОСОБА_1 задовольнив частково:
- визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 по листопад 2018 року включно;
- зобов`язав нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 11 травня 2019 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44, з урахування проведених виплат.
На виконання рішення суду у справі №380/9097/20 Львівський обласний ТЦК та СК нарахував ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з січня 2016 року по лютий 2018 року в сумі 40538,27 грн. Поряд з цим, базовим місяцем для нарахування індексації було визначено січень 2014 року, що підтверджується даними наданої відповідачем довідки-розрахунку.
Листом №1988 від 04 березня 2021 року Львівський обласний ТЦК та СК повідомив представника позивача, що виплату сум індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 по 28 лютого 2018 року проведено в сумі 39930,20 грн на підставі платіжного доручення №255 від 25 лютого 2021 року.
За заявою ОСОБА_1 . Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз провів судово-економічну експертизу.
За результатами проведеної експертизи складений висновок №5641 від 25 серпня 2020 року, відповідно до якого: розмір індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 11 травня 2019 року відповідно до вимог Закону України від 03 липня 1991 року №1282-VІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон №1282-VІІ) та Порядку №1078 становить у загальній сумі 113886,49 грн. За період з січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням базового місяця січня 2008 року - індексація становить 80343,18 грн. У березні 2018 року відбулось збільшення посадового окладу ОСОБА_1 . Відповідно до пункт 5 Порядку №1078, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. В результаті проведених розрахунків експерт зазначив, що сума індексації у березні 2018 року перевищує суму зростання грошового доходу у вигляді оплати праці (грошового забезпечення) на 2299,81 грн, відповідно, місячна "фіксована" сума індексації грошового забезпечення в період з березня 2018 року по квітень 2019 року склала 2299,81 (4100,17 - 1800,36 = 2299,81 грн). Експерт індексацію грошового забезпечення за травень 2019 року розрахував відповідно до статті 4 Закону №1282-VІІ та пункту 5 Порядку №1078 з розрахунку повного робочого часу та виплатою індексації відповідно до відпрацьованого часу (2299,81/31х11= 816,07 грн).
Ураховуючи, що відповідачем не здійснено нарахування та виплата індексації грошового забезпечення у повному обсязі, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково (з урахуванням вимог позивача про залишення частини позовних вимог без розгляду).
Визнано протиправною дії відповідача щодо нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця січень 2014 року. Стягнуто з відповідача на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період 01 січня 2016 року по 11 травня 2019 року в сумі 72818,32 грн. Зобов`язано при виплаті утримати з цієї суми передбачені законодавством податки та збори відповідно до пункту 2 Порядку № 44. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції керувався тим, що нарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення без застосування базового місяця січня 2008 року за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року є протиправною та призвела до виплати належних позивачу сум у заниженому розмірі. Крім того, нараховуючи індексацію грошового забезпечення після 01 березня 2018 року, відповідач не врахував приписів пункту 5 Порядку №1078.
Задовольняючи позов у частині (з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року), суд першої інстанції виходив із того, що оскільки підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців мало місце у січні 2008 року (набрала чинності Постанова КМУ №1294 про встановлення посадових окладів військовослужбовців), то для розрахунку індексації з 01 січня 2016 року цей місяць (січень 2008 року) і є базовим, а обчислення індексу споживчих цін слід проводити з січня 2016 року.
Щодо наявності підстав для виплати фіксованої величини індексації відповідно до пункту 5 Порядку №1078 за період з 01 березня 2018 року по 11 травня 2019 року (в тому числі нарахування індексації за травень 2019 року пропорційно до відпрацьованого часу) суд першої інстанції урахував, що відповідач на виконання судового рішення у справі №380/9097/20 вже здійснював нарахування індексації грошового забезпечення, проте допустив помилку, а тому, за наявності в справі висновка судово-економічної експертизи (№5641 від 25 серпня 2020 року), що містить детальний розрахунок суми індексації, не містить аргументів відповідача щодо їх помилковості, перевірив проведені експертом нарахування та стягнув на користь ОСОБА_1 конкретну суму індексації 72818,32 грн (за вирахуванням попередньо нарахованих сум).
Перевіряючи розрахунок суд врахував таке. Видана відповідачем довідка про грошове забезпечення позивача за 2016 - 2019 роки свідчить про те, що реальне зростання грошових доходів ОСОБА_2 в березні 2018 року становило 1800,36 грн (17433 - 15632,64). Отже, розмір підвищення грошового доходу в сумі 1800,36 грн є меншим за індексацію в сумі 4100,17 грн, що склалась у місяці підвищення доходу (на березень 2018 року). З огляду на це сума індексації за період з березня 2018 року по квітень 2019 року становить 32197,34 грн ((4100,17 - 1800,36)х14). Ураховуючи, що в травні 2019 року позивач відпрацював 11 днів, сума індексації виплачується пропорційно відпрацьованому часу та, відповідно, становить 816,07 грн. Таким чином дійшов висновку, що за період з 01 січня 2016 року по 11 травня 2019 року, за вирахуванням попередньо нарахованих сум (40538,27 грн; 71,08 грн; 458,82 грн), індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 становить 72818,32 грн (113886,49 - 40538,27 - 71,08 - 458,82).
Відтак, суд першої інстанції дійшов до висновку, що є підстави для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за вказані періоди.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд апеляційної інстанції зазначив, що з прийняттям Постанови КМУ №1013 (яка набрала чинності з 15 грудня 2015 року), початок обчислення зростання індексу споживчих цін пов`язується з місяцем, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою, а не складових заробітної плати (в даному випадку грошового забезпечення).
Оскільки відповідач здійснив нарахування позивачу індексації за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з врахуванням базового місяця січня 2014 року у зв`язку із підвищенням складових його грошового забезпечення, суд апеляційної інстанції вважав правильним застосування такого базового місяця. Натомість зазначив, що врахування січня 2008 року вказує на застосування до спірних відносин норм права, що виникли раніше, тобто на порушення принцип незворотності дії правової норми в часі.
Оскільки з моменту набрання чинності пунктом 5 Порядку №1078 в редакції Постанови №1013 посадові оклади військовослужбовців підвищилися з 01 березня 2018 року, коли набрала чинності постанова КМУ №704, то суд апеляційної інстанції вважав, що березень місяць 2018 року є місяцем підвищення доходу, а тому враховується як базовий.
Водночас, суд апеляційної інстанції зауважив, що у період з березня 2018 року по листопад 2018 року індекс споживчих цін перевищував 103 відсотки, що є необхідною умовою для нарахування індексації грошових доходів населення у вказаний період.
Ураховуючи, що неправильне нарахування індексації грошового забезпечення з грудня 2018 року позивач пов`язує з необхідністю застосування до попереднього періоду - січня 2008 року як базового, і такі обґрунтування є помилковими, то у підсумку суд апеляційної інстанції дійшов висновків, що позовні вимоги про здійснення індексації відповідно до пункту 5 Порядку №1078 за період з березня 2018 року по квітень 2019 року, відповідно, не підлягають задоволенню.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
Не погодившись із таким рішенням суду апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Як на підставу оскарження судових рішень скаржник послався на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та зазначив, що в оскаржуваних судових рішеннях суди застосовали норми матеріального права, а саме положення статті 4 Закону №1282-VІІ, абзаци 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 - без урахування висновку Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 20 квітня 2022 року у справі № 420/3593/20, від 28 червня 2022 року у справі №420/4841/2.
Касаційна скарга, як указує скаржник, стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, має виняткове значення.
Верховний Суд ухвалою від 22 лютого 2023 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Представник відповідача подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року залишити без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
Позиція Верховного Суду
Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
За правилами частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, виходить із такого.
Спір у цій справі виник у зв`язку із ненарахуванням та невиплатою позивачу (військовослужбовцю) у період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року індексації грошового забезпечення із застосуванням базового місяця - січень 2008 року (як початкового для обчислення індексу споживчих цін) та за період 01 березня 2018 року по 11 травня 2019 року індексації-різниці відповідно до пункту 5 Порядку № 1078.
Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-XII).
Згідно зі статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05 жовтня 2000 року № 2017-III (далі - Закон № 2017-III) з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Відповідно до статті 19 цього ж Закону № 2017-III державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 1991 року № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).