ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2024 року
м. Київ
справа № 420/10853/22
адміністративне провадження № К/990/15010/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Білак М.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 420/10853/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська торгова компанія" до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року (суддя - Кравченко М.М.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2023 року (головуючий суддя - Кравченко К.В., судді: Джабураія О.В., Вербицька Н.В.)
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеська торгова компанія" (далі - позивач, ТОВ "Одеська торгова компанія") звернулося до суду із позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову від 4 липня 2022 року № 331731 про застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення Закону України від 5 квітня 2001 року № 2344-III "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон № 2344-III).
На обґрунтування позовних вимог ТОВ "Одеська торгова компанія" зазначила, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, і визначальним є те, що позивач не є перевізником, тому не являється суб`єктом, який має бути притягнутий до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт в розумінні статті 1 Закону № 2344-III.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини
12 травня 2022 року під час рейдової перевірки (направлення на перевірку від 07 травня 2021 року) інспектором відповідача в пункті габаритно-вагового контролю, що знаходиться на ділянці автомобільної дороги М-15 Одеса-Рені-Бухарест 60 км + 540 м, здійснено перевірку вантажного транспортного засобу марки DAF XF 105.460 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), з напівпричепом-контейнеровозом марки FRUEHAUF TX38CSK9EA (реєстраційний номер НОМЕР_2 ).
За результатами перевірки посадовими особами відповідача складено акт №329463 (проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом). В акті зазначено про допущення перевізником порушення абзацу 14 частини першої статті 60 Закону № 2344-III, а саме перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні подільного вантажу. Також вказано, що перевізником допущено перевищення вагових параметрів на строєну вісь, замість допустимих 24 тон навантаження становило 26,3 тон зерна, що склало перевищення на 9,58%.
На підставі цього акту відповідачем 4 липня 2022 року прийнято постанову № 331731 про застосування до ТОВ "Одеська торгова компанія" адміністративно-господарського штрафу у розмірі 8500,00 грн, за порушення абзацу 14 частини першої статті 60 Закону № 2344-III.
Не погоджуючись із винесеною постановою ТОВ "Одеська торгова компанія" оскаржила її до суду.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2023 року позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову від 4 липня 2022 року № 331731 про застосування до ТОВ "Одеська торгова компанія" адміністративно-господарського штрафу у розмірі 8500,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивач у даних спірних правовідносинах не є перевізником, а тому не може нести відповідальність за порушення законодавства самим перевізником. Враховуючи, що позивач не є суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, як наслідок, підстави застосування до нього адміністративно-господарського штрафу відсутні.
Також суди при вирішені спору зазначили, що відповідач не надав суду будь яких документів про характеристики зважувального обладнання, про самі ваги, який відсоток похибки таких ваг, чи проходили вони періодичну повірку, тощо. Відповідачем не надано суду доказів на те, що пункт габаритно-вагового контролю на момент здійснення вагового контролю відповідав нормативним вимогам.
Суд апеляційної інстанції зауважив, що ненадання відповідачем документів (технічної документації, інформацію щодо вагового обладнання) позбавляє можливості встановити діапазон вимірювання ваг, границі допустимих похибок при визначені навантажень як на одиничну вісь, так і групу осей, а також діапазон швидкості руху автомобіля під час здійснення зважування та, відповідно, установити допущення перевізником порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Укртрансбезпека подала касаційну скаргу, у якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ "Одеська торгова компанія".
Як на підставу оскарження рішення суду першої та апеляційної інстанцій Укртрансбезпека послалася, зокрема, на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) та зазначила, що в оскаржуваних судових рішеннях суди попередніх інстанцій застосували положення Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, що затверджений Наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України 10 жовтня 2013 року №1007/1207 (Порядок) - без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 серпня 2019 року у справі №817/1051/16 та від 03 липня 2019 року у справі №819/1381/16.
Скаржник вважає, що відповідно до висновків, викладених Верховним Судом у цих постановах, під час притягнення особи до відповідальності за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, ненадання інформації, обов`язковість якої законом не передбачена, не може бути підставою для уникнення порушником відповідальності.
Крім того, як указує скаржник, у наданій під час проведення перевірки товаро-транспортній накладній (ТТН) №145 від 11 травня 2022 року, про яку зазначено в акті проведення перевірки і яка надавалась в момент виявлення порушення, перевізником зазначено - ТОВ "ОТК", тобто, ТОВ "Одеська торгова компанія". А тому, суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків, що позивач не може нести відповідальність за порушення законодавства, оскільки не є перевізником (суб`єктом відповідальності у даних спірних правовідносинах).
Верховний Суд ухвалою від 09 червня 2023 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
ТОВ "Одеська торгова компанія" 03 липня 2023 року надало відзив на касаційну скаргу, у якому просило відмовити Укртрансбезпека в задоволені касаційної скарги, а рішення судів - залишити без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Частиною третьою статті 341 КАС України визначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, зокрема, у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги Укртрансбезпеки та виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 КАС України, виходить із такого.
Як установлено судами попередніх інстанцій, відповідачем прийнято постанову № 331731 про застосування до ТОВ "Одеська торгова компанія" адміністративно-господарського штрафу у розмірі 8500,00 грн, за порушення абзацу 14 частини першої статті 60 Закону № 2344-III.
Ключовим мотивом судів першої та апеляційної інстанції для скасування цієї постанови було те, що відповідачем винесено її щодо особи (позивач, ТОВ "Одеська торгова компанія"), яка, як встановлено з матеріалів справи, не є автомобільним перевізником вантажу та відповідно не може нести відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Поклавши в основу свого рішення висновок про те, що відповідач протиправно застосував адміністративну відповідальність до особи, яка не була автомобільним перевізником, суди попередніх інстанцій дійшли висновків, що указане допущене відповідачем порушення є самостійною підставою для скасування оспореної постанови останнього.
Колегія суддів не погоджується з висновками судів з огляду на таке.
Колегія суддів враховує, що після відкриття касаційного провадження у цій справі Верховний Суд вже сформував правовий висновок у подібних правовідносинах щодо застосування положень статті 48 Закону № 2344-III в контексті реалізації повноважень Укртрансбезпеки щодо притягнення суб`єктів господарської діяльності до адміністративної відповідальності, який викладено у постановах від 06 вересня 2023 року справі № 120/5064/22, від 16 серпня 2023 року у справі № 160/12371/22, від 19 жовтня 2023 року у справі № 640/27759/21. Висновки, у вказаних справах є релевантними до обставин цієї справи, колегія суддів не бачить підстав для відступу від них і надалі зауважує таке.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон № 2344-III, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
В силу частини сьомої статті 6 Закону № 2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед інших: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; контроль за здійсненням міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у пунктах видачі дозволів автомобільним перевізникам України.
Приписами частини чотирнадцятої статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Згідно з частинами сімнадцятої-двадцятої статті 6 Закону № 2344-III рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право: використовувати спеціалізовані автомобілі; використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку; супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів; використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.
Автомобільні перевізники, їх уповноважені особи (водії), автомобільні самозайняті перевізники, суб`єкти господарювання, які надають автостанційні послуги, мають право фіксувати процес проведення планової, позапланової або рейдової перевірки (перевірки на дорозі) засобами фото- і відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню таких перевірок.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі також - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі також - Порядок № 1567).